Методи контролю. Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль. Перевірка та оцінювання знань студентів здійснюється в таких формах:

· оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

· оцінка рівня виконання індивідуальної роботи;

· оцінка рівня виконання самостійної роботи;

· проведення поточного модульного контролю;

· проведення підсумкового модульного контролю (ПМК).

Поточний контроль знань має на меті перевірку рівня засвоєння студентом конкретної теми. Об’єктами поточного контролю є:

· систематичність, активність та результативність роботи протягом семестру щодо вивчення та засвоєння програмного матеріалу дисципліни;

· відвідування занять;

· рівень виконання студентом завдань для самостійного опрацювання (конспект лекцій, конспект самостійної підготовки до семінарських занять, виконання індивідуальних завдань);

· рівень виконання студентом модульних завдань.

Поточний контроль знань студентів здійснюється шляхом: експрес-опитувань на семінарському занятті; заслуховування виступів та оцінки участі студентів в дискусіях на семінарських заняттях; проведення письмових контрольних робіт чи тестування з окремих тем дисципліни; виконання додаткових індивідуальних завдань з тем, які були пропущені студентом; проведення рубіжного контролю у процесі навчання у формі заліку.

По завершенню вивчення дисципліни студенти складають підсумковий модульний контроль. Умовою допуску до ПМК є виконання завдань з усіх тем курсу.

10.1. Перелік питань для підсумкового модульного контролю

1. Філософія туризму в структурі туризмознавства.

2. Туризмологія – синтетична галузь соціогуманітарного знання, загальна теорія туризму.

3. Структура туризмології, понятійний апарат, методи дослідження.

4. Філософія туризму – специфічна галузь соціальної філософії та філософської культури.

5. Методологічна роль системи загальнофілософських категорій в теорії туризму.

6. Взаємозв’язки формування філософії туризму із соціальними та гуманітарними науками.

7. Соціальна сутність туризму.

8. Туристська діяльність як чинник глобалізаційних процесів сучасності.

9. Гуманістична характеристика туризму.

10. Аксіологія туризму. система ціннісних орієнтирів людини в туризмі.

11. Вплив туризму на актуалізацію людських цінностей: вибір, свобода, спілкування, самореалізація, дружба, толерантність, справедливість, розуміння.

12. Розвиток та збагачення системи ціннісних орієнтацій людини засобами подорожей.

13. Суспільство і природа як життєвий світ людини-мандрівника.

14. Розширення життєвого світу людини в процесі й результаті туристичної активності.

15. Збагачення особистісного досвіду індивіда при взаємодії з іншим соціокультурним середовищем.

16. Розширення культурного горизонту туриста при контакті з іншими народами, культурами.

17. Туристична діяльність і можливість побачити власну культуру «зі сторони».

18. Екзистенціальний аспект «класичного» і екстремального туризму.

19. Туризм як ситуація розриву з «нудотою повсякденності».

20. Неповторність переживань людини в інноваційних та альтернативних видах туризму: військово-спортивному, високогірному, підводному тощо.

21. Туризм і набуття індивідом життєвої мудрості.

22. Герменевтичний потенціал туристичної діяльності: розкодування культурних символів як один з варіантів осмислення соціокультурного середовища.

23. Формування універсальних засад світобачення та становлення взаєморозуміння і довіри між суб’єктами туристичної комунікації.

24. Багатомірність та багаторівневість комунікативного процесу в туризмі.

25. Спілкування, комунікація, взаємодія в туристичній подорожі.

26. Стадії комунікативного процесу в туризмі.

27. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів – результат масового туризму у XX-XXI століттях.

28. Роль туризму у пом’якшенні напруженості між регіонами планети, подоланні жорстокості, тероризму, ксенофобії.

29. Туризм – найкращий спосіб пізнання культури інших народів «зсередини».

30. Туристична діяльність– прискорювач глобальної міжцивілізаційної взаємодії.

31. Туристична комунікація як засіб взаємного пізнання культур і народів.

32. Туризм і вироблення спільної стратегії діяльності глобального співтовариства.

33. Пізнання своєрідності, неповторності іншої культури туристом у країні перебування.

34. Етика туризму як практична філософія поведінки.

35. Значення міжнародних туристичних організацій для ствердження етичних принципів та норм у сфері туризму.

36. Професійна етика організаторів та працівників туристичної сфери.

