Час: 2 години. Навчальні питання: Влада як соціальне явище

Навчальні питання:

1. Влада як соціальне явище.
2. Підстави політичної влади і її легітимність.
3. Структура політичної влади та її ресурси.
4. Основні функції, форми реалізації, засоби здійснення і рівні політичної влади.
5. Нові тенденції у розвитку політичної влади в умовах сучасної України.

Теми рефератів:

1. Еволюція форм влади.

2. Легітимність влади і її типи.

3. Сучасні проблеми легітимності й ефективності політичної влади в Криму.

4. Роль ОВС України в забезпеченні функціонування і розвитку політичної влади.

Навчально-методична література

Нормативно-правові акти

1. Конституція України.

2. Конституція Автономної Республіки Крим.

3. Розпорядження МВС України від 25.09.2008 р. №1023 «Про затвердження Програми підвищення довіри населення на 2009-2010 роки».

4. Закон України “Про міліцію” (23.01.1993 р.).

5. Закон України “Про національні меншини в Україні” (25.06.1996 р.).

6. Закон України “Про об'єднання громадян” (16.06.1992 р.).

7. Закон України “Про політичні партії” (10.07.2001 р.).

8. Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами» (19.06.2003 р.).

5. Загальна декларація прав людини (1948 р.).

6. Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини (1950 р.).

7. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.).

8. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.).

9. Другий факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, спрямований на відміну смертної кари (1989 р.).

10. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.).

11. Декларація Ради Європи і програма виховання громадян в дусі демократії, заснованого на усвідомленні ними своїх прав та обов’язків (1999 р.).

12. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Резолюція 260 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1948р. Ратифікована Українською РСР 22.07.1954р.

13. Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин. Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН (1992 р.) та інші.

Основна література

1. Баландьє Ж. Політична антропологія /Пер. з фр. – К., 2002.

2. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. – Львів, 2002.

1. Матвеев С.А., Буланенко Н.С., Михеев С.А. Политология. Учебное пособие. – Харьков, 2001. – С. 47-58.
2. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А.Колодій; Мін-во освіти і науки України; Інститут вищої освіти АПН України, Укр.-канадський проект “Демократична освіта”, Інститут вищої освіти. – К., 2000. – С. 489-507.
3. Погорілий Д.Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – Київ, 2008.
4. Политология / Под. ред. М.А. Василика. – М., 1999. – С. 98-129.
5. Політологія. Кн.перша: Політика і суспільство./ А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. Та доп. – К., 2003.
6. Політологія: Методичний посібник / Укладач: І.М.Стулова. – Одеса, 2007.
7. Политология для юристов. Курс лекций / Под. ред. д.ф.н., проф. Н.И. Матузова и д.юр.н., проф. А.В. Малько. – М., 1999. – С. 60-73.
8. Політологія. Посібник для вузів / За ред. Бабкіної О.В., Горбатенка В.П. – К., 1998. – С. 129-145.

11. Пролеєв С. Метафізика влади: Монографія. – К., 2005.

12. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник – Харьков, 2005.

Додаткова література

1. Доверие милиции и латентная преступность: взгляд украинских и российских исследователей / Ю.А. Свеженцева, В.А. Соболев, И.П. Рущенко, В.И. Диденко, Е.Е. Тонков / Предисловие – А.М. Бандурка. – Харьков, 2002.

2. Маевская Л.Б. Осторожно, этноцентризм! – К.: МАУП, 2004.

3. Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. – К., 1993.

4. Парламент Криму: Вибори – 98: Інформаційно-аналітичне видання. У 2-х ч. – Сімферополь, 2002.

5. Рікер П. Навколо політики / Пер. з фр. – К., 1995.

6. Рупнік Ж. Ландшафт після битви. До типології посткомуністичного перехідного періоду в Європі // Україна, Росія, Білорусь: Три проекти. Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 18. – С. 4-15.

7. Сенктон Е. Системи міського управління / Пер. з англ. – Харків, 2001.

8. Сміт Д. Роль законодавчої влади в ліберально-демократичних суспільствах / Пер. з англ. – Харків, 2001.

Проблемні питання:

1. Наведіть із повсякденного життя приклади владних відносин, у яких ви виступаєте в якості або суб'єкта, або об'єкта влади.

2. Б. Рассел стверджував, що фундаментальним поняттям суспільних наук є влада. Чи правий він?

3. Чи можливе існування суспільства без політичної влади?

4. Іспит владою – самий складний іспит для людини. Практика показує, як сказав лорд Д. Ектон, що будь-яка«влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно». Чому так відбувається?

5. Як і чому змінювалися форми влади протягом історії людства?

6. Які умови довіри суспільства до влади?

7. У чому полягає відповідальність влади перед суспільством?

8. Від яких факторів залежить вибір ресурсів влади?

9. Чому політичні режими прагнуть до досягнення легітимності?

10. При якому типі легітимності влади досягається найбільша політична стабільність у суспільстві?

11. А. Камю стверджував, що «гарна влада – це здорове й обережне керування несправедливістю». Як Ви думаєте, що він мав на увазі?

12. Чи існують ознаки падіння легітимності влади в Україні? Чому?

Методичні рекомендації до семінару

Приступаючи до розгляду першого питання, слід звернути увагу на те, що влада є центральною політичною категорією. Влада існує у будь-яких спільнотах людей і забезпечує їх єдність. Ґрунтується влада на вольових відносинах: я маю владу над кимось, якщо я можу підкорити його волю своїй.

Політична влада має свою специфіку – це влада публічна, яка використовує легально існуючі засоби примусу і контролює будь-які сфери суспільного життя. Підставами політичної влади є соціальна стратифікація суспільства, наявність протилежних інтересів різних соціальних суб’єктів, необхідність їх узгодження для забезпечення єдності та стабільності суспільства. Головним елементом існування та функціонування політичної влади, а також її закріплення у суспільстві є легітимність. Легітимність, по суті своїй, є якісною характеристикою політичної влади, яка полягає у добровільному визнанні її народом, згоді їй коритися. Історично сформувалися такі типи легітимності: харизматичний, традиційний, раціонально-легальний, ідеологічний.

Що стосується структури політичної влади, слід звернути увагу на такі її елементи, як суб’єкти влади, об’єкти влади, методи та ресурси. При відповіді на дане питання слід виділити головні групи ресурсів політичної влади – економічні, соціально-демографічні, силові, культурно-інформаційні, політико-правові та ін.. По суті, це ті засоби і можливості, які дозволяють владі реалізовувати свої інтереси та цілі.

Приступаючи до відповіді на четверте питання, слід дати характеристику основних функцій політичної влади (збереження стабільності суспільства, управління його розвитком, соціалізації особистості, визначення стратегії і тактики розвитку та ін.), форм реалізації (примус, панування, керівництво, управління, координація, організація, контроль), засобів здійснення (право, авторитет, переконання, традиції, маніпулювання, насильство, страх), рівнів (макро-, мезо-, мікрорівень).

Готуючи п’яте питання, слід активно використовувати сучасну інформацію щодо політичного життя та політичних процесів в Україні, визначити головні політичні сили та політичні проблеми, пов’язані із розвитком української державності.

Семінарське заняття №3.