Основні властивості аграрних ТхС

Група властивостей	Назва властивостей
Загальносистемні	Структура Організація Самоорганізація Цілеспрямованість Динамічність Енергоємність Наукоємність
Функціональні	Корисність Параметри Режими Гнучкість Керованість
Експлуатаційні	Надійність Експлуатаційна технологічність Пристосованість Завантаженість
Економічні	Вартість Окупність Економічна ефективність
Ергономічні	Безпечність
Екологічні	Ресурсомісткість Шкідливість екологічність

3. Ресурси механізованого сільськогосподарського виробництва: матеріальні, енергетичні, трудові, грошові.

Ресурси механізованого с.-г. виробництва визначають потенційні можливості досягнення запланованих кінцевих результатів, тобто мети.

Матеріальні ресурси включають основні і оборотні фонди.

Час, як важливий непоновлюваний ресурс аграрного виробництва.

Ресурс часу в сільському господарстві має виняткове значення. Несвоєчасне виконання технологічних операцій істотно знижує врожайність культур, веде до значних втрат при зберіганні і переробці продукції.

Час – це дефіцитний непоновлюваний ресурс.

Принцип економії часу як не поновлюваного ресурсу є важливим на всіх етапах життєвого циклу ТхС.

З метою мінімізації часу на виконання технологічних процесів або механізованих робіт, розробляються сучасні технології. Наприклад, система точного землеробства дозволяє в найкоротші терміни з мінімально можливими втратами вирощеної продукції, але обладнання, яке забезпечує функціонування такої системи на сьогодні ще надто дороге у використанні (слайд).

4. Оцінка технологічного оснащення виробництва.

Ефективність ТхС і можливості їх удосконалення тісно пов’язані з рівнем механізації процесів, який, у свою чергу, залежить від структури МТП. Аналіз технічного оснащення проводиться з метою виявлення наявних невідповідностей між існуючим рівнем механізації ТхС і можливостями підвищення рівня механізації та структурного удосконалення МТП.

У загальному вигляді задачу можна сформулювати так:

- визначити показники технічного оснащення конкретної ТхС та оцінити їх рівень стосовно нормативних чи потенційних значень.

Перед проектуванням нової технологічної системи (а це може бути технологія вирощування с.-г. культур; система обробітку ґрунту під певні культури; оптимізація складу МТП тощо) необхідно чітко визначити мету та реальний стан машинно-тракторного парку та проаналізувати технології, що застосовуються в «старій» системі. Тобто, необхідно визначити показники технічного оснащення.

Основними показниками технічного оснащення є: тракторозабезпеченість, машинозабезпеченість, енергонасиченість, енергоозброєність праці.

Тракторозабезпеченість – це відношення середньорічної кількості еталонних тракторів до 100 га ріллі.

Машинозабезпеченість – це відношення балансової вартості с.-г. машин, що агрегатуються з тракторами до балансової вартості тракторів.

Енергонасиченість – оцінюється сумарною ефективною потужністю тракторів, комбайнів, самохідних машин і енергетичних засобів, що припадає на 100 га ріллі.

Енергоозброєність праці оцінюється сумарною ефективною потужністю тракторів, комбайнів, самохідних машин і енергетичних засобів, що припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого на виробництві. Енергоозброєність, наприклад, в Україні може суттєво відрізнятись у різних господарствах. Так, наприклад, в агрокультурному модельному підприємстві «Агро-Союз» всього 27 працівників, більше 7000 га ріллі. У великих розвинених с.-г. підприємствах, намагаються використовувати широкозахватну високопродуктивну техніку, тобто рівень агротехніки зовсім інший. (слайд-відео)

Рівень механізації виробництва або окремих його процесів визначається як відношення обсягу механізованих робіт до загального обсягу робіт:

Або теж саме, але через затрати праці:

Рівень показників технічного оснащення визначається як відношення фактичного його значення (П_ф) до нормативного або кращого з досягнутих у господарствах певної зони (П_н), якщо їх покращення йде в напрямку зростання (Р_п⁺) і навпаки, коли показники покращуються в сторону зниження (Р_п^-), тобто

або

Таким чином, за рівнем показників технічного оснащення виробництва роблять висновки щодо його удосконалення і подальшого розвитку.

Наприклад, перед тим, як впровадити ту, чи іншу технологію вирощування (слайд), необхідно чітко мати уявлення про структуру наявного парку МТП, необхідність у придбанні нової техніки.

Приклад оцінки показників технічного оснащення. Господарство зерно-бурякового напрямку з площею ріллі 170 га розташоване в зоні західного Лісостепу. Середньорічна кількість працівників – 7 осіб, у тому числі механізаторів – 3. Склад машинно-тракторного парку наведений в табл.

Табл. Склад і характеристика МТП

Назва і марка с.-г. техніки	Кількість, од.	Потужність, кВт	Балансова вартість, тис. грн.
Трактор ДТ-75М			80,0
Трактор ЮМЗ-6АКЛ			35,0
Електродвигуни			1,0
Плуг ПЛН-4-35			3,5
Борони БЗСС-1,0			0,8
Культиватор УСМК-5,4			10,0
Розкидач орг. добрив РУН-15Б			8,0
Сівалка зернова СЗ-3,6			10,0
Сівалка ССТ-12Б			15,0
Обприскувач-обпилювач ПОМ-630			12,0
Машина для внесення мінеральних добрив МВУ-0,5			3,0
Причіп 2ПТС-4			10,0
Зчіпка СП-11			9,0
Лущильник ЛДГ-5А			9,0
Навантажувач ПЭ-1,0			10,0

5. Аналіз показників машиновикористання.

Аналіз показників машиновикористання є необхідною складовою управління ефективністю механізованого виробництва. До найважливіших показників слід віднести обсяг робіт Q і щільність механізованих робіт Щ, річний та змінний виробіток трактора, коефіцієнт своєчасності робіт, коефіцієнт змінності, питома витрата палива на еталонний гектар.

Річний обсяг механізованих робіт визначається як сума виробітків окремих МТА на різних операціях протягом року в ум. ет. га:

де - еталонна година продуктивність j -го МТА, ум.ет.га / год.;

- кількість нормозмін на виконання і -ої операції;

- тривалість нормативної зміни, год.

Щільність механізованих робіт характеризується відношенням обсягу механізованих робіт до площі ріллі.

Своєчасність робіт забезпечується умовою:

де - продуктивність j -го МТА за годину змінного часу;

- число агрегатів j -го типу.

6. Вибір раціонального складу машинного агрегату.

Вибір складу МТА є однією з центральних задач проектування технологічних систем на рівні операції, процесу та технології. Враховуючи різноманітність умов і велику кількість технологічних операцій, число комбінацій машинних агрегатів у багатогалузевому господарстві може становити тисячі варіантів. Тому навіть невеликий ефект, якого можна досягти при раціональному виборі того чи іншого МТА суттєво впливає на економічні показники виробництва с.-г. підприємства в цілому. Які Вам відомі методи визначення раціонального МТА?

Методи визначення раціональних МТА:

- Метод Парето;

- Метод відстані до цілі;

- Лексикографічний метод.

Вибір раціонального типу МТА формулюється так: у с.-г. підприємстві із заданими природно-виробничими умовами потрібно виконати певну технологічну операцію. Для цього необхідно обґрунтувати раціональний склад МТА, виходячи з наявного МТП, який забезпечив би своєчасне виконання заданого обсягу робіт з мінімально можливими експлуатаційними витратами, дотриманням вимог якості, екологічності та безпечності робіт.