37. Філософське обґрунтування «кодексів туриста» та професіонального діяча туристської сфери.

38. Гуманістичний характер місії туризму.

39. Значення діяльності ВТО для піднесення рівня моральної культури у сучасному світі. (Глобальний моральний кодекс туриста).

40. Значення туризму для становлення глобальної універсальної етики міжлюдських відносин.

11. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота	Індиві-дуальна робота	Підсум-ковий модуль-ний контроль	Сума
Змістовий модуль №1
Т1*	Т2	Т3	Т4	Т5
11 б.	11 б.	11 б.	11 б.	11 б.

* Т 1, Т.2 – тема

Розподіл балів за видами робіт для студентів денної форми навчання

№	Вид та форма контролю	Кількість балів	Кількість відповідних форм контролю	Максимальна кількість балів
	Виконання завдань та відповіді на семінарських заняттях (виступи, доповнення, участь в дискусії)	1-5
	Поточні контрольні роботи	1-5
	Самостійна робота	1-5
	Індивідуальна робота	1-15
	Підсумкова модульна контрольна робота (ПМК)	1-30
Разом

Розподіл балів за видами робіт для студентів заочної форми навчання

№	Вид та форма контролю	Кількість балів	Кількість відповідних форм контролю	Максимальна кількість балів
	Домашня робота	1-35
індивідуальне завдання	1-10
творче завдання	1-25
	Творче завдання	1-15
	Захист есе	1-10
	Захист конспекту	1-10
	Підсумкова модульна контрольна робота (ПМК)
Разом

Критерії оцінювання знань студентів

Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів охоплює всі види занять, які згідно з програмою залікового кредиту передбачають лекційні, семінарські заняття, виконання письмових контрольних робіт, а також самостійну та індивідуальну роботу.

Загальні результати поточного контролю знань за підсумком його складових форм оцінюються в діапазоні від 0 до 70 балів.

Оцінювання поточної успішності студента за кожним видів робіт здійснюється наступним чином:

1) Під час контролю на семінарських заняттях можуть оцінюватись наступні види робіт:

- відповіді на теоретичні запитання і виступи на семінарських заняттях,

- рівень знань, продемонстрований під час усного або письмового експрес-контролю;

- активність і рівень знань, продемонстровані під час обговорення на занятті теоретичних і практичних проблемних питань з курсу;

- результати виконання і захисту домашніх та/або аудиторних завдань;

- робота в міні-групах.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за роботу на одному семінарському занятті 11 балів. Залежно від якості виконання студентом завдань залікові оцінки будуть: 11, 10, 9., 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1.

Оцінювання проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

4) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, уміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

11 балів – отримує студент, який надає правильні і вичерпні відповіді на поставлені запитання, при цьому показує високі знання понятійного апарату, вміло аргументує своє ставлення до відповідних категорій, понять, залежностей.

9-10 балів – отримує студент, який надає правильні відповіді, допускає незначні помилки у використанні поня­тійного апарату, при цьому переконливо аргументує відповідь.

7-8 балів - отримує студент, який надає правильні відповіді та не наводить переконливих аргументів, допускає помилки у використанні поня­тійного апарату.

4-6 балів – отримує студент, який активно бере участь у дискусії, доповнює відповіді інших студентів під час семінарського заняття.

1-3 бали– отримує студент, який бере участь у підготовці завдання до семінару або працює у міні-групі, але не приймає участі в обговорюванні питань на семінарському занятті.

2) Під час контролю виконання поточних контрольних робіт оцінюються теоретичні знання та практичні навички, які студент набув після опанування окремих частин або всієї дисципліни. Письмові контрольні роботи з дисципліни проводяться три рази у семестр.

За виконання модульних контрольних робіт студент може отримати протягом семестру максимально 30 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає 10 балів. Тривалість виконання кожної контрольна роботи – до 50 хв. Завдання контрольної роботи можуть мати вигляд тестів, теоретичних питань, розрахункових задач.

11 балів – отримує студент, який виконав завдання на 90-100%.

9-10 балів – отримує студент, який виконав завдання на 80-90%.

7-8 балів - отримує студент, який виконав завдання на 65-80%.

4-6 балів – отримує студент, який виконав завдання на 50-65%.

1-3 бали– отримує студент, який виконав завдання на 45%.

3) Під час контролю виконання завдань індивідуальної та самостійної роботи оцінюється самостійність і якість виконання завдань.

