Таксування порошків, свічок, пілюль і мазей

При таксуванні порошків:

· визначають кількість кожного інгредієнта шляхом множення прописаної кількості кожної речовини на число доз;

· оцінюють кожен інгредієнт окремо;

· оцінюють упаковку;

· розраховують тарифи за виготовлення;

· знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення.

При таксуванні мазей оцінюють діючі речовини, основу, упаковку, розраховують тариф та знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення. Коли не вказана концентрація мазі, то виготовляють 10 % мазь. Якщо лікар не зазначив основу і пропис мазі не фармакопейний, то мазь виготовляють на вазеліні, а якщо мазь очна, то беруть основу, яка складається з 1 частини ланоліну і 9 частин вазеліну сорту для очних мазей.

Свічки таксують аналогічно порошкам, якщо в рецепті вказана маса кожного інгре­дієнта.

Коли в прописі свічок не зазначена кількість основи, виходять із середньої маси ректальної свічки для дорослих 3 г, вагінальної -4 г. Визначають загальну масу свічок, вираховують з неї масу прописаних інгредієнтів і знаходять необхідну кількість основи.

Якщо свічки виготовляють методом виливання, то для визначення кількості основи використовують коефіцієнти заміщення лікарських засобів (або зворотні коефіцієнти).

Для таксування пілюль необхідно знати технологію їх виготовлення (співвідно­шення густих, рідких та порошкоподібних інгредієнтів, можливості використання тієї чи іншої допоміжної речовини тощо, взятих за потребою - quantum satis) і оцінювати всі інгредієнти, які беруться при виготовленні пілюль. Для обсипання пілюль використову­ють 1-1,5 г лікоподію (або цукрової пудри чи білої глини) на кожні ЗО пілюль. Середня маса пілюлі при відсутності вказівки в рецепті - 0,2 г.