Наукові принципи оподаткування

1.принципи формування податкової системи (визначають фундаментальні домінанти відносно встановлення кожного податку окремо та в сукупності, до них відносять:àрівнонапруженості податків означає такий розподіл податкового тягаря між суб’єктами оподаткування, який враховує всі аспекти їх діяльності (розмір отриманого доходу, обсяг доходів, обсяг споживання та заощадження, характер отриманих доходів);àпринцип соціальної справедливості – даний принцип у більшості країн реалізується шляхом справляння пропорційних податків або шляхом використання невеликої прогресії в оподаткуванні;àпринцип урівноваженості інтересів держави і платників податків означає, що побудова податкової системи,яка відображає взаємовідносини вказаних суб’єктів, повинна обов’язково виходити з необхідності збалансування їхніх інтересів та протиріч між ними; àцілеспрямоване використання податків як фінансових інструментів – кожний податок і кожний набір податків, який формує податкову систему, справляє відповідний вплив на суспільство, тому при розбудові податкової системи необхідно уявляти, яким саме буде цей вплив і обґрунтовувати впровадження тих чи інших податків або внесення певних податкових змін.)2.принцип оподаткування(відображають засади справляння податків державою.Ці принципи зводяться до такого: -всі громадяни мають сплачувати податки відповідно своїх можливостей і доходів (обов’язковість,всеохоплюваність та платоспроможність); - податок має бути чітко визначений і відомий усім (чіткість і прозорість); -податок має сплачуватись у зручний час і спосіб (зручність для платника); -система мобілізації податку має будуватись у такий спосіб,щоб мінімізувати витрати держави (фіскальна ефективність для держави). 3.принцип податкової політики(реалізація податкової політики ґрунтується на двох головних і певною мірою протилежних принципах – стабільності і гнучкості. Принцип стабільності означає,що податкова політика повинна виходити з установлених на певний період орієнтирів.Принцип гнучкості полягає в тому,що податкова політика повинна вчасно реагувати на істотні зміни ситуації в економіці і суспільстві та на зміну стратегічних орієнтирів і тактичних завдань економічної політики).