IV. Франко-шведський період війни (1635-1648)

Швеція, уклавши мир з Польщею, у союзі з Францією розпочала війну в Німеччині. Водночас французька армія у союзі з Голландією вела війну з Іспанією. У Німеччині шведсько-французькі та імперсько-іспанські війська займалися в основному погра-буванням населення, яке вело безпе-рервну нищівну партизанську війну проти мародерських загонів обох воюючих сторін. Військова перевага повільно схилялася на бік Франції та Швеції. Виникла можливість розділу між ними Німеччини. Однак коли габсбурзько-католицький табір, зазна-вав поразки, французький уряд по-спіхом уклав мир. До цього його зму-сили успіхи Англійської революції (почалась у 1640 р.) і загострення ста-новища у самій Франції.

Умови миру, який уклали у 1648 р. у Вестфалії, були основані на взаємних поступках. Швеція одержала Померанію і величезну грошову виплату. Вона контролювала гирла великих річок - Везери, Ельби й Одеру. Шведські королі як власники По-меранії, тобто як князі Німеччини, могли втручатись в імперські справи.

Франції відійшла частина Ельзасу та Лотарингії. Була визнана повна незалежність Голландії і Швейцарії. За рахунок дрібних князівств значно збільшили свої володіння деякі німецькі держави (Бранденбург, Саксонія, Баварія).

Вестфальський мир закріпив політичну роздробленість Німеччини. «Священна Римська імперія» формаль-но залишалась союзом держав на чолі з монархом, який обирався, і постій-ним рейхстагом. Але фактично князі та інші володарі залишились суверен-ними (незалежними) панами.

Кальвінізм, поряд з лютеранством і католицизмом, став офіційно визнаною релігією. Війна Іспанії з Францією тривала.

Війна, що розпочалася з конфлікту в Чехії, поступово втягнула у свою орбіту декілька держав. Вестфальський мир підбив підсумки не тільки періо-ду 1618-1648 pp., а й цілої епохи протиборства реформаційних сил та їхніх противників.

Війна принесла величезні розорення Німеччині і країнам, що входили в імперію Габсбургів. Населення багатьох районів Північно-Східної та Південно-Західної Німеччини скоротилось майже вдвічі, а в деяких містах - аж у 10 разів! У Чехії із 2,5 млн населення (1618) до середини XVII ст.залишилось лише 700 тис. чоловік. Було розорено багато міст, зникли сотні сіл. Величезні площі земель заросли лісом. Надовго були виведені з ладу саксонські й чеські рудники. Значних втрат зазнали торгівля, про-мисловість, культура. Це відобразилось на взаємовідносинах європейсь-ких держав у період після Вестфальського миру.