X. Джерела (форми) права

48. ДЖ(ФОРМИ) ПР: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ.

Джерела права – форми, у яких знах-ся вираж-я та закр-я пр норм, а такою об’єктивні фактори правотв-я, прав ідей, принципів, концепцій.

В матер знач-і – матер умови життя сусп. форм власності, інтересів людей.

В гносеол знач-і – літописи, істор хронічки, тексти зак-ів мин-го тощо.

В ідеол знач-і –політ орієнт-я законодавця і груп тиску, правосв-сть, прав знач-я, принципи пр, юр доктрини, погляди та ідеї відомих людей.

У форм знач-і – прав звичай, прав прецедент, нормат договір, нпа, рел-прав норма. (у цьому контексті дж=форма пр).

Прав звичай – санкціоноване д-вою пр пов-ки, яке з часом утвердж-ся як звичай через багаторазове викор-ся.

Ознаки:

- Прир основа виникнення;

- Визначеність (наявність конкретних ознак прав пов-ки);

- Неписаний хар-р;

- Заг-сть та лок-сть;

- Тісний зв'язок з реліг нормами, обрядами тощо;

- Безперервність дії протягом трив часу та одноманітність дотрим-я;

- Поступовість форм-я;

- Виходить у звичку люд-и;

- Юр сила як визнання правила певною спільністю – його санки-я д-вою.

Прав прецедент – конкр рішення по конкр справі, яке виносить компетент орган, є обов’язк для подібних подальших справ. (адмін., суд).

Ознаки:

1) Динамічність (найповніше врах-ся всі обставини справи, попер досвід;

2) Гнучкість (можл-сть обирати відповідний прецедент, відходяти);

3) Потреба вис рівня професіоналізму суддів;

4) Публікація в оф ЗМІ;

5) Можл-сть вільного тлумач-я справи суддею та її виріш-я відповідно до суб’єктивного розуміння ним норми.

Нормат-прав договір – спільний акт-док, що містить нові норми пр, які встановлюються за взаємною домовленістю між правотворчими суб'єктами (результат двосторонньої або багатосторонньої угоди) із метою врегулювання певної життєвої ситуації, і забезпечується державою.

Ознаки:

1) Суб договору завжди є суб публ-прав відносин (д-ва, її органи, посадові особи, між нар орг.-ї тощо);

2) Письм форма;

3) Змістом НПД є норми пр;

4) Зміст НПД не може перечити КУ;

5) Трив термін дії;

6) Набуття чинності відбув-ся лише після проходж-я відпов-ї процедури;

7) НПД є частиною зак-ва.

НПА – прийнятий уовноваженим органом в установленому порядку оф письм док, в якому в односторонньому порядку встановл-ся, змін-ся, скас-ся норма права.

Ознаки:

1) Прийм-ся або санк-ся уповн-м орг. д-ви(правотворчими органами) або народом (через референдум);

2) Завжди місить нові норми пр або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юр пр та обов;

3) Прийм-ся згідно з чітко-визначеною процедурою;

4) Має визначену юр силу.

5) Надає волі правотв-го суб оф хар-ру;

6) Має зв форму певного письм док-а і точно визначені реквізити:

а) вид акта (закон, указ, постанова);

б) найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади);

в) заголовок (деякі акти, наприклад, розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються без заголовка);

г) дата ухвалення акта; ґ) номер акта;

д) дані про посадову особу, яка підписала акт

7) Публ-ся в оф спец виданнях з обов’язковою відповідністю автентичності тексту оф зразка в Україні закони публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» та «Юридичний вісник України»; постанови Кабінету Міністрів — у збірниках постанов уряду України та газеті «Урядовий кур'єр»; закони і підзаконні акти — у часописі «Офіційний вісник України»).

Реліг-прав норма – акт-док, що містить реліг норму, забезп-ся і санк-ся д-вою в трад рел прав сис-мах (мусульм кр).

Ознаки:

1) Містить церк канон;

2) Змітс норм обумовл-ся рел потребами віруючих;

3) Реал-я реліг норм відбув-ся шляхом перек-я,, дотрим-я, вик-я і примусу;

4) Є зразком пов-ки віруючого;

5) Регуляє і такі відносини, що знах-ся поза компетенцією інш соц. норм;

6) Невід’ємні від віри в надприродне.

49. ІДЕАЛЬНІ ТА МАТЕРІАЛЬНІ ДЖ ПРАВА: ПР В СИСТ СОЦ-ПОЛІТ ЯВИЩ, ЦІННОСТЕЙ ТА МАТЕР ВІДНОСИН.

