Правила трасування

Вибір положення траси є одним з найважливіших моментів проектування дороги. Від положення траси залежить зручність руху по дорозі, обсяг робіт при будівництві, розмір затрат на утримання дороги в процесі її експлуатації. Частота переломів траси, наявність значних повздовжніх ухилів залежить від прокладання траси: траса може бути вибрана так, що в одному випадку їх буде більше, в іншому - менше. Теж: можна сказати щодо кількості водопропускних споруд, що впливає на вартість будівництва дороги. Вибір траси найбільш тісно пов'язаний з організацією сільськогосподарських територій і є її невід 'ємним елементом.

Напрям дороги визначається на основі економічних обстежень і задасться опорними точками: початком і кінцем траси, а також: проміжними точками, через які повинна пройти траса. На прокладання траси між: опорними точками впливають природні умови (рельєф, грунти). Остаточний варіант приймається на основі техніко-економічної оцінки (обстежень).

Місцеположення траси між контрольними точками вибирається з таким розрахунком, щоб шлях був по можливості найкоротшим, а затрати на будівництво дороги - найменшими, при цьому витримуються встановлені для відповідної категорії дороги технічні нормативи: повздовжній ухил, радіуси кривих в плані, крок проектування, що забезпечує необхідні умови руху автомобілів по дорозі.

Найкоротша віддаль між опорними точками називається повітряною прямою. На практиці траса дороги завжди відхиляється від повітряної прямої і тому є довшою за пряму.

Відношення фактичної довжини траси до повітряної прямої між: даними точками називається коефіцієнтом подовження траси. Великий перелом подовжує трасу, і чим більше переломів, тим більше відхилення траси від прямої, а отже більший коефіцієнт подовження траси.

Перша задача, яка розв'язується при виборі траси - це доцільність, чи недоцільність обходу перешкод (контурних, інженерних або технічних), які зустрічаються на повітряній прямій між: опорними точками.

Щоб правильно розв'язувати цю задачу, треба добре зрозуміти вплив переломів на подовження траси та на умови руху.

Наявність частих переломів траси і кривих погіршують умови. На кривих погіршується стійкість автомобіля та видимість, в результаті чого знижується безпека руху, гірше почуваються пасажири, оскільки відчувається дія відцентрованої сили.

Тому відхилення траси від прямої доцільна лише в тих випадках, коли це диктується конкретними умовами (наявність перешкод, якщо цим досягають значного зменшення витрат на будівництво дороги, або значного покращення стійкості доріг).

Доцільність перетину або обходу перешкод залежить від конкретних умов. Проте в більшості випадків в цьому питанні потрібно дотримуватись таких принципів.

Струмки та невеликі річки не є значними перешкодами. Затрати на них порівняно невеликі. До того ж обійти їх без значного подовження траси в більшості випадків неможливо. Тому ці перешкоди не створюють необхідності відхилення траси. Як окремий випадок може виникнути потреба обійти коліно ріки, щоб не перетинати її два рази.

Перетин середніх і особливо великих водотоків в значній мірі впливає на вартість будівництва. Важливе значення для зменшення вартості будівництва моста має правильний вибір місця перетину водотоку.

Тому при переходах через значні водотоки треба вибирати найбільш доцільне місце переходу - сухі береги без значних схилів. Це може викликати деяке відхилення траси.

Невеликі пониження (лощини, улоговини, суходоли) також; не повинні впливати на положення траси. їх можна перетинати і це не потребує додаткових витрат на будівництво.

Інший підхід повинен бути до ярів - понижень, які виникли внаслідок ерозії. Яр - це різко виражене пониження з крутими берегами. Перехід через яр потребує додаткових витрат на спорудження великого насипу, зрізу крутих берегів, влаштування водопропускних споруд, а також здійснення заходів для закріплення яру. Тому яри, особливо ті, які ще ростуть, з точки зору економії на будівництво дороги, доцільно обходити, а в разі переходу, перетинати їх на вершині, де боротьба з їх ростом потребує менших затрат і є більш ефективною.

Але при розв'язанні цього питання треба підходити не тільки з інтересів дороги, а й з точки зору впливу дороги на навколишню територію. Обхід яру з боку вершини може привести до ще більшого розмиву, в той час як перетин яру в нижній частині з спорудженням греблі дасть можливість створити водоймище, що припинить ріст яру. До того ж водоймище може використовуватись для господарських або інших цілей (розведення риби, зрошення полів, організації водопою). Тому перетин ярів, особливо в степових районах може бути і доцільним рішенням.

Озера, як правило, обходять. Перетин озер або інших водоймищ, по-перше, потребує коштовних споруд, а по-друге, не доцільний з господарської точки зору.

Доцільність перетину боліт залежить від конкретних умов. Неглибокі болота є незначною перешкодою, а глибокі обумовлюють значне збільшення земляних робіт. Насип на болоті відсипається на всю глибину торфового шару або ж передбачаються складні конструкції земляного полотна.

