Тема 5. Кримінологічне вчення про жертву злочину

Перелік ключових термінів та понять до теми:

Віктимологія, особа потерпілого, жертва злочину, класифікація жертв злочинів, віктимність, віктимізація, рівень віктимності.

Семінар - 2 години

План.

1. Виникнення та становлення віктимології як науки.

2. Особа потерпілого і її кримінологічне значення.

3. Класифікація жертв злочинів.

4. Віктимологічна детермінація.

5. Віктимологічна профілактика

Теми рефератів:

1. Обставини об’єктивного та суб’єктивного характеру, що впливають на віктимність жертви злочину.

2. Заходи віктимологічної профілактики окремих видів злочинів.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття віктимології.

2. Поняття жертви злочину.

3. Зв’язок “злочинець-потерпілий”.

4. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину.

5. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину.

6. Значення класифікації і типології жертв.

Методичні вказівки до теми 5:

Слово "віктимологія" походить від латинського слова “vісtіmа”— жертва і грецького “logos” — вчення, що разом означає “вчення про жертву”. Віктимологія – напрямок кримінології, яка вивчає кількісну і якісну характеристики жертв злочинів, закономірності їх взаємовідносин із злочинцями, з метою удосконалення форм і методів попередження злочинності.

Слід звернути увагу, що предметом віктимології, а точніше кримінальної віктимології, є: жертви злочинів, відносини, що пов'язують злочинця і жертву, ситуації, що передують злочину.

Першу спробу системних досліджень проблеми потерпілого від злочину здійснив у 1948 р. німецький вчений Г. Гетіг. Він написав книгу "Злочинець і його жертва", в якій розробив вчення про жертву злочину і довів, що відношення жертва-злочинець тісно пов’язані зі злочином.

Ключовою категорією віктимології виступає "жертва злочину". Жертва у віктимології — це особа або певна спільнота людей, якій прямо чи опосередковано нанесена будь-яка шкода від злочинного посягання. Таке широке розуміння особи потерпілого дає можливість комплексно дослідити всі її ознаки.

Особа потерпілого вивчається віктимологією на двох основних рівнях: на першому, індивідуальному рівні вивчають фактори, що можуть впливати на виникнення і розвиток наміру у майбутнього злочинця вчинити злочин, а також на механізм вчинення злочину; на другому рівні, вивчається сукупність жертв, яким злочином завдано шкоди, з метою визначення реальних наслідків злочинності. У загальних рисах кінцевою метою вивчення жертв злочинів є підвищення ефективності попередження конкретних злочинів і злочинності загалом шляхом здійснення цілеспрямованого впливу як на злочинців, так і на потенційних жертв злочинів.