Розрізняють джерело права в матеріальному, ідеологічному і формальному (юридичному) сенсі. Джерело права в матеріальному сенсі - це самі суспільні відносини, тобто матеріальні умови життя суспільства, система економічних відносин, що існують в суспільстві форми власності і т. п. Джерело права в ідеальному сенсі - це правосвідомість і правова культура. При цьому мається на увазі, як правосвідомість законодавців, так і правосвідомість народу, яке впливає на Формування права. Джерело права у формальному (юридичному) значенні - це спосіб закріплення та існування норм права. Також можна говорити про джерела права в історичному та політичному сенсах: в історичному сенсі він являє собою різні пам'ятники права (Закони Ману), а в політичному сенсі під джерелом права розуміється держава.

Матеріальні – ґрунтуються на системі об’єктивних потреб суспільного розвитку, своєрідності даного способу виробництва, базисних відносинах. Але суспільні потреби мають бути осмислені та скориговані законодавцем у відповідності до рівня його правосвідомості та політичної орієнтації. На його позицію можуть впливати особливості міжнародної та внутрішньополітичної обстановки, деякі інші фактори. Всі ці обставини у своїй сукупності і становлять ідеальне джерело права.

Результат ідеологічного осмислення потреб суспільного розвитку шляхом ряду правотворчих процедур отримує своє вираження в юридичних актах, які є юридичним джерелом права. В цьому випадку юридичне джерело права та форма права співпадають за змістом.

50. ВИДИ НПА. СИСТ НОРМАТ-ПРАВ АКТІВ В УКРАЇНІ

Види НПА:

1. Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю:

• закони;

• підзаконні нормативні акти.

2. Види нормативно-правових актів за сферою дії:

• загальні;

• спеціальні;

• локальні.

3. Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення:

• акти встановлення норм права;

• акти заміни норм права;

• акти скасування норм права.

4. Види нормативно-правових актів за галузями законодавства:

• цивільні;

• кримінальні;

• адміністративні;

• кримінально-процесуальні;

• адміністративно-процесуальні та ін.

5. Види правових актів за суб'єктами нормотворчості в Україні:

· Верховна Рада України — закони і постанови,

· Верховна Рада Автономної Республіки Крим -- постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) / рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру);

· Президент України — укази (нормативні та ненормативні) / розпорядження;

· Кабінет Міністрів України — постанови і розпорядження;

· керівники міністерств і відомств — нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра;

· Рада Міністрів Автономної Республіки Крим — постанови, рішення і розпорядження',

· голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій — розпорядження;

· місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети -рішення і нормативні постанови; керівники 'їхніх управлінь і відділень — нормативні накази;

· адміністрація державних підприємств, установ, організацій -нормативні накази, статути, положення та інструкції.

Сис-ма НПА:

1) КУ;

2) ПУ;

3) КМУ;

4) Інші.

Сис-ма НПА:

· Верховна Рада України — закони і постанови,

· Верховна Рада Автономної Республіки Крим -- постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) / рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру);

· Президент України — укази (нормативні та ненормативні) / розпорядження;

· Кабінет Міністрів України — постанови і розпорядження;

· керівники міністерств і відомств — нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра;

· Рада Міністрів Автономної Республіки Крим — постанови, рішення і розпорядження',

· голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій — розпорядження;

· місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети -рішення і нормативні постанови; керівники 'їхніх управлінь і відділень — нормативні накази;

· адміністрація державних підприємств, установ, організацій -нормативні накази, статути, положення та інструкції.

51. МІЖНАР ДОГОВОРИ, СТАНДАРТИ І ПРИНЦИПИ ЯК ДЖ ПРАВА.

Міжн принципи – керівні ідеї, на яких баз-ся між нар відносини, визнач-ся між нар правом.

Міжн стандарти – закріплені в між нар док показники, до яких має прагнути д-ва.

Міжнародний договір — угода двох або кількох держав про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у різних відносинах між ними, наприклад, міжнародний договір про видачу злочинців (екстрадиція).

Як основне юридичне джерело сучасного міжнародного права міжнародний-правовий акт може мати різні форми і назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний акт та ін.

За структурою міжнародний-правовий акт переважно складається з преамбули, основних статей і прикінцевих положень.

Класифікувати міжнародні договори можна за різними підставами.

За рівнем, на якому вони укладаються:

- міждержавні;

- міжурядові;

— відомчі.

За кількістю сторін:

— двосторонні;

- багатосторонні.

За об'єктом регулювання:

— політичні;

— економічні;

— з спеціальних питань.

Розрізняють міжнародні договори:

• що підлягають ратифікації;

• що не підлягають ратифікації.

Ратифікація (затвердження) — акт міжнародного права, за допомогою якого держава, через свої компетентні органи, наділені повноваженнями укладати договори, виражає свою згоду взяти на себе зобов'язання в міжнародному плані на підставі відповідного договору.