Максимальні 15 балів за виконання завдання індивідуальної роботи студент може отримати за умови належного виконання індивідуального завдання.

10-15 балів – у повному обсязі виконано завдання індивідуальної роботи: індивідуальне завдання свідчить про повні, різнобічні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вивчення основної та додаткової літератури, розуміння взаємозв’язку основних понять дисципліни та їх значення для фахової діяльності. Індивідуальну роботу захищено (усна доповідь).

5-9 балів – індивідуальна робота свідчить про повні, різнобічні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вивчення основної та додаткової літератури.

1-4 балів – індивідуальна робота свідчить про базові знання навчально-програмного матеріалу, без вивчення додаткової літератури.

Якщо робота не відповідає нормативному варіанту або виконана без дотримання вимог пункту 8 студент не отримує залікових балів.

Додаткове індивідуальне завдання передбачає написання есе на одну із пропонованих тем. Тема обирається студентом за узгодженням з викладачем. Максимальна оцінка за виконання есе – 10 балів.

8-10 балів – отримує студент, який дасть самостійне бачення проблемного питання на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів, критично та незалежно оцінить наявні дані, встановить зв’язки між ключовими моментами проблеми.

5-7 балів – отримує студент, який провів аналіз проблемного питання на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів, встановив зв’язки між ключовими моментами проблеми, висвітлив власну позицію з поставленої проблеми, але не провів критичну оцінку наявних даних.

1-4 бали - отримує студент, який провів аналіз проблемного питання на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів, встановив зв’язки між ключовими моментами проблеми, але не висвітлив власну позицію з поставленої проблеми.

Завдання до самостійної роботи (15 балів) передбачають опрацювання студентами питань, які не було розкрито на лекційних заняттях (15 балів). При оцінюванні задач до уваги береться не тільки хід рішення, а і висновки, підготовлені студентом.

При оцінюванні завдань індивідуальної та самостійної роботи увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Невиконання будь-якої із вимог є підставою для зниження оцінки викладачем.

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточної успішності та підсумкової контрольної роботи.

Підсумкова контрольна робота проводиться у письмовій формі та складається з 3 теоретичних питань. Максимальна кількість балів за виконання даної роботи – 30.

Під час проведення підсумкового контролю у студентів перевіряється:

- ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

- здатність осмислення змісту окремого питання з межах тем дисципліни;

- навички проведення розрахункових робіт;

- уміння письмово подати програмний навчальний матеріал.

Питання до підсумкового модульного контролю (ПМК)

з дисципліни «Філософія туризму»

1. Філософія туризму в структурі туризмознавства.

2. Туризмологія – синтетична галузь знання, загальна теорія туризму.

3. Структура туризмології, понятійний апарат, методи дослідження.

4. Філософія туризму – специфічна галузь соціальної філософії та філософської культури.

5. Методологічна роль системи загальнофілософських категорій.

6. Взаємозв’язки формування філософії туризму із соціальними та гуманітарними науками.

7. Соціальна сутність туризму.

8. Туристська діяльність як чинник глобалізаційних процесів сучасності.

9. Гуманістична характеристика туризму.

10. «Людський вимір» туризму.

11. Туризм – прояв способу життя людини.

12. Система потреб людини та їх задоволення у туристській діяльності.

13. Потреби, інтереси, цінності та ідеали людини, що подорожує.

14. Матеріальні, соціальні, політичні, духовні потреби людини і туризм.

15. Онтологія туризму. туристична діяльність у контексті форм «життєвого світу» людини.

16. Туризм – фактор розвитку духовності особистості.

17. Потреба у туристичній подорожі в структурі суто людських потреб.

18. Освоєння нового туристичного простору як життєва потреба людини.

19. Туризм як засіб причетності до світу людського єднання.

20. Світоглядне, культурофілософське, екзистенційно-особистісне осмислення феномену туризму.

21. Трансформація світогляду людини через усвідомлення свого місця в навколишньому світі внаслідок туристичної діяльності.

22. Контакт з іншими культурами і світоглядний самовимір людини в процесі й результаті туристичної активності.

23. Аксіологія туризму. система ціннісних орієнтирів людини в туризмі.

24. Вплив туризму на актуалізацію людських цінностей: вибір, свобода, спілкування, самореалізація, дружба, толерантність, справедливість, розуміння.

