Оцінювання ефективності капіталовкладень підприємства

Економічне обґрунтування доцільності капіталовкладень здійсню­ється на основі дослідження основних характеристик відповідних інвестиційних проектів.

Сучасна практика оцінювання ефективності реальних інвестицій використовує певні базові принципи й методичні підходи.

При оцінюванні ефективності капіталовкладень слід ураховувати основні базові принципи. Розглянемо їх.

• Оцінювати ефективність проектів інвестування капіталу потрібно на основі порівняння обсягу інвестованих коштів, з одного боку, і сум та термінів повернення інвестованого капіталу — з іншого.

• При визначенні необхідного обсягу інвестиційних витрат слід ураховувати як основні, так і супутні витрати капіталу. Це пояснюється тим, що при інвестуванні крім основних затрат, передба­чених проектом, підприємство часто несе й супутні витрати, спричинені реалізацією цього проекту. Тому їх так само необхідно враховувати при оцінюванні ефективності здійснення капіталовкладень.

• Повернення інвестованого капіталу оцінюється на основі показника грошового потоку від інвестицій.

Під грошовими потоками від інвестицій розуміються отримані від їх реалізації чистий прибуток і суми амортизаційних відрахувань:

ГП = П + АВ,

де П — річний прибуток, отриманий у результаті реалізації інве­стицій;

АВ — річна сума амортизаційних відрахувань.

4. Приведення майбутніх грошових потоків від інвестицій до їхньої
теперішньої вартості (дисконтування). Оскільки грошові кошти під впливом фактору часу знецінюються, вартість теперішніх грошей (тобто їх купівельна спроможність) перевищує вартість грошей, що будуть отримані в майбутньому. Такий вплив часу на вартість грошей ураховується шляхом дисконтування майбутніх грошових коштів. Дисконтування передбачає коригування майбутніх потоків грошей на коефіцієнт, який відповідає певній дисконтній ставці, що враховує ризик і непевність, пов'язані з фактором часу. В умовах очікування постійного річного темпу інфляції застосовують постійну річну ставку дисконту і теперішню вартість отриманих у майбутньому грошових потоків обчислюють за формулою

ТВ = ∑ ГП_t / (1 + r)^t

де ТВ – теперішня вартість майбутніх грошових потоків від інвестиційного

проекту, гр.од.;

t – період, років;

ГП_t – грошовий потік, очікуваний у t-му році від реалізації проекту;

r – річна ставка інфляції (у вигляді десяткового дробу);

1 / (1 + r)^t – коефіцієнт коригування майбутніх сум грошових потоків.

5. Диференційований вибір дисконтної ставки. Ставки для дискон­тування грошових потоків від реалізації різних проектів вибира­ють диференційовано з урахуванням таких факторів, як очікува­ний темп інфляції, премії за ризик, імовірність низького рівня пла­тоспроможності, тривалість періоду інвестування тощо. Виходячи з наведених принципів розраховують основні характе­ристики інвестиційних проектів — чисту теперішню вартість, індекс прибутковості, термін окупності, внутрішню ставку дохідності.

Чиста теперішня вартість (ЧТВ) характеризує загальний абсолют­ний ефект від реалізації інвестицій і обчислюється як різниця між те­перішньою вартістю майбутніх грошових потоків, отриманих протя­гом періоду експлуатації об'єкта інвестування, і сумою початкових інвестицій:

ЧТВ = ТВ - ПІ,

де ТВ — теперішня вартість грошових потоків проекту;

ПІ — почат­кові інвестиції.

Якщо чиста теперішня вартість проекту перевищує нуль, проект має бути схвалений як прибутковий, якщо ж вона має від'ємне зна­чення або дорівнює нулю, то проект слід відхилити, оскільки його ре­алізація призведе до збитків або не принесе підприємству додатково­го доходу на вкладений капітал.

Інша характеристика інвестиційного проекту — індекс прибутко­вості (ІП) — загалом дуже близький до чистої теперішньої вартості. Індекс прибутковості порівнює теперішню вартість майбутніх гро­шових потоків з початковими інвестиціями:

ІП = ТВ: ПІ

Проект, який має індекс прибутковості більший за одиницю, схва­люється як прибутковий, а якщо цей індекс менший за одиницю — відхиляють.

Період окупності (Т_ок) інвестицій характеризує кількість років, за які будуть відшкодовані початкові інвестиції. Період окупності визначається як відношення початкових інвестиції до середньорічної величини грошових потоків:

Т_ок = ПІ: ГП _диск,

де ГП_диск – середньорічна величина дисконтова них грошових потоків.

Середньорічну величину дисконтова них грошових потоків визначають так:

ГП _диск = ТВ: Т_експл,

де ТВ – теперішня вартість грошових потоків;

Т_експл – кількість років експлуатації об’єкта інвестування, протягом яких очікується надходження грошових потоків.

Внутрішня ставка доходу (ВСД) характеризує рівень прибутковості здійснених інвестиції, що дорівнює дисконтній ставці, за якою чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю. Це можна записати у вигляді:

де ГП – річні грошові потоки;

d – дисконтна ставка (внутрішня ставка доходу);

n - кількість років надходження грошових потоків.

З метою схвалення рішення про прийнятність проекту внутрішню ставку доходу порівнюють з необхідною ставкою дохідності діяль­ності підприємства, яку визначають виходячи з вартості залучення капіталу і ступеня ризику проекту. Якщо значення внутрішньої став­ки доходу перевищує необхідну ставку, то проект вважають прибут­ковим.