Контрацепція

Контрацепція є свідомою та цілеспрямованою діяльністю щодо позбавлення статевого акту властивої йому за його природою дітородної функції. З моральної точки зору контрацепція – це спосіб зняти з себе відповідальність за свою сексуальну поведінку і за долю майбутніх дітей.

Найчастіше контрацепцію використовують як метод планування сім’ї. В загальнодержавних масштабах різні методи контрацепції пропагандують для вирішення демографічних проблем країни, а також як метод боротьби з розповсюдженням штучних абортів.

Контрацептивного ефекту можна досягти способами:

Ø блокуючи звільнення яйцеклітини з яєчників (за допомогою гормональних засобів);

Ø створюючи перешкоду для зустрічі яйцеклітини і сперматозоїда під час статевого акту (для цього використовується презерватив, матковий ковпачок, сперміцидні (знищуючі сперматозоїди) засоби).

Ø перерваний статевий акт (перериванні статевих зносин безпосередньо перед еякуляцією).

Ø стерилізація (повне позбавлення людини плідності)

Види контрацептивів:

1) Контрацептиви, що створюють механічну перепону - презерватив або матковий ковпачок.

2) Гормональні контрацептиви: естропрогестинова таблетка (поєднує контрацептивний та абортивний механізми – естроген пригнічує гіпоталамо-гіпофізну систему і не дозволяє виділення яйцеклітини та гормонів; недозволяє утворенню слизу в шийці матки, яка стає непрохідною для сперматозоїдів і тим самим створює перешкоду їх попаданню в матковий канал (контрацептивний механізм), прогестин є перешкодою нормальному процесу змін ендометрійної структури матки, в результаті чого в разі запліднення ембріон не має можливості імплантуватися в матку (абортивний механізм).

3) Хімічні методи контрацепції: сперміцидні засоби, вагінальні губки, таблетки, тампони, промивання.

4) Інтерцептивні. Серед інтерцептивних контрацептивів слід розрізнити

а) гормональні: міні - таблетка (містить тільки прогестин), естропрогестини пролунгованої (вводяться як “депозит” в м’язові тканини), таблетка на завтра ( є справжнім абортивним засобом, передбачає посилене приймання естрогенів або естропрогестинів в межах 72 годин після статевого акту, що призводить до порушення гормональної рівноваги, яка в нормальних умовах служить для підготовки слизової оболонки матки до прийняття ембріона після можливого зачаття).

б) механічні: спіраль (виріб зроблений з пластмаси або іншого матеріалу (наприклад, срібла або міді), який вводиться в маткову порожнину, реакцією на введення чужорідного тіла є хронічне запалення ендометрійної слизової оболонки, що стає непридатною для можливого прийняття ембріона, готового імплантуватися в матку (абортивна дія) і зміни складу слизу шийки матки, яка стає перепоною для проникнення сперматозоїдів в матковий канал і маткову порожнину.

5) Антигестативні: препарат міфепристон викликає антипрогестинову реакцію, вшивають під шкіру, перешкоджає укоріненню людської істоти у властивому місці матки упродовж 5 років.

Слід наголосити, що усі контрацептивні засоби викликають ряд побічних змін в організмі, що згубно впливають на здоров’я жінки.

Природні методи планування сім’ї

Природне планування сім’ї – це метод, який на основі спостереження за змінами в організмі дає змогу подружжю визначити плідні дні в менструальному циклі жінки. Цей метод не має побічних впливів на здоров’я.

Природні методи планування сім’ї (ПМПС) ґрунтуються на спостереженнях за фізіологічними ознаками плідної (коли можливе запліднення) та неплідної (коли запліднення малоймовірне) фаз менструального циклу, що дає змогу подружній парі визначити період, коли варто утриматись від статевих зносин, якщо вона прагне уникнути вагітності, або вступати у статеві зносини, якщо вагітність бажана.

Рис.1. Природні методи розпізнавання днів плідності.

На даний час відомі чотири природні методи планування сім’ї (рис. 1):

1) Ритмічний (календарний, метод Огіно – Кнауса). Календарний метод дає змогу визначати дні можливої фертильності за допомогою підрахунків, аналізуючи останні 6-12 менструальних циклів. Перший день періоду потенційної плідності визначають, віднімаючи число 18 від тривалості найкоротшого циклу, останній день – віднімаючи число 11 від тривалості найдовшого циклу. Овуляція припадає на 14 день циклу

2) Спостереження за цервікальним слизом (овуляційний, метод Біллінгса). Метод передбачає розпізнавання жінкою циклічних змін у слизових виділеннях з шийки матки. У перші дні після менструації більшість жінок відчуває сухість у піхві (це рання інфертильна фаза, неплідний період). Зростання вмісту естрогенів в призводить до посилення шийкової секреції: якщо на 7-8-й день циклу шийкові залози виділяють 60-70 мг слизу на добу, то на початок овуляції – 700 мг. Саме тоді, коли з'являється рідкий слиз, починається фертильна фаза циклу. Цервікальні виділення стають рідкими, прозорими, тягучими, слизькими та нагадують сирий яєчний білок (плідний слиз). Жінка відчуває, що присінок піхви наче "змащений" – це день найбільшого виділення слизу, коли здатність до запліднення найвища. Після овуляції під впливом прогестерону виділення слизу істотно зменшується, слиз стає густішим або цілком зникає. Постовуляторна, або пізня інфертильна (неплідна), фаза циклу починається на 4-й день після дня піку виділення слизу і триває до першого дня чергової менструації.

3) Температурний метод (вимірювання базальної температури тіла вранці натще відразу після пробудження). Базальна температура тіла має двофазну динаміку по відношенні до гормональних змін менструального циклу і тому дає можливість визначити, після її підвищення і подальшої стабільності по відношенню до попередньої фази, що вже відбулася овуляція. Постовуляторна (пізня інфертильна) фаза у циклі жінки настає на третій день після зміни температури.

4) Симптотермальний метод (спостереження за кількома ознаками – базальною температурою, змінами цервікального слизу, чутливістю молочних залоз, болями в низу живота в середині циклу, збільшенням ваги, мінливістю бажань, настрою, апетиту тощо). Утримуватись від статевих зносин потрібно від дня появи рідкого слизу, доти, доки не мине три дні після підвищення температури тіла.