Класиф-я соц. норм

1. За способом виникнення: стихійні, свідомі.

2. За суб прийняття та охорони: норми, які прийм-ся та гарант-ся д-вою, громад об’єдн-м, сусп.-м.

3. За способом закріпл-я: усні, письмові.

4. За сферою регулювання: традиції (істор склалися: зустріч з хлібом-сіллю), звичаї (увійшли у звичку), норми етики, норми естетики (відповідність знань суб культ-м надбанням), норми моралі (уявл-я сусп.-ва про добро і зло), н к-ри (рівень дух розвитку сусп.-ва), організаційні н (недерж структури), політ н, рел н, корпор н, н пр.

43. ОЗНАКИ, ЩО ВІДРІЗН-ТЬ НОРМИ ПР ВІД СОЦ НОРМ.

Норма пр – заготов форм визнач-е встановл-е чи санкц-е д-вою (народом) прав пов-ки, що забезп-є регулят-й плив д-ви на сусп. шляхом надання суб певних пр та накладання обов, охорон-ся та гарант-ся д-вою можл-стю примусового впливу.

Ознаки норми права:

1. Правило поведінки регулятивного характеру — норма права вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси і зв'язки; впливає на суспільні відносини, поведінку людей; є модель (зразок, еталон, масштаб) регульованих суспільних відносин. Регулятивність норми права підкреслює її дія, «роботу», яка повинна призвести до певного результату.

2. Загальнообов'язкове правило поведінки — норма права виходить від держави, повинна сприйматися як керівництво до дії, котре не підлягає обговоренню щодо доцільності.

3. Правило поведінки загального характеру — норма права має загальний (без зазначення конкретного адресата — неперсоні-фікований) характер, тобто поширюється на усіх, хто стає учасником відносин, регульованих нормою. Як регулятор суспільних відносин, норма має багаторазовість застосування (наприклад, заборона хуліганства).

4. Формально-визначене правило поведінки представницько-зобов'язуючого характеру -- норма права закріплює права і обов'язки учасників суспільних відносин, а також юридичну відповідальність (санкції), яка застосовується у разі її порушення. Надаючи права одним, норма права покладає обов'язки на інших (наприклад, молоді люди мають право на навчання, обов'язок інших — забезпечити це право). Формальну визначеність норма права отримує після викладення її в законах, інших писаних джерелах права.

5. Правило поведінки, прийняте в суворо встановленому порядку, — норма права видається уповноваженими на те суб'єктами в межах їх компетенції з дотриманням певної процедури: розробка, обговорення, прийняття, набуття чинності, зміна або скасування чинності.

6. Правило поведінки, забезпечене всіма заходами державного впливу, аж до примусу, — держава створює реальні умови для добровільного здійснення суб'єктами зразків поведінки, сформульованих у нормі права; застосовує способи переконання і примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції у разі невиконання вимог норми права.

7. Є первинним елементом сис-ми пр.

8. Логічність побудови н пр (визначено пр-ло пов-ки, наслідки дотримання-недотримання, коло осіб, на яких розпов-ся).

Спільні риси норм пр та інш соц. норм:

- Існують об’єктивно;

- Мають прир хар-р виникнення;

- Реал-ся в пов-ці суб-ів;

- Відобр-ть уявл-я сусп.-ва про добро та зло, справедл-сть і несправедл-сть тощо;

- Сприяють форм-ю поваги до пр та свобод осіб;

- Мають визнач-й зміст і хар-ть можливу (пр) та необхідно (обов) пов-ку суб-ів;

- Певним чином встановл-ся та закр-ся;

- Є засобом регул-я та охорони певних сусп. відносин.

Відмінності між пр і соц. нормами:

- Пр виникає у д-ві, соц. н. можуть у додерж період;

- Пр прийм-ся компет-м органом/сусп.-м;

- Взаємний хар-р є/нема;

- Розмеж-я на пр та обов є/нема;

- Форм визнач-сть/нема;

- Взаємопов сист/нема;

- Прийм-ся в установл-му порядку/ні;

- Чітка сфера сусп. відносин, на яку пошир/ні;

- Діють у межах д-ви/сусп.-ва;

- Мають структуру/ні;

- Обов для вик-я/ні;

- Існують форми реал-і/ні;

- Заснов-ся на принципах пр/на заглюд-х цінностях;

- Закр-ть інтереси певних соц. груп/сусп відносини;

- Забезп-ся примусом/гром-м впливом.