Фізичні показники

Такі фізичні показники якості води, як каламутність(прозорість), зумовлені кількістю і дисперсністю нерозчинних компонентів води. Прозорість характеризують висотою стовпа води, крізь який можна прочитати стандартний шрифт заввишки 3,5 мм. Виражається прозорість в сантиметрах стовпа води, при якому шрифт стає погано помітним.

Якщо в природній воді присутня значна кількість сторонніх домішок, визначити прозорість складно. В цьому випадку визначають каламутність. Досліджуваний зразок води порівнюють в однакових умовах із зразками штучно замутненим подрібненим кремнеземом. Каламутність виражають в мг стандартної домішки/дм³.

З часом каламутність (прозорість) води може змінюватися, що викликано окислювально-відновними реакціями. У пробі води (1 дм³), залишеній на 24 години при температурі 20°С, після легкого збовтування не повинно бути помітного помутніння.

Колір воді надають гумі-речовини, колоїдні сполуки, солі заліза та інших металів, частинки глини і піску (різні відтінки жовтого і бурого кольору), водорості (сіро-зелені, зелені, темно-бурі і синьо-зелені відтінки) та деякі інші домішки. Колір природної води визначають візуально, порівнюючи з кольором дистильованої води, або точніше - калориметричним методом, за стандартною платиново-кобальтовою або біхроматно-кобальтовою шкалою. У останньому випадку колір виражають в градусах колірності.

Смак природної води може бути солоним при вмісті в ній NаСl, гірким, - MgSO₄, терпким, - СаSO₄, кислим - при великому змісті розчиненого вуглекислого газу. Металевий смак воді надають сполуки заліза (ІІ) і марганцю.

Причиною запаху води природного походження є мікроорганізми і продукти їх обміну. Запах води буває: болотяним, гнильним, землистим, трав’янистим, плісеневим, рибним, сірководневим або ароматичним. Причиною запаху води можуть бути також домішки стоків промислових підприємств: фенольні, хлорфенольні, нафтові, смолянисті тощо.

Характер і інтенсивність запаху і смаку визначають органолептичним методом і оцінюють в балах за п’ятибальною шкалою. Для оцінки інтенсивності запаху і смаку найчастіше застосовують спосіб розведення води: досліджувану воду розводять позбавленою запаху дистильованою водою до тих пір, поки запах і смак стають невідчутними. Міра розведення і характеризує інтенсивність запаху і смаку.