Підготовка матеріалу для проведення мікробіологічного дослідження

Нами проведено вивчення змін видового складу та популяційного рівня мікрофлори кишечника щурів за комплексної дії ніпагіну та ніпазолу. Тваринам металевим зондом щоденно впродовж 14 днів вводили відповідні дози консервантів безпосередньо в шлунок. Контрольна група тварин отримувала водно-гліцериновий розчин (розчинник консерванту). Динаміку зміни мікрофлори кишечника під впливом консерванту оцінювали через 4, 7, 11, 14 діб з моменту його введення, після чого проводили евтаназію тварин [23].

Тваринам обробляли операційне поле, стерильними ножицями по білій лінії живота робили розтин черевної порожнини та ізолювали відрізки тонкої (клубової) та товстої (попереково-ободової) кишок.

Для вивчення складу мікрофлори, яка формує колонізаційну резистентність слизових оболонок травного каналу, після розтину тварин брали відрізки (1–1,5 см) тонкої та товстої кишок, з яких пінцетом видавлювали вміст і розрізали їх вздовж кишки стерильними ножицями. Отримували пасма, які 3 рази промивали у стерильній дистильованій воді з метою елімінації з поверхні слизових оболонок кишки порожнинної мікрофлори та її вмісту. Відмиті таким чином пасма зважували і ретельно гомогенізували у ступці. З гомогенату стінок товстої та тонкої кишок готували серію десятикратних розведень (10^-2–10^-8) у стерильному фізіологічному розчині. З кожної пробірки титраційного ряду (10^-2–10^-12) відбирали 0,1 мл суміші і вносили її на поверхню селективних для кожного виду бактерій поживних середовищ. Після цього стерильним скляним шпателем ретельно розтирали краплю суміші по всій поверхні твердого середовища, підсушували чашки та інкубували у термостаті або анаеростаті залежно від відношення досліджуваних мікроорганізмів до кисню. Після інкубації підраховували кількість колоній (колонієутворюючих одиниць – КУО) мікроорганізмів.

Для вивчення змін складу мікробоценозу товстої кишки білих щурів досліджували порожнинну та мукозну мікрофлору цього біотопу. Для дослідження порожнинної мікрофлори товстої кишки брали її відрізок розміром 2–2,5 см, з якого стерильним пінцетом у стерильних умовах видавлювали вміст, зважували його на торзійній вазі. Наважку вносили у стерильну пробірку і додавали десятикратний об’єм стерильного ізотонічного розчину хлориду натрію (розведення 1:10=10^-1). Суміш ретельно розтирали скляною стерильною паличкою до утворення гомогенної маси. З гомогенату в подальшому готували ряд десятикратних розведень (від 10^-2–10^-12) у стерильному ізотонічному розчині хлориду натрію. З кожного розведення робили висіви мірних об’ємів (0,1 мл) на відповідні для кожної групи мікроорганізмів тверді поживні середовища.