Інструментальне господарство

Інструментальне господарство займає ведуче місце в системі технічного обслуговування виробництва. Технічний і організаційний рівень підприємства визначається високою оснащеністю його моделями, штампами, пресомформами, пристосуванням, ріжучими, вимірювальними і допоміжними інструментами і приладами, що об'єднуються в загальний комплекс технологічного оснащення. Від міри її досконалості, своєчасності забезпечення робочих місць і від розмірів витрат на інструмент залежать найважливіші показники роботи підприємства; продуктивність праці, якість і собівартість продукції, ритмічність виробництва.

Витрати на інструмент і інше оснащення в масовому виробництві досягають 25-30%, в серійному — 10-15 %, в дрібносерійному і одиничному — до 5% вартості обладнання, а питома вага цих витрат в собівартості продукції, що випускається складає відповідно 8-15%, 6-8% і 1,5-4%.

Враховуючи це на підприємствах створюються служби інструментального господарства, на які покладаються наступні основні задачі:

· безперебійне забезпечення робочих місць інструментом і іншим оснащенням, шляхом власного виробництва або придбання зі сторони;

· організація раціональної експлуатації інструмента, що забезпечує скорочення витрат на його відновлення;

· систематичне підвищення якості інструмента шляхом впровадження
нових конструкцій, прогресивних матеріалів і технології.

Організаційно-виробнича структура інструментального господарства являє собою сукупність загальнозаводських і цехових підрозділів, зайнятих проектуванням, виготовленням, придбанням і експлуатацією інструмента.

До загальнозаводських органів інструментального господарства від­носяться інструментальні цехи, майстерні відновлення оснащення, центральний склад інструментального господарства (ЦГС),-інструментальний відділ. Вони виробляють технологічне оснащення на підприємстві, придбають його на стороні, здійснюють централізоване зберігання і видачу оснащення цехам-споживачам, відновлюють зношене оснащення. У інструментальних цехах виготовляють і відновлюють нестандартизоване оснащення. ЦІС здійснює приймання всього оснащення, організує зберігання, облік запасу і рух оснащення, видає його цеховим інструментально-роздавальним коморам (ІРК). Інструментальний відділ виконує планово-диспетчерські функції по забезпеченню підприємства оснащенням, виробництву п в інструментальних цехах, а також здійснює технічний нагляд за експлуатацією оснащення і контроль її стану. Він знаходиться у веденні головного інженера підприємства або головного технолога.

До цехових органів інструментального господарства відносяться інструментально-роздавальні комори і майстерні по заточуванню і поточному ремонту оснащення. ІРК забезпечує оснащенням робочі місця цеху, організує її зберігання і облік, збір і передачу в ЦІС зношеного оснащення, збір і передачу в ремонт оснащення і в заточування ріжучого інструмента, видає оснащення на робочі місця і забезпечує її повернення.

Задачею організації виробництва інструмента є забезпечення виконання виробничої програми виготовлення інструмента при найкращих техніко-економічних показниках. Організація виробництва в інструментальних цехах має переважно дрібносерійний і одиничний характер і складається з двох основних етапів: підготовки виробництва і регулювання процесу виробництва.

Підготовка виробництва здійснюється загальнозаводськими тех­нологічними службами (ОГТ, відділ головного металурга, інструментальний відділ) і передбачає конструкторську, технологічну, матеріальну підготовку і визначення пропускної спроможності (потужностей) інструментальних цехів.

У процесі підготовки здійснюються конструювання інструмента, розробка типових технологічних процесів його виготовлення, заточування і ремонту; розробка заходів щодо підвищення організаційно-технічного рівня інструментального виробництва; розробка керівних і нормативних матеріалів для інструментальних служб.

Матеріальна підготовка передбачає вишукування прогресивних інструментальних матеріалів, визначення загальної потреби в матеріалах

своєчасне придбання або виготовлення заготівель, координацію роботи із заготовчими цехами і відділом постачання.

Регулювання процесу виробництва полягає в оперативному розподілі обсягу робіт виробничої програми по всіх підрозділах інструментального цеху, у встановленні терміну їх виконання і диспетчерському забезпеченні ходу виробництва. Основним оперативно-плановим документом інструментального цеху є місячна виробнича програма, в якій визначаються номенклатура замовлень і кількість одиниць інструмента, що підлягає виготовленню. Виробничі відділення, дільниці і постійні робочі місця цеху крім місячного завдання отримують декадні і змінно-добові завдання.

Організація експлуатації інструмента є основною задачею інструментального господарства і включає наступні функції: організація роботи ЦІС та ІРК забезпечення робочих місць інструментом, організація заточування, ремонту і відновлення інструмента, технічний нагляд.

Центральний інструментальний склад здійснює приймання, перевірку, зберігання, видачу і облік рушення інструмента. Весь інструмент поступає в ЦІС, де він зазнає приймального контролю і оформлення. Видача інструмента в експлуатацію проводиться тільки через ІРК цехів у встановлених лімітах. Облік в ЦІС ведеться по картках, в яких вказуються найменування, індекс, встановлені норми за системою "максимум- мінімум" і рушення інструмента.

Інструментально-роздавальні комори розташовуються у виробничих цехах і здійснюють безперебійне забезпечення робочих місць необхідним інструментом і його зберігання.

Організація обслуговування робочих місць інструментом повинна забезпечувати своєчасну і комплектну доставку, мінімальні витрати часу на отримання і заміну, простій і чіткий облік інструмента, що знаходиться на робочих місцях.

Інструмент масового використання після повного зносу може

відновлюватися в первинних розмірах і використовуватися за прямим призначенням; може перероблятися в інструмент менших розмірів того ж призначення, може використовуватися як заготівля для виготовлення інструментів інших типорозмірів.

При загальній оцінці стану організації інструментального господарства використовуються такі показники, як питома вага витрат на інструмент в собівартості, рівень втрат від простоїв робітників і обладнання внаслідок невчасного забезпечення робочих місць оснащенням, стан запасів оснащення.

Для вдосконалення організації інструментального обслуговування необхідно підвищити рівень стандартизації і уніфікації технологічного оснащення, ширше застосовувати типові технологічні процеси, спеціалізацію виробництва однотипного оснащення, розширити об'єми відновлення інструмента на спеціалізованих підприємствах і в спеціалізованих цехах або на

дільницях, посилити технагляд за станом інструментального господарства, вдосконалити планування, облік і нормативну базу інструментальних господарств на основі використання електронно-обчислювальноі техніки.