Ліс, якщо він не належить до особливо цінних зелених насипів (парків, заповідників), не є значною перешкодою. Перетин лісу зумовлює незначні додаткові витрати на розчистку смуги вилучення від деревостою. До того ж ліс, як правило, займає гірші землі, ніж; сільськогосподарську угіддя. Тому з метою економії земель,придатних під сільськогосподарські угіддя, трасу більш доцільно вести через ліс, ніж по сільськогосподарських угіддях.

Розміщення траси дороги в плані в значній мірі зумовлюється рельєфом місцевості, особливо при трасуванні доріг нижчих категорій. Залежно від форми рельєфу, по яких проходить траса виділяють вододільний, долинний та косогірний ходи траси.

Вододільний хід - коли траса проходить по вододілу. Для такого ходу характерна незначна кількість штучних споруд, стійкість земляного полотна, невеликий об'єм земляних робіт.

Траса, яка проходить вздовж; річкової долини, називається долинним ходом. Таке положення траси забезпечує сприятливі умови для відводу води. Недоліком такого ходу в більшості є потреба побудови великої кількості водопропускних споруд - малих мостів і труб, через те, що траса в даному випадку перетинає всі протоки ріки. Проте прокладання дороги вздовж: річкової долини, якщо вона не затоплюється і є не дуже хвилястою, може бути доцільним.

Траса, розміщена на схилі, нижче вододілу називається косогірним ходом. Некруті, стійкі з геологічної точки зору схили є сприятливими для прокладання траси. Але при прокладанні траси по косогору потрібно особливо вважати на геологічну будову місцевості, нестійкість косогору.

На крутих схилах виникають утруднення в створенні стійкого полотна. Прокладання траси по крутих косогорах пов'язане також з значними земляними роботами та затратами на водопропускні споруди.

Якщо траса переходить з однієї долини в іншу,то такий хід називають поперечно-вододільним.

Рівнинний рельєф - незначні різниці місцевості, невелика пересіченість, наявні широкі плоскі вододіли і неглибокі долини.

Пересічна місцевість - горбистий рельєф з значною різницею висот (до 200м), понижені та підвищені точки місцевості. Тут добре виражені долини та вододіли, порізані мережею ярів і балок.

Гірський рельєф - характерна густа мережа долин, гір та гірських хребтів з крутими схилами.

У рівнинній місцевості здебільшого застосовуються вододільний та долинний ходи. Траса тут прокладається довгими прямими лініями, відхилення від прямих зумовлюється здебільшого обходом контурних перешкод (озер, ярів, цінних с/г угідь) та вибором найбільш доцільного місця переходу через ріки, болота.

При прокладанні траси в рівнинній місцевості основна увага звертається на забезпечення кращих умов відводу води, прокладання дороги по місцях з найкращими (стійкими) грунтами, захист доріг від снігових заносів, вибір найбільш зручних місць переходу через водотоки і місць перетину з існуючими залізницями та автомобільними дорогами вищих категорій.

В пересіченій місцевості, крім згаданих перешкод, важливого значення набувають ухили поверхні землі, які на окремих ділянках перевищують допустимі повздовжні ухили на дорогах. Це вимагає або виконання великих обсягів робіт для влаштування насипів та виїмок, або проведення траси в обхід горбів та глибоких долин з крутими берегами. З метою зменшення об'єму земляних робіт та кількості штучних споруд траса вписується в рельєф, обходячи горби, глибокі долини, внаслідок чого вона стає хвилястою.

При проектуванні траси в пересіченій місцевості виникає декілька можливих варіантів прокладання траси, кращий з яких може бути визначений лише в результаті проведення техніко-економічного аналізу. Тому,переважно, розробляють два або декілька варіантів прокладання траси і внаслідок аналізу вибирають кращий.

Для гірської місцевості характерними є ходи по гірських долинах і перетин гірських хребтів. Повздовжні ухили долини переважно є меншими від допустимих. До того ж більшість населених пунктів в гірських районах розташована в долинах. Все це обумовлює доцільність прокладання траси по гірських долинах. При переході через гірські хребти доводиться йти напруженим ходом, таму траса є дуже хвилястою. Особливе значення при трасуванні дороги в гірській місцевості мають геологічні умови.

При проектуванні треба враховувати естетичну сторону. По-перше, дорога повинна вписуватись в ландшафт. По-друге, дорога повинна проходити так, щоб з неї можна було милуватися гірськими живописними місцями.

Ділянки дороги, вігнуті в повздовжньому профілі, як правило, дуже привабливі за зовнішнім виглядом і в той же час забезпечують кращі умови руху автомобіля, і навпаки, затяжні випуклі переломи повздовжнього профілю дуже некрасиві. Тому треба уникати випуклих переломів, а при потребі влаштування їх доцільно робити короткими і замасковувати зеленими насадженнями.

При виборі траси необхідно враховувати категорії дороги. Чим вища категорія дороги, тим вищі вимоги до траси, вона повинна в більшій мірі забезпечувати кращі умови руху автомобілів, хоч би це вимагало значних обсягів робіт. Такі затрати швидко окуповуються за рахунок зменшення витрат на перевезення вантажів. Навпаки, при будівництві доріг місцевого значення з незначною інтенсивністю руху першочергове значення має зменшення вартості їх будівництва.