Загальні тенденції розвитку фінансів у постіндустріальний період

Основні тенденції:

- прискорення розвитку фін сис-ми і запровадження нових фін інструментів, поява нових фін інституцій, при цьому може відбуватися певний відрив фінансів від економіки унаслідок того, що фін активи починають обертатись поза економікою, стаючи предметом спекуляцій (саме ці спекулятивні чинники несуть в собі загрозу фін криз);

- глобалізація економіки, що призводить до формування світового фін простору, при цьому відбувається уніфікація фін законодавства в окремих країнах. Відбувається інтернаціоналізація фін ринку;

- запровадження інформаційних технологій, що прискорює кругообіг фін ресурсів (розрахунки з різними суб'єктами, що знах в різних кінцях світу займають декілька секунд, раніше на це потрібно було тижні та місяці; на зміну документарній формі фін інструментів приходять бездокументарнні – електронні);

- у цей період у зв’язку з загостренням проблеми «старіння населення» розвивається проблема соц гарантій, у зв’язку з цим поряд з держ пенсійним забезпеченням формуються так звані накопичувальні фонди, тобто це недерж пенсійні фонди;

- зміни у структурі фін с-ми. Держ фінанси під впливом процесу глобалізації поступово починають втрачати свою провідну роль. Найбільш динамічно розвивається фін ринок та фінанси ТНК. Відбуваються процеси глобалізації фін ринку, що в кінцевому рахунку призводить до зростання обсягів світових фін потоків;

- зміни у с структурі держ видатків: збільшуються обсяги фінансування в людський капітал, перш за все фундаментальну науку; збільшуються витрати на освіту, на охорону здоров’я, на довкілля, витрати на зовнішнє навколишнє середовище.

25.Фінансові концепції англійської класичної політекономії (Сміт, Рікардо)

Класична політекономія здійснила переворот в основних концепціях екномон науки і обгрунтувала основні постулати, необхідні для розвитку ринкової економіки.

Класики англ. Політекономії у своїх економічних теоріях виділили наступні фінансові принципи:

ü Держава повинна створити фін умови для нагромадження капіталу, для розвитку торгівлі та промисловості;

ü Потрібно примножити багатство суспільства, з’явився лозунг мінімізації непродуктивних видатків (концепція про продуктивну і непродуктивну працю – продуктивна праця обмінюється на капітал, а непродуктивна на дохід, на підставі цього поділу коас політекономія розкрила суть держ видатків і доходів; обмін продуктивної праці на капітал перетворював його на самозростаючу вартість, обмін непродуктивної праці на дохід призводив до розтрати створеного раніше капіталу);

ü Невтручання держави в економіку, тобто держава не повинна заважати нагромадженню капіталу шляхом становлення обмежувального мита та монополії (економіку регулює «невидима рука ринку»);

ü Держава повинна дотримуватися основних принципів оподаткування.

До принципів оподаткування Адам Сміт відніс такі:

v податки повинні платити всі піддані у відповідності зі своїм доходом;

v розмір податку повинен бути точно визначений заздалегідь;

v способи справляння і терміни сплати податку повинні бути зручними для платника, а не для держава;

v справляння податків та їх організація повинні здійснюватись з мін витратами.

У прація класиків піддавався критиці податок на з/п, Сміт вважав його безглуздим і руйнівним. На думку Д Рікардо, цей податок призводить до її підвищення і знижує норму прибутку на капітал., уряд повинен стимулювати нагромадження капіталу, а отже, не потрібно оподатковувати прибуток. Також класики були противниками непрямих податків: на сіль, шкіру, мило і свічки; їх оподаткування, на думку Сміта, підвищувало ціну праці, що призводить до зростання витрат вир-ва.

Стосовно бюджту, класики дотримувались теорії «здорових фінансів», тобто збалансованості доходів і видатків. При цьому зверталась увага на тенденцію до посилення рівня бюдж централізації ВВП у зв'язку з розширенням ф-цій держави (закон Вагнера).