Тема 10. Фінансовий менеджмент

10.1. Фінансовий менеджмент, його необхідність і значення в діяльності суб'єктів господарювання.

10.2. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.

1. Фінансовий менеджмент, його необхідність і значення в діяльності суб'єктів господарювання.

Поняття фінансового менеджменту як поняття поєднує в собі сутнісні аспекти категорій «менеджмент» і «фінанси» у контексті діяльності суб'єкта господарювання.

Поняття «фінансовий менеджмент» у 90-х роках XX ст. прийшло в Україну із зарубіжної практики.

Вітчизняна школа фінансового менеджменту почала формуватися відносно недавно, перші роботи з фінансового менеджменту з'явилися на початку 90-х років - автори: І. О. Бланк, Г. Г. Кірєйцев, А. М. Поддєрьогін та інші.

Існують різноманітні підходи до визначення поняття фінансового менеджменту як системи управління фінансами підприємства узагальнення яких дозволяє розглядати фінансовий менеджмент у таких аспектах:

- як процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання;

- як система розроблення і прийняття управлінських рішень щодо управління фінансами підприємств;

- як система принципів і методів управління фінансовими ресурсами.

Поширеним підходом серед науковців є ототожнення поняття фінансового менеджменту з управлінням фінансами фірми і відмежування його від більш комплексного поняття «управління фінансами»,яке, як правило, пов'язують з управлінням на рівні держави чи галузі та під яким розуміють використання фінансів як важеля впливу на процес суспільного відтворення. Цей підхід ґрунтується на тому, що фінансовий менеджмент як термін американського походження мож­на застосовувати лише тоді, коли йдеться про бізнес, тобто про управ­ління фінансово-економічними процесами господарюючого суб'єкта. Поняття «управління фінансами» має місце у всіх економічних формаціях, у тому числі й у плановій економіці, і може здійснюватися як на рівні держави, так і на рівні комерційних та некомерційних організацій.

Предметом фінансового менеджменту є стратегічне та оператив­но- тактичне управління фінансами підприємств різних організацій­но - правових форм та форм власності, спрямоване на максимізацію фінансових результатів діяльності підприємства та максимізацію добробуту його власників.

До об'єктивних умов ефективного функціонування фінансового менеджменту відносять наявність приватної власності на засоби ви­робництва, забезпечення самофінансування суб'єктів господарюван­ня, ринкове ціноутворення, організовані ринки праці, товарів і капіталу, чітка регламентація діяльності підприємств з боку держави.

На рівні підприємства організація і функціонування фінансового менеджменту підпорядковуються таким принципам:

· принцип системності — фінансовий менеджмент є невід'ємною частиною загальної системи управління підприємством; загаль­не правило фінансового менеджменту полягає в тому, що за­вжди треба прагнути до фінансової стабільності системи в ціло­му, а не окремих її елементів і підсистем. При цьому необхідно враховувати, що фінансова система підприємства є складною, динамічною і відкритою системою. Складність визначається неоднорідністю складових елементів, їх структурною різнома­нітністю і різнохарактерністю зв'язків між ними. Динамічність її зумовлюється тим, що розмір фінансових ресурсів підприєм­ства, витрат, фінансових результатів діяльності постійно змі­нюється під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

Фінансова система є відкритою, тому що постійно знаходиться в процесі обміну інформацією із зовнішнім середовищем, нада­ючи інформацію зовнішнім користувачам про фінансовий стан підприємства у вигляді фінансової звітності та отримує інфор­мацію з різноманітних зовнішніх джерел;

· принцип плановості — полягає в тому, щоб поєднати плануван­ня матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та забезпечи­ти їх збалансованість;

· принцип адаптивності — фінансовий менеджмент має присто­совуватися до мінливих умов зовнішнього середовища, швидко реагувати на зміни кон'юнктури товарного та фінансового рин­ків, своєчасно отримувати інформацію про зміни в законодав­стві і приймати відповідні рішення;

· принцип функціональності — полягає в реалізації механізму фі­нансового менеджменту відповідно до поставлених загальних цілей підприємства;

· принцип комплексності — означає, що прийоми та методи, які використовуються у фінансовому менеджменті, мають взаємо­доповнювати один одного і в цілому розглядатися в єдиному комплексі;

· принцип інтегрованості фінансового менеджменту із загальною системою управління підприємством — у якій би сфері діяльності підприємства не приймалося управлінське рішення, воно пря­мо або опосередковано впливає на формування грошових пото­ків і результати фінансової діяльності. Фінансовий менеджмент безпосередньо пов'язаний з виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу та ін.

Фінансовий менеджмент реалізує свою головну мету й основні завдання шляхом здійснення визначених функцій, які підрозділяються на дві основні групи залежно від змісту фінансового менеджменту: функції фінансового менеджменту як керуючої системи та функції фінансового менеджменту як спеціальної області управління підприємством.