25. Розвиток та збагачення системи ціннісних орієнтацій людини засобами подорожей.

26. Суспільство і природа як життєвий світ людини-мандрівника.

27. Розширення життєвого світу людини в процесі й результаті туристичної активності.

28. Збагачення особистісного досвіду індивіда при взаємодії з іншим соціокультурним середовищем.

29. Розширення культурного горизонту туриста при контакті з іншими народами, культурами.

30. Туристична діяльність і можливість побачити власну культуру «зі сторони».

31. Екзистенціальний аспект «класичного» і екстремального туризму.

32. Туризм як ситуація розриву з «нудотою повсякденності».

33. Неповторність переживань людини в інноваційних та альтернативних видах туризму: військово-спортивному, високогірному, підводному тощо.

34. Туризм і набуття індивідом життєвої мудрості.

35. Герменевтичний потенціал туристичної діяльності: розкодування культурних символів як один з варіантів осмислення соціокультурного середовища.

36. Проблема взаєморозуміння представників різних соціумів у крос-культурній комунікації.

37. Осмислення багатоваріантності культурного середовища і неосяжності туристичного простору (філософія геопростору).

38. Формування універсальних засад світобачення та становлення взаєморозуміння і довіри між суб’єктами туристичної комунікації.

39. Багатомірність та багаторівневість комунікативного процесу в туризмі.

40. Спілкування, комунікація, взаємодія в туристичній подорожі.

41. Стадії комунікативного процесу в туризмі.

42. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів – результат масового туризму у XX-XXI століттях.

43. Роль туризму у пом’якшенні напруженості між регіонами планети, подоланні жорстокості, тероризму, ксенофобії.

44. Туризм – найкращий спосіб пізнання культури інших народів «зсередини».

45. Туристична діяльність– прискорювач глобальної міжцивілізаційної взаємодії.

46. Туристична комунікація як засіб взаємного пізнання культур і народів.

47. Туризм і вироблення спільної стратегії діяльності глобального співтовариства.

48. Пізнання своєрідності, неповторності іншої культури туристом у країні перебування.

49. Роль засобів масової інформації в туризмі.

50. Роль туризму у становленні глобальної інформаційної мережі.

51. Туризм як фактор реалізації творчих потенцій людини.

52. Туристична діяльність і самовдосконалення та самореалізація людини.

53. Праксеологія туризму як розділ філософії туризму.

54. Діяльнісна природа людини і туризм.

55. Самоосвіта та самовиховання людини в сфері туризму.

56. Туризм як різновид цивілізованої екологічної діяльності.

57. Туризм як чинник піднесення матеріального добробуту.

58. Туризм як механізм розв’язання соціальних проблем.

59. Туризм як чинник гуманізації суспільних відносин.

60. Туризм як впливовий канал народної дипломатії.

61. Значення туризму для формування у народів позитивних мотивацій до співробітництва.

62. Створення у сфері туризму умов для реалізації творчого потенціалу людини.

63. Туризм і вироблення глобальної стратегії розвитку людства.

64. Туризм як фактор подолання ксенофобії, непорозуміння, недовіри, ворожнечі.

65. Етика туризму як практична філософія поведінки.

66. Значення міжнародних туристичних організацій для ствердження етичних принципів та норм у сфері туризму.

67. Професійна етика організаторів та працівників туристичної сфери.

68. Філософське обґрунтування «кодексів туриста» та професіонального діяча туристської сфери.

69. Гуманістичний характер місії туризму.

70. Значення діяльності ВТО для піднесення рівня моральної культури у сучасному світі. (Моральний кодекс).

71. Значення туризму для становлення глобальної універсальної етики міжлюдських відносин.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

За шкалою ECTS	За 4-бальною шкалою	За шкалою навчального закладу
A	Відмінно	90-100
B	Добре	89-85
C	84-75
D	Задовільно	74-70
E	69-60
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання, необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання	59-35
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом, повторне вивчення дисципліни	34-1

Рішенням кафедри можуть бути встановлені додаткові заохочувальні бали (10-12 балів) для студентів, які виконували додаткові творчі завдання та з метою підвищення їх підсумкової оцінки. Семестровий підсумковий модульний контроль (ПМК) виставляється за умови, коли студент успішно виконав всі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, що передбачені навчальною програмою дисципліни і набрав при цьому 60 і більше балів.

У разі невиконання завдань поточного модульного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок визначає викладач.