Концепція раціонального сполучення властивостей цілісності і відособленості систем, що розвиваються

У силу постійного росту і збільшення розмаїтості потреб суспільства системи продукції, а також технологічні системи і виробничі системи в цілому, у яких ця продукція виробляється, відносяться до класу систем, що розвиваються.

Темпи розвитку і потрібні для цього ресурси залежать від можливості впровадження нововведень вроздріб.

Ця можливість, у свою чергу, визначається властивістю подільності (відособленості) і її антиподом – властивістю цілісності (неподільності) нововведення, продукції, у яку це нововведення впроваджується, технологічної системи і виробничої системи в цілому.

Цілісної визнається система, у якій кожен елемент (параметр) зв'язаний із всіма іншими елементами (параметрами) і зміни, внесені в один з елементів (параметрів), викликають необхідність внесення змін в усі інші елементи (параметри).

Відособленої вважається система, у якій елементи. (параметри) не зв'язані між собою (строго говорячи це не система) і зміна будь-якого елемента не вимагає зміни інших елементів (параметрів).

Сполучення властивостей цілісності і відособленості визначає можливості розвитку системи шляхом заміни окремих елементів, а також організацію проектування системи, що розвивається. Раціональне сполучення властивостей цілісності і відособленості (рис. 7) створює можливість розвитку системи шляхом її модернізації.

У залежності від рівня цілісності можливе здійснення різної політики розвитку.

Підвищення ступеня цілісності системи сприяє досягненню її ефективності, але спричиняє і підвищення складності системи, що, у свою чергу, волоче збільшення потреби в ресурсах, потрібних для створення й експлуатації системи. Ніж більш відособлена система, тим вона гнучкіше і менш складна. Однак підвищення ступеня відособленості, як правило, знижує ефективність системи.

Раціональне сполучення властивостей цілісності і відособленості має на меті сполучення ефективності і гнучкостісистеми, обмеження її складності і необхідних ресурсів. Підвищення гнучкості реакції на зміни зовнішнього середовища є в сучасних умовах однієї з найважливіших проблем стратегічного характеру. Ступінь цілісності виробничих систем залежить від ряду факторів (параметрів системи).

Тенденцію до підвищення цілісності викликають наступні фактори:

- підвищення складності й агрегативності продукції;

- поглиблення спеціалізації виробництва;

- підвищення ступеня концентрації виробництва;

- розвиток комунікаційних властивостей системи.

Рис. 7. Сполучення властивостей цілісності і відособленість системи

а – області відповідно цілісності (централізації управління і проектування);

б – сполучення властивостей відособленості (централізації і децентралізації проектування);

в – відособленості (децентралізації проектування) системи.

Тенденція до підвищення відособленості визначається факторами:

- ріст масштабів виробництва;

- територіальна роз'єднаність виробництв;

- підвищення нестабільності зовнішнього середовища підприємства;

- розширення області уніфікації продукції.

Розвиток є необхідною умовою перетворення підприємства як системи. У результаті розвитку виникає його новий стан. Це новий стан підприємства може бути зв'язане з якісними або з кількісними змінами, або їх взаємозв'язком.

Метою розвитку є створення конкурентоздатних підприємств, засобом управління потенціалом підприємства. Під розвитком варто розуміти процес необхідних, комплексних, адекватних змін в усіх напрямках діяльності підприємства, що забезпечують підвищення його конкурентоздатності на основі використання наявних можливостей. Внутрішній розвиток - це один з ефективних способів подолання кризового стану підприємств. Воно припускає внесення у виробництво комплексу змін на основі реорганізації всіх елементів підприємства для забезпечення йому стійкого положення на вітчизняному і світовому ринках.

Розвиток виробничих можливостей підприємства повинен мати всеохоплюючий, комплексний, системний характер. Основними напрямками розширення потенціалу підприємства є: зміна організаційного характеру і модернізація виробничих активів з урахуванням вимог ринку. Модернізація матеріальних активів підприємства припускає відновлення технічного базису шляхом упровадження нових технологій, зміни виробничої структури і виробничої бази підприємства, а також створення ефективної системи корпоративного управління, маркетингу.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення життєвого циклу продукції? Технології?

2. Охарактеризуйте типи мереж зв'язку для технологічних ланцюжків виробництва.

3. Перерахуйте основні ознаки цілісних і відособлених систем, що знаходяться в процесі розвитку.

4. Дайте визначення поняття технологічний ланцюжок виробництва?

5. Назвіть чинники, сприяючі підвищенню цілісності системи?

6. Назвіть основні стадії дослідження життєвого циклу продукції і технології?

7. Що є об'єктом управління в системах управління якістю продукції?