ІІ. Датський період війни (1625-1629). Альбрехт Валленштейн

Перемога Габсбургів викликала занепокоєння в Англії, Голландії, Данії, Швеції. Першим виступив датський король Кристіан IV, сміливий, енер-гійний, добре обізнаний на військово-морській справі. Одержавши грошову допомогу від Голландії та Англії, він скерував найману армію проти Католицької ліги. Підтриманий протестан-тами Німеччини, наступ був успішним. Фердінанд II вирішив створити влас-ну армію, незалежну від Католицької ліги, і прийняв план, який запропону-вав йому Альбрехт Валленштейн (1583-1634).

А.Валленштейн - чеський дворянин, який замолоду змінив протестантську віру на католицьку. Він відзначився у війнах з венеціанцями, угорцями й тур-ками.

Два вдалих одруження дали мож-ливість йому стати багатим. Після бит-ви біля Білої Гори (1620) він скупив за безцінь (1/10 вартості) стільки земель, що став найбагатшою людиною Чехії (120 тис. га землі).

Ставши радником Фердінанда II, Валленштейн запропонував йому план створення великого найманого війська. Основні положення плану полягали в тому, що армія найманців повинна була утримуватись за рахунок завойованих територій. Виявивши себе чудовим організатором, Валленштейн за корот-кий строк створив 30-тисячну армію найманців, яка невдовзі виросла до 100 тис. чоловік.

В армію набирали солдатів і офіцерів будь-якої національності. Серед них були й протестанти. За службу платили багато грошей і, головне, регулярно, що було на той час рідкістю. Дис-ципліна у війську була суворою. Велика увага приділялась вивченню вій-ськової справи.

У своїх володіннях Валленштейн налагодив випуск зброї, у тому числі й гармат, різного армійського споряд-ження. Затрати швидко компенсував за рахунок величезної воєнної здобичі. «Війна годує війну», - таке було правило Валленштейна.

Спустошивши одну територію, його армія переходила на іншу. Просуваю-чись на північ, вона поповнювалась зажерливими до грабежів бандами найманців.

Валленштейн виявив себе і як видатний полководець. Разом з армією Ка-толицької ліги він наніс декілька нищівних ударів датчанам і військам протестантських князів. Валленштейн став господарем Північної Німеччини. Вдершись у Данію і погрожуючи її сто-лиці Копенгагену, він змусив Кристіана IV, який втік на острів, проситимиру. Данія зобов'язалася не втручатись у німецькі справи.