Кот д´Івуар

Одне з найбiльш неприродних за етнiчною структурою державних утворень в Африцi. У країнi переважає родоплемiнний устрiй. Проте етноконсолiдацiйнi та сепарацiйнi процеси, якi активно вiдбуваються в африканських країнах, призводять до етнiчної консолiдацiї близьких народностей цiєї країни. Прогнозується роздiлення на чотири частини. Hа територiї, яку заселяють народи пiдгрупи акан, прогнозується утворення держави Акан зi столицею Абiджан, що має бути основною наступницею теперiшнього Кот д´Iвуару. Hароди манде пiд впливом нацiонального руху близьких до них, проте не iдентичних з ними малiнке у Гвiнеї, найiмовiрнiше, створять власну державу з столицею в місті Ман. Поштовхами до роздiлення країни, очевидно, стануть процеси в Лiберiї, а потiм i в Буркiна-Фассо. Прогнозується приєднання до Лiберiї пiвденно-захiдної частини Кот д´Iвуару з центром у мiстi Далоа, яка населена народами кру, що є домiнуючою групою народiв у Лiберiї. Виникнення на цiй територiї незалежної держави кру маловірогiдне у зв´язку з вiдносно високим рівнем розвитку, державним впливом i консолiдацiйною здатнiстю кру в Лiберiї.

Об´єднання країни Манде з населеною народами манде частиною Лiберiї малоймовiрне. Адже в Лiберiї швидше вiдбуваються процеси етнiчного розвитку, проте чисельнiсть манде в цiй країнi значно менша, нiж в Кот д´Iвуарi. Тому об´єднання призвело б до втрати ними домiнуючих позицiй. Крiм того, народностi вiдповiдних територiй не iдентичнi, й за неоднакових умов існування (незалежної Лiберiї та французької Центральної Африки) рiзниця мiж ними ще бiльше зросла. Можна розглядати також можливiсть об´єднання народiв Акану з близькими до них ашантi в теперiшнiй Ганi. Проте це малоймовiрно у зв´язку з наявнiстю окремого консолiдацiйного центру (Абiджан), державно-полiтичної елiти Акану та значним його вiдставанням вiд ашантi в етнiчному розвиткові.

Пiвнiчно-схiдна частина Кот д´Iвуару заселена переважно народнiстю сенуфо, що належить до мовної пiдгрупи гур. Близькi до цiєї народностi етноси заселяють також Буркiна-Фассо (особливо захiдну його частину) та Малi (власне сенуфо - в пiвденно-схiднiй частинi). Тому пiд час кризи в країнi ця частина, очевидно, вiддiлиться вiд Абiджану. Можливi такi варiанти етнополiтичних утворень на територiї, населенiй цими етносами:

а) приєднання до Буркiна-Фассо;
б) утворення держави сенуфо в межах теперiшнього Кот д´Iвуару;
в) утворення держави сенуфо на заселених сенуфо територiях теперiшнiх Кот д´Iвуару та Малi;
г) утворення держави сенуфо i лобi на заселених ними територiях усiх трьох країн.

Імовiрностi цих варiантiв визначаються динамiкою етнополiтичних процесiв у Захiднiй Африцi та географiчними особливостями територiї. Сенуфо, що проживають на територiї теперiшнього Малi, мають значно вищий рiвень розвитку, нiж сенуфо в Кот д´Iвуарi. Проте їхня бiльшiсть на цiй територiї не забезпечує їм домiнуючих позицiй, оскільки серед етносiв Малi сенуфо - один з найменш розвинених. Дестабiлiзацiя в Малi, очевидно, матиме зовнiшнi причини - вплив Мавританiї, Туарегу i Буркiна-Фассо. Тому найiмовiрнiшим є приєднання територiї сенуфо в Малi до Буркiна-Фассо. Тобто варiант (в) малоймовiрний. Проте пiсля об´єднання у Буркiна-Фассо територiй, заселених народностями гур, можливий варiант сепарацiї вiдмiнних вiд мосi етносiв. Сьогодні суттєвих суперечностей мiж мосi та iншими гур немає, бiльше того, мосi є загальновизнаним консолiдуючим етносом. Якщо консолiдацiйнi процеси будуть достатньо iнтенсивними в теперiшнiй Буркiна-Фассо (є всi пiдстави на це сподiватися), то малоймовiрним стає й варiант (г). Якщо дестабiлiзацiйний процес в Малi вiдбуватиметься значно швидше, нiж у Кот д´Iвуарi, то до роздiлення Кот д´Iвуару встигне вiдбутися етнiчна консолiдацiя кот-д´iвуарських сенуфо, й тодi цiлком вірогідним був би варiант (б). Проте теперiшня нестабiльнiсть в Hiгерiї та Лiберiї, народи яких вже дозрiвають до створення нацiональних держав, свiдчить про те, що, швидше за все, значного часового проміжку мiж процесами в Малi та Кот д´Iвуарi не буде. Отже, найiмовiрнiшим залишається варiант (а).

Межi.
Манде - округи Одiєнне, Бундiалi, Сегела, Туба, Ман, Бенкоума, Бвафле.
Акан - округи Абоiсо, Абiджан, Агбовiль, Адзопе, Бваке, Дiмбокро, Абенгуру.
До Кру - округи Сасандра, Далоа, Дiво, Ганьоа, Гiгло.
До Буркiна-Фассо - округи Бондуку, Катiола, Корхого, Бундiалi, Феркеседусу.

Гана

Переважна частина населення - ашантi та консолiдованi з ними iншi народи пiдгрупи акан. Ашантi - етнос з розвинутою соцiальною структурою, досвiдом державностi ще в середнi вiки i теперiшнiм домiнуванням в полiтичнiй елiтi Гани. Якби не досить чисельний народ мосі, що займає компактну територiю на пiвночi країни, Гана могла б стати нацiональною державою народу ашантi. Рiвень етнiчної самосвiдомостi мосi Гани такий, що вони вже ставлять питання про вiдокремлення вiд ашантi, чому сприяє наявнiсть незалежної держави мосі - Буркiна-Фассо. Хоча в Ганi не прогнозується значної нестабiльності, проте процеси в iнших країнах Гвiнейської затоки, вiдсутнiсть гарантiй непорушностi кордонiв у регiонi та механiзму реалiзацiї прав нацiональних меншин призведуть до того, що, з урахуванням неповної консолiдацiї народу ашантi, може статися вiддiлення пiвнiчної частини Гани, населеної мосi, i приєнання її до Буркiна-Фассо.

Межi.
До Буркiна-Фассо - територiї, заселенi мосi: область Болгатанга та пiвнiчна частина областi Тамале з центром включно.
Ашанті - решта територiї країни. Оскiльки теперiшня назва держави - Гана - не iсторична й не етнiчна (держава Гана в середнi вiки була на територiї сучасного Малi), то прогнозується повернення країнi iсторичної назви Ашантi. Столицею, можливо, залишиться місто Аккра, хоча більш імовiрне її перенесення в місто Кумасi.