Художньо-образного мислення

Здатність людини мислити в образах створила таке унікальне явище, яке ми називаємо мистецтвом. Створення художніх образів вимагає від митця максимальної активізації художньо-образного мислення. В свою чергу, для того, щоб “зчитувати”, “осягати” художні образи мистецтва, людина повинна також мати сформоване художньо-образне мислення. Саме воно має непересічне значення для повноцінного, цілісного сприйняття світу, для становлення системи цінностей особистості, формування її переконань, поглядів. Тому проблема формування художньо-образного мислення дітей є важливою і потребує глибокого та ґрунтовного вивчення.

Нові вимоги до уроків музики, які мають особливі можливості для формування системи естетичних та загальножиттєвих цінностей особистості, передбачають розвиток не тільки спеціальних музичних, але і генералізованих (загальних) здібностей дітей, а також таких базових психічних функцій, як відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява, тощо.

Основні теоретичні питання, пов’язані з мисленням людини, опрацьовані в науковій літературі багатьма вченими, дослідженню цієї проблеми приділялася належна увага у філософії, психології, музикознавстві культурології, педагогіці [9,10,13,14,30,42]. Загальновідомо, що конкретно-чуттєве образне мислення дитини є основою для формування всіх інших видів мислення. Розвивати розумові здібності особистості неможливо без формування її образного мислення. Саме в образі відбувається своєрідний “сплав інтелекту й афекту” (Л.Виготський). Утворення образів і оперування ними є однією з основних фундаментальних особливостей інтелекту людини. Без цього людина неспроможна планувати свої дії, передбачати їх результати та, при необхідності, вносити в них зміни (С.Рубінштейн).

Здатність людини мислити образами найбільш повно й органічно втілилася у фольклорному мистецтві. Саме тому впровадження фольклору в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи є одним з пріоритетних напрямків.

Сьогодні науково-педагогічна думка має у своєму розпорядженні дані фольклористичних та музикознавчих досліджень фольклору (В. Гошовський, М.Грінченко, А.Завальнюк, А.Іваницький, К.Квітка, Ф.Колесса та ін.). У працях цих вчених фольклор розглядається як самоцінний культурний факт і різновид мистецтва. Виховний потенціал фольклору досліджували такі вчені, як М.Стельмахович, Ю.Руденко, В.Струминський, Є.Сявавко та ін. Однак, сьогодні мало досліджень, спрямованих на розкриття цілісного змісту художньо-символічної образності фольклору, з’ясування механізмів впливу фольклору на формування художньо-образного мислення школярів та вивчення педагогічних шляхів керування процесом осягнення дітьми художньої образності фольклору.

Провідна ідея даних методичних рекомендацій, яка була підтверджена експериментально-дослідною роботою, полягає в тому, що результативність процесу формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики засобами фольклору залежить від ряду факторів, а саме:

- трактування та сприймання фольклору як синкретичної цілості, органічно пов’язаної із світом людини та природи (недопустимість сегментації фольклору для “вивчення” його окремих частин);

- впровадження інтегрованого підходу до усвідомлення дітьми образів мистецтва і образів дійсності;

- застосування інноваційної форми уроку-образу з цілісною художньою драматургією.

Дані методичні рекомендації складаються з двох частин.

У першій частині:

- уточнюється сутність поняття “художньо-образне мислення”, його педагогічна інтерпретація в контексті вікових особливостей молодших школярів

- визначається роль художньо-образного мислення у формуванні цілісного сприйняття світу дітьми;

- аналізуються загально дидактичні методи та прийоми формування художньо-образного мислення;

- мотивується доцільність формування художньо-образного мислення на основі українського фольклору.

- обґрунтовується специфіка проведення уроків-образів - нестандартних інтегрованих уроків з чітко визначеною сюжетно-драматичною лінією розвитку

У другій частині:

- наводяться результати певних спостережень за рівнем сформованості художньо-образного мислення молодших школярів та їх аналіз з уточненням відповідних причин;

- обґрунтовуються педагогічні умови формування художньо-образного мислення молодших школярів засобами фольклору;

- описується (розроблена та експериментально перевірена) методика формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики;

- подаються відповідні рекомендації з впровадження опрацьованої методики в навчально-виховний процес, наводяться конкретні приклади уроків-образів, які за своєю структурою, драматургією та методичними прийомами найбільш активно здійснюють формування художньо-образного мислення дітей.

Наведенийматеріал може бути використаний не тільки на уроках музики, а й у широкому спектрі позакласної, позашкільної роботи вчителів та методистів; в системі підготовки і перепідготовки вчителів музики (педучилища, музично-педагогічні факультети педвузів, інститути удосконалення вчителів).

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО -