Економіка Південної Кореї

Економічне диво Південної Кореї
У 1960-1985 роках економічне зростання у Південній Кореї було одним з найінтенсивніших у світі. У результаті змін, що почалися в 1962 році, Південна Корея перетворилася з однієї з найбідніших у світі аграрних країн на індустріальну країну, яка швидко розвивається. Цей стрибок отримав назву "економічного дива на річці Хан" (річка Хан-ганг протікає в Сеулі).
Основними факторами, які пояснюють вражаюче економічне зростання країни, були:

 визначальна роль уряду під час реформ;

 стратегія експортного орієнтування через нестачу власної сировини;

 дешева робоча сила;

сприятливий для ділової активності міжнародний клімат.
В процесі індустріалізації модернізувалися традиційні для Південної Кореї галузі легкої промисловості, особливо текстильна. Найвищими темпами розвивалися важка і хімічна промисловість, виробництво машин і устаткування, електроніка, суднобудування, автомобілебудування для внутрішнього і зовнішнього ринку.
"Корейське економічне диво" невіддільне від історії величезних корейських концернів - чеболь. Ці концерни стали основою перетворення Південної Кореї у світову індустріальну державу, і зараз на них багато в чому тримається економіка країни
Слово "чеболь" - це корейська вимова назви довоєнних японських концернів "дзайбацу", найвідомішими з яких є "Міцуї", "Сумітомо", "Міцубісі". Ця назва, у свою чергу, складається з двох китайських ієрогліфів, які можуть бути перекладені як "грошова аристократія" або "олігархія власності".

З 60-х років економіка Південної Кореї розвивається рекордними темпами. Рівень життя в країні зараз може бути прирівняний рівневі життя в менших країнах Європейського Союзу. Уряд країни сприяв імпорту сировини та нових технологій до країни коштом кінцевого продукту, заохотив ощадливість та капіталовкладення проти перевитрат капіталу. У 2005 році уряд країни запропонував економічні реформи. Зараз країна має помірну інфляцію, у 2005 році вона становила 2,8%. В країні відносно невеликий відсоток безробіття - 3,7% у 2005 році. Південна Корея заробляє експортом товарів більше, ніж витрачає, чим демонструє свою стабільну економіку.
Валовий внутрішній продукт складається з таких основних секторів — сільське господарство 3,3%, промисловість 40,3%, послуги 56,3% (на 2005 рік).
Розподіл робочих місць на 2005 рік такий — сільське господарство 6,4%, промисловість 26,4%, послуги 67,2%.
Сільськогосподарські товари — рис, коренеплоди, ячмінь, фрукти і овочі, велика рогата худоба, свині, птахи, молочні продукти, яйця, риба.
Головні промисловості країни — електронна, телекомунікації, автомобільна, хімічна, суднобудівна, сталепрокатна.
Експортує напівпровідники, прилади для бездротового зв'язку (телефони), автомашини, комп'ютери, сталь, суднобудівну продукцію, нафтопереробну продукцію.
Партнери в експорті у 2005 році — Китай 21,8%, США 14,6%, Японія 8,5%, Гонконг 5,5%.
Імпортні товари — машини та механізми, електроніка, транспортне обладнання, технічна олія, сталь, органічні хімікати, пластик.
Партнери в імпорті у 2005 році були Японія 18,5%, Китай 14,8%, США 11,8%, Саудівська Аравія 14,8%.

Республіка Корея - республіка з президентською формою правління. Діє Конституція, схвалена в ході національного референдуму 29 жовтня 1987 р., яка набрала чинності 25 лютого 1988 року. 15 серпня 1948 р. Південну Корею проголошено республікою.

Глава держави - президент, який обирається населенням шляхом загального прямого і таємного голосування строком на один п'ятирічний термін. У відповідності з Конституцією 1988 р. президентська влада значно обмежена.
Президент Республіки Корея - ПАК КИН ХЕ (жін.), обрана 19 грудня 2012 р. Стала на посаду 25 лютого 2013 р.

Законодавчу владу здійснюють Національні збори у складі 299 членів, з яких 243 обираються населенням шляхом загального прямого і таємного голосування, а 56 призначаються від політичних партій, які набрали не менше 5 відсотків голосів від політичних партій пропорційно кількості місць, отриманих у результаті виборів. Строк повноважень Національних зборів - 4 роки. Строк повноважень спікера - 2 роки. На парламентських виборах, що відбулись 11 квітня 2012 р., перемогу здобула правляча консервативна партія "Сенурі" (до виборів мала назву Партія великої країни). Спікер - Кан Чан Хі (kang Chang-hee), обраний 2 липня 2012 р.

Виконавчу владу здійснює президент і уряд (Державна рада) на чолі з прем'єр-міністром, який призначаєтся після президентських виборів, а не парламентських.
Прем'єр-міністр Республіки Корея - Чон Хон Вон. Призначений 26 лютого 2013 р.