Однозначність і багатозначність

У мові є слова, зміст яких зводиться до називання якогось одного поняття, ознаки, явища дійсності. Наприклад, с т е п – великий, безлісий, вкритий трав’янистою рослинністю рівнинний простір у зоні сухого клімату; п р и б у д о в у в а т и – будувати щось, приєднуючи вже до наявної споруди. Отже, слова, що мають лише одне лексичне значення, називаються однозначними.

Здатність мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією ( від гр. poly- багато, sema – знак). Слово, первісно однозначне, поступово може набувати нових значень. Основне, вихідне номінативне значення називається прямим, решта значень того самого слова – переносні. Явище полісемії відбувається тому, що два і більше предмети чи явища можуть мати спільні ознаки й отримати однакову назву. Так, спадщиною називають «майно, і т.ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи». При перенесенні назви в інтелектуальну, культурну, матеріально-побутову сфери людської діяльності слово набуває значення «явища культури, науки, побуту, що залишилися від попередніх часів, попередніх діячів». Між наведеними значеннями відчувається тісний смисловий зв’язок. Їх об’єднує уявлення про реалію, яка перейшла у користування до наступників. Отже, всі значення багатозначного слова пов’язані між собою спільною семантикою, тобто мають спільний значеннєвий елемент. Суть полісемії полягає в перенесенні назви одного предмета на інший предмет. Залежно від того, на якій підставі відбувається перенесення назви, розрізняють такі типи багатозначності: метафора (в її основі лежить подібність за формою: дзвоник – прилад для подання звукових сигналів і ботанічна назва рослини); метонімія (відбувається перенесення на підставі суміжності, тобто тісного зв’язку понять: випив кухоль – посудина та вміст; читаю Павличка – автор та його твори; захист добре грав – люди і дія); синекдоха (передбачає заміну частиною цілого, вживання однини замість множини: риба (а не риби) не може жити без води).