РОЗДІЛ ІІ

Загальна схема та структура курсу

№№ п/п та назва теми	Лекції	Семінари	Всього
1. Вступ: предмет та основні проблеми курсу «філософська антропологія» 2. Огляд основних теорій людини («широкий» підхід) 3. Філософська антропологія як специфічний напрямок в історії філософії 4. Людина як творець та витвір культури 5. Роль та значення людини як суб’єкта та об’єкта творчості 6. Дуальність природи людини 7. Поняття тілесності в філософії 8. Філософські аспекти людської сексуальності 9. Метафізика любові. Кохання як філософська проблема 10. Філософська антропологія розуму 11. Свідомість людини та її межі 12. Соціальні аспекти філософської антропології 13. Влада та проблема тотального політичного відчуження 14. Доля гуманістичних цінностей в сучасній культурі 15. Образ-концепт надлюдини: історія та сучасність 16. Людина майбутнього: футурологія та філософська антропологія 17. Екологія, екологічні проблеми та розвиток людства 18. Танатологія: філософсько-антропологічні підходи до проблеми смерті та безсмертя

РОЗДІЛ ІІІ

Зміст лекційної частини

Тема 1

Вступ: предмет та основні проблеми курсу «філософська антропологія»

Предмет курсу, його мета, завдання та структура. Філософська антропологія як область філософського знання про інваріантні (загальнолюдські) усталені природні й соціокультурні властивості людини та культурну мінливість цих властивостей. Філософська антропологія як спосіб розгляду та вирішення філософських проблем у їх «людському вимірі», оцінки значущості людини. Філософська антропологія як цілісний образ людини та зберігання «меж та границь» цього образу в безмежності буття та досконалості.

Місце філософської антропології в системі філософського знання відносно онтології, гносеології, соціальної філософії, етики, естетики. Міждисциплінарні зв’язки філософської антропології з біологією, антропологією та етнографією й культурологією. Антропологія та філософія. Відношення філософської антропології до конкретних наук про людину (психології, антропології та ін.). Структура філософсько-антропологічного знання: засади філософської антропології, соціально-історична, структурна, культурна та педагогічна антропології як «гілки» загального знання про людину. Методи пізнання людини та методологічні принципи «людинознавства».

Пошук «людського виміру» традиційних філософських проблем та тенденція до гуманізації сучасного філософського мислення. Специфіка філософського підходу до вивчення людини. Людина в її відношенні до світу як стрижнева проблема філософії. Спроби визначення людини. Багатоманітність підходів до сутності людини. Основні чинники цієї багатоманітності. Багатоманітність визначень як відображення багатоманітності людського буття та багатогранності образу людини. Образ людини в певному типі культури. Еволюція визначень людини в різних типах культури, зміна парадигм – тенденція «від об’єктності до суб’єктності» людини, пошук цілісності людського образу. Людина як множинна, суперечлива цілісність.

Основні поняття філософської антропології. Фундаментальні антропологічні категорії: вчинок та подія. Розрізнення поезії та практики. Вчинок як самовизначення людини. Людина та світ. Проблема місця людини в світі. Людина як «мікрокосм». Варіанти вирішення проблеми співвідношення «мікро» та «макрокосму». Людина як об’єкт та суб’єкт цього співвідношення. «Людські виміри» буття світу. Форми буття людини в світі. Персоніфікація буття. Індивід, індивідуальність, особистість, суб’єкт, людина: визначення, розрізнення та порівняння. Людина та час. Сприйняття часу людиною. Людина в історії. Простір людського буття як осередок мешкання та розвитку. Поняття «культурного простору». Антропологічне значення категорії простору в сучасній філософії.

Новітні проблеми філософської антропології. Зростання невідповідності рівня та обсягу людського знання про зовнішній світ та про саму людину. Можливості подолання цієї диспропорції. Людина як суб’єкт та об’єкт новітньої кризи. Пошук моделей розвитку людини та шляхів вирішення протиріч у стратегії виживання. Місце наук про людину та власне філософської антропології у вирішенні цих проблем.

Тема 2

Огляд основних теорій людини («широкий» підхід)

Людина у дзеркалі власної думки. Філософська антропологія як філософія людини та як філософський напрямок. Походження терміна «антропологія». Людина як становлення. Античні засади філософської антропології. Платон про людину як політичну істоту. Аристотель про людину, суспільство, державу. Християнсько-зорієнтована філософська антропологія. Генеалогія антропологічного повороту. Відродження, Реформація, Просвітництво: нові матриці людського існування. Природа людини в політології Н. Макіавеллі. Доля гуманістичних цінностей у його «Володарі» та «Роздумах». Антропологічна тематика в німецькій класичній філософії. Вчення про природу людини Л. Фейєрбаха. Формування контрраціональних філософсько-антропологічних стратегій: А. Шопенгауер, С. К’єркегор та ін. Ф. Ніцше про трагедію абсолютного індивідуалізму й самотності людини, бунт як самовизначення людини. Критика християнського розуміння людини. Європейський нігілізм та екзистенціалістичні мотиви у філософській антропології. Екзистенційні протиріччя людини. Антропологічні проблеми в екзістенціалістичній та персоналістичній філософії. Екзистенціалістичні варіанти відповіді на питання про природу людини. Проблема людини в творчості М. Гайдеґґера. Природа суб’єктивності та свідомості за Е. Гуссерлем.

Слов’янський нігілізм і Ф. Достоєвський. Ф. Достоєвський про ідеал сильної людини та очісне значення страждання. Розуміння людини в російській релігійній філософії. Віра, надія, любов у бутті людини та пояснення людської духовної сутності. Культура насолоди та страждання, «сміхова культура» та проблеми горя, вини, покаяння, спасіння та ін. Питання про «право» в освітленні Л. Шестова та Ж.-Ф. Ліотара.

Марксистська традиція у вирішенні проблем людини на Заході та в Росії. Людина в системі матеріально-виробничих і соціальних зв’язків. Людина як об’єкт та суб’єкт діяльності, спілкування та пізнання. Соціоцентризм в інтерпретації людського буття та свідомості. Соціокультурні традиції у вітчизняному марксизмі: революціонаризм у вирішенні проблем людської активності. Проблема свободи та насильства, протиріччя мети та засобів. Зростаюча розбіжність ідеалів і реалій, свідомості та буття у вітчизняних нео- та постмарксистьських дискусіях останніх років.

Психоаналітична антропологія. Відкриття несвідомого та його наслідки. Драматизм несвідомого, ірраціонального в людській поведінці та його мотивації. Нео- та постпсихоаналіз про сутність людини. Суспільна та колективна несвідомість: спільне та відмінне. Трансперсональна антропологія про сутність людини. Структурна антропологія. Критична антропологія М. Фуко. Людина у світлі постсучасного філософування. Постантропологічне мислення. Філософія розрізнення про природу людини. Від індивіда до «дівіда». Феномен постлюдини.

Вітчизняна думка про сутність людини. Розуміння людини в українській культурі. Професори Києво-Могилянської академії про сутність людини та історії. Людина у світлі філософської системи Г. Сковороди. Його принцип самопізнання та філософія щастя. «Філософія серця» П. Юркевича. П. Юркевич про дух і свідомість. Члени Кирило-Мефодіївського товариства про сутність людини. Сучасна вітчизняна думка про сутність людини.

Тема 3