До основних функцій фінансового менеджменту як керуючої сис­теми, склад яких у цілому характерний для будь-якого виду менедж­менту, відносяться:

· розробка фінансової стратегії підприємства;

· створення організаційних структур, які забезпечують прийнят­тя і реалізацію управлінських рішень відповідно по усіх аспек­тах фінансової діяльності підприємства;

· формування ефективних інформаційних систем, що забезпе­чують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;

· здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності під­приємства;

· здійснення планування фінансової діяльності підприємства по основних її напрямах;

· розробка діючої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності;

· здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності;

До функцій фінансового менеджменту як спеціальної області управління підприємством, склад яких визначається конкретним об'єктом фінансового менеджменту, відносяться управління актива­ми, капіталом, інвестиціями, грошовими потоками, фінансовими ри­зиками, антикризове фінансове управління та ін.

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспектив­ному періодах. Ця мета отримує конкретне вираження в забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.

Суб'єкт фінансового управління — це спеціальна група людей (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як керівник), яка за допомогою різних форм і методів фінансового управління забезпечує цілеспрямоване функціонування об'єкта. Особливості організації апарату управління фінансами значною мі­рою залежать від розміру підприємства і визначаються нормативно-правовим забезпеченням фінансового менеджменту. Структура, функції та відповідальність усіх підрозділів, їхні відносини з іншими структурними ланками мають бути визначені в Положенні про фі­нансову дирекцію.

У класичному розумінні об'єктом фінансового менеджменту є фінанси підприємств. Конкретизуючи об'єкт фінансового менеджмен­ту, слід зазначити, що до нього відносяться: необоротні та оборотні активи, власний, залучений і позиковий капітал, фінансові результа­ти, грошові потоки. Кожна складова об'єкта фінансового менеджмен­ту є неоднорідною і вимагає використання специфічних прийомів та методів управління. Окремі науковці

виділяють первинний об'єкт фінансового менеджменту, яким виступають фінансові потоки під­приємства, під якими розуміють документально оформлені засоби і потоки платежів.

Фінансовий менеджмент є невід'ємною складовою загального менеджменту підприємства і дозволяє більш ефективно вирішува­ти виробничі (програма виробництв і збуту, якість виробничих, ма­теріальних, трудових ресурсів, місце розміщення виробництва, його потужність), економічні (оборот і його структура, структура витрат, прибуток, рентабельність, дивіденди), фінансові цілі (платоспромож­ність, ліквідність, інвестування, фінансування, фінансова структура) господарюючого суб'єкта.

Фінансовий менеджмент дозволяє виявляти й аналізувати взаємо­зв'язки між цілями підприємства та координувати їх.

У процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на вирішення наступних основних завдань:

- забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ре­сурсів відповідно до основних завдань розвитку підприємств в майбутньому періоді. Це завдання реалізується шляхом визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємстві на наступний період, максимізації обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визнання доцільності формування власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел, управління залученням позикових фінансових ресурсів, оптимізації структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу;

- забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення необхідної пропорційності в їх використанні з метою виробничого і соціального розвитку підприємства, виплати необхідного ріння доходів на інвестований капітал власникам підприємства і т. ін. У процесі виробничого споживання сформованих фінансових ресурсів в розрізі основних напрямів діяльності підприємства мають бути враховані стратегічна мета його розвитку та мож­ливий рівень віддачі вкладених коштів;

- оптимізація грошового обігу та підтримання постійної плато­спроможності підприємства. Це завдання вирішується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових коштів, забезпеченням синх­ронізації обсягів надходження і витрат грошових коштів по окремих періодах, підтриманням необхідної ліквідності його оборотних активів. Одним із результатів такої оптимізації є мінімізація середнього залишку вільних грошових активів, яка забезпечує зменшення втрат від їх неефективного використан­ня та інфляції;

- забезпечення максимізації прибутку підприємства з наймен­шим рівнем фінансового ризику. Максимізація прибутку до­сягається за рахунок ефективного управління активами під­приємства, залученням в господарський оборот залучених фінансових коштів, вибором найбільш ефективних напрямів операційної та фінансової діяльності. При цьому з метою до­сягнення економічного розвитку підприємство повинно максимізувати не балансовий, а чистий прибуток, який залишається в його розпорядженні, що потребує здійснення ефективної по­даткової, амортизаційної та дивідендної політики. Вирішуючи це завдання, необхідно мати на увазі, що максимізація рівня прибутку підприємства, як правило, досягається при суттєвому зростанні рівня фінансових ризиків, оскільки між цими двома показниками існує прямий зв'язок. Тому максимізація прибут­ку повинна забезпечуватися в межах допустимого фінансового ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства з урахуванням їх фінансового менталітету (відношення до ступеня допустимого ризику при здійсненні господарської діяльності);

- забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при очіку­ваному рівні прибутку. Якщо рівень прибутку підприємства заданий або спланований заздалегідь, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику, який забезпечує отри­мання цього прибутку. Така мінімізація може бути забезпечена шляхом диверсифікації видів операційної та фінансової діяльності, а також портфеля фінансових інвестицій, профілакти­кою окремих фінансових ризиків, ефективними формами їх внутрішнього і зовнішнього страхування;

- забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Така рівновага характеризується висо­ким рівнем фінансової стійкості та платоспроможності підпри­ємства на всіх етапах його розвитку і забезпечується формуван­ням оптимальної структури капіталу і активів, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування ін­вестиційних потреб.

Всі розглянуті завдання фінансового менеджменту найтіснішим чином взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування до­статнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівно­ваги підприємства в процесі його розвитку і т.ін.). Тому в процесі фінансового менеджменту окремі завдання мають бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.