Пояснювальна записка. Протягом останніх двох десятиліть поняття «ґендер» не лише увійшло до сфери гуманітарного знання, а й стало звичайною темою наукових програм та навчальних

Протягом останніх двох десятиліть поняття «ґендер» не лише увійшло до сфери гуманітарного знання, а й стало звичайною темою наукових програм та навчальних курсів. Звичайний інтерес до поняття ґендеру є свідченням перегляду проблеми взаємовідносин статей, що відбувся останнім часом, переосмислення їх як форми соціальної організації суспільства, а не локального, малозначущого аспекту людського буття.

У розробленій програмі курсу поняття ґендеру використовується на позначення складного соціокультурного процесу вироблення суспільством відмінностей чоловічих та жіночих культурних ролей, поведінки, ментальних та емоційних характеристик. Отже, ґендер розглянуто як систему ґендерних відмінностей, що транслюються у суспільстві через систему домінування й підпорядкування. За цих підходів ґендер є не тільки новою теорією у соціальному й гуманітарному знанні, а й принципово новою науковою парадигмою, якою передбачено доповнення чи перегляд існуючих звичних уявлень та цінностей.

Акумулюючи різні ідеї соціально-гуманітарних наук, теорія ґендеру трансформує їх у принципово новий підхід до аналізу культури і суспільства, що вивчаються різними науковими та навчальними дисциплінами. Це дозволяє говорити про міждисциплінарність ґендерного підходу, зорієнтованого на поглиблення змісту навчальних дисциплін гуманітарного та соціального спрямування і включення ґендерного комплексу шляхом відходу від андроцентричності представлених ними наукових концепцій (зосередження на досвіді чоловіків та ігнорування життєвого досвіду, цінностей та особливостей жінок і їх ролі у суспільстві) до предметної сфери окремих дисциплін соціально-гуманітарного спрямування.

Ґендерна асиметрія навчальних програм потребує повноцінного представлення концепцій, наукових матеріалів, які б рівнозначно відображали досвід обох статей.

Програма навчального курсу «Основи теорії ґендеру» передбачає узагальнений та систематизований виклад провідних теоретичних розробок у галузі ґендеру, сформованих у дисциплінарних межах ряду соціально-гуманітарних наукових та навчальних дисциплін. Курс спрямований на поглиблення знань, набутих студентами в результаті слухання базових дисциплін, так і на вивчення нових парадигм у соціально-гуманітарному знанні. Курс є принципово новим у системі гуманітарної освіти: по-перше, залучає до обігу малодосліджену проблематику – тему ґендерних відносин у суспільстві, і, по-друге, уводить студентів у сферу ґендерного аналізу та критичного мислення.

Оволодіння основами ґендерної теорії дасть змогу студентам вирішувати спірні питання у взаємовідносинах статей, долати патріархальні світоглядні орієнтири, патріархальні підходи до визначення традиційних ролей чоловіка та жінки як на індивідуальному, так і на громадсько-політичному рівнях.

Навчальний курс «Основи теорії ґендеру» забезпечує уміння:

- володіти понятійним апаратом та методологією ґендерного аналізу;

- оцінювати соціальні та культурні явища з позицій ґендерної рівності;

- формувати нестереотипні уявлення про роль чоловіків і жінок у суспільному житті.

Загальний навчальний курс «Основи теорії ґендеру» складається з 72 годин (20 год. – лекції, 16год. – практичні (семінарські) заняття та 36 год. – самостійні роботи та індивідуальні дослідження). Форма контролю – залік.

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

№п/п	Назва теми	Всього годин	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота
	Змістовний модуль І
1-2.	Ґендер як наука та навчальна дисципліна.
3.	Ґендерна соціалізація і становлення ґендерної ідентичності.
4.	Ґендерні ролі та стереотипи в суспільстві.
5.	Ґендерна освіта та педагогіка.
6.	Ґендерні відносини в родині.
7.	Психолого-педагогічні аспекти статі та сексуальності.
8.	Ґендерні аспекти комунікації.
9.	Основні етапи історії жіночого (ґендерного) руху в Україні.
10.	Сучасна ґендерна політика: міжнародний вимір і Україна.
11.	Ґендерна проблематика у сфері охорони здоров’я.
12.	Ґендер і релігія.
13.	Ґендер і ЗМІ.
14.	Принципи аналізу художнього тексту в сучасному літературознавстві.
	Всього

Зміст лекційного курсу

№п/п	Тема та зміст лекцій	Кількість годин
	Змістовний модуль
1-2.	Ґендер як наука та навчальна дисципліна 1.1. Ґендер як соціально-біологічна характеристика соціостатевих стосунків.   1.2. Ґендерні дослідження в сучасній педагогічній науці.   2.3. Традиційні теорії статі в зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній літературі.
3.	Ґендерна соціалізація і становлення ґендерної ідентичності. 3.1. Особливості ґендерної соціалізації. 3.2. Поняття ґендерної ідентичності. 3.3. Основні джерела ґендерної соціалізації особистості.
4.	Ґендерні ролі та стереотипи в суспільстві 4.1. Суть і зміст ґендерних стереотипів. 4.2. Концепції і зміст ґендерних ролей. 4.3. Сучасні уявлення про ґендерні ролі жінки і чоловіка в суспільстві.
5.	Ґендерна освіта та педагогіка. 5.1. Місце і роль ґендерного підходу в історії освіти і педагогіки. 5.2. Специфіка ґендерної соціалізації в системі освіти. 5.3. Ґендерні стереотипи вчителів та їх вплив на розвиток школярів. 5.4. Сучасні тенденції розвитку ґендерної освіти в Україні.
6.	Ґендерні відносини в родині. 6.1. Поняття сім’я. Різноманітні типи сучасної сім’ї. 6.2. Рольові очікування і поведінка в сім’ї. 6.3. Вплив ґендерних стереотипів на взаємовідносини в сім’ї. 6.4. Взаємодія сім’ї і школи у ґендерному вихованні дітей.
7.	Психолого-педагогічні аспекти статі. 7.1. Зміст і принципи навчально-виховної роботи зі статево-рольового виховання. 7.2. Періоди вікової статевої соціалізації. 7.3. Виховання у дітей статевої свідомості. 7.4. Особливості та принципи відхилення у статевій поведінці дітей.
8.	Ґендерні аспекти комунікації. 8.1. Спілкування як комунікативна діяльність. 8.2. Особливості спілкування хлопців і дівчат. 8.3. Стилі педагогісного спілкування. 8.4. Ґендерні аспекти соціальної активності учителя.
9.	Основні етапи історії жіночого (ґендерного) руху в Україні. 9.1. Соціально-історичні зміни умов життя жінок ХІХ-ХХ ст.. 9.2. Фемінізм як один із чинників руху жінок за права та свободи. 9.3. Становлення та розвиток організованого жіночого руху.
10.	Сучасна ґендерна політика: міжнародний вимір. 8.1. Міжнародний досвід утвердження й забезпечення принципу рівних прав і рівних можливостей. 8.2. Правове забезпечення ґендерної рівності в Україні і відповідність національного законодавства. 8.3. Ґендерна політика в Україні та конкретні практики її реалізації. 8.4. Ґендерна демократія і українська перспектива.
	ВСЬОГО

5. Зміст практичних занять

№п/п	Тема та зміст практичних занять	Кількість годин
	Змістовний модуль
	Вступ. Ґендер як наука та навчальна дисципліна 1.1. Ґендер як соціально-біологічна характеристика соціостатевих стосунків.   1.2. Ґендерні дослідження в сучасній педагогічній науці.   2.3. Традиційні теорії статі в зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній літературі: - теорія психосексуального розвитку особистості; - теорія соціального навчання; - теорія когнітивного розвитку; - «нова психологія статі»; - теорія статевих ролей; - теорія соціального конструювання.
2.	Ґендерна соціалізація і становлення ґендерної ідентичності. 2.1. Особливості ґендерної соціалізації. 2.2. Поняття ґендерної ідентичності. 2.3. Основні джерела ґендерної соціалізації особистості: сім’я, школа, літературні джерела, групи однолітків, ЗМІ.
3.	Ґендерні ролі та стереотипи в суспільстві 3.1. Суть і зміст ґендерних стереотипів. 3.2. Концепції і зміст ґендерних ролей. 3.3. Сучасні уявлення про ґендерні ролі жінки і чоловіка в суспільстві.
4.	Ґендерна освіта та педагогіка. 4.1. Місце і роль ґендерного підходу в історії освіти і педагогіки. 4.2. Специфіка ґендерного виховання. 4.3. Ґендерні стереотипи вчителів та їх вплив на розвиток школярів. 4.4. Сучасні тенденції розвитку ґендерної освіти в Україні.
5.	Ґендерні відносини в родині. 5.1. Поняття сім’я. Різноманітні типи сучасної сім’ї. 5.2. Рольові очікування і поведінка в сім’ї. 5.3. Вплив ґендерних стереотипів на взаємовідносини в сім’ї. 5.4. Взаємодія сім’ї і школи у ґендерному вихованні дітей.
6.	Психолого-педагогічні аспекти статі та сексуальності. 6.1. Зміст і принципи навчально-виховної роботи зі статево-рольового виховання. 6.2. Періоди вікової статевої соціалізації. 6.3. Виховання у дітей статевої свідомості. 6.4. Особливості та принципи відхилення у статевій поведінці дітей.
7.	Ґендерні аспекти комунікації. 7.1. Спілкування як комунікативна діяльність. 7.2. Особливості спілкування хлопців і дівчат. 7.3. Стилі педагогісного спілкування. 7.4. Ґендерні аспекти соціальної активності учителя.
8.	Основні етапи історії жіночого (ґендерного) руху в Україні. Сучасна ґендерна політика: міжнародний вимір. 8.1. Соціально-історичні зміни умов життя жінок ХІХ-ХХ ст.. 8.2. Фемінізм як один із чинників руху жінок за права та свободи. Становлення та розвиток організованого жіночого руху. 8.3. Міжнародний досвід утвердження й забезпечення принципу рівних прав і рівних можливостей. 8.4. Правове забезпечення ґендерної рівності в Україні і відповідність національного законодавства.
	ВСЬОГО

6. ТЕМИ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Ґендерна проблематика у сфері охорони здоров’я.

2. Ґендер і релігія.

3. Ґендер і ЗМІ.

4. Принципи аналізу художнього тексту в сучасному літературознавстві.

5. Словник ґендерних термінів.