Основний матеріал дослідження

Єлісєєва О.К., Юрченко К.А., Тарасенко Т.В.

В сучасних дослідженнях існують різні підходи до визначення категорії «якість освітніх послуг». Так,.........[1,2].

Відповідно існують і різні підходи до оцінки якості освітніх послуг, зокрема у сфері надання послуг з вищої освіти. Між тим, зважаючи на специфіку сфери оцінки для цього переважно використовуються рейтингові оцінки. Так, на сьогодні найвідомішими оцінками є рейтингування, яке проводять як на міжнародному рівні (UNESCO), державному рівні (Міністерство освіти), так і різноманітні авторитетні національні агентства.

Серед організацій, які мають власні рейтинги, було визначено нами як найкомпетентніші: 1. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (МОНмолодьспорт). 2. Міністерство освіти і науки Російської Федерації (МОНРФ). 3. «ФОКУС» - авторитетне періодичне видання в Україні, яке спеціалізується на рейтингах. 4. Рейтинг ВНЗ України «Компас», який був ініційований компанією «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) у рамках програми «Сучасна освіта».

МОНмолодьспорт виділяє велику кількість показників якості освіти по групам. В основному ці показники є якісними та їх важко визначити. Серед них: презентація здобутків на національному рівні, інтеграція вищої освіти і науки, результативність підготовки фахівців тощо [3].

МОНРФ визначає якість освітніх послуг вищої школи дещо простіше та відносить до показників професорсько-викладацький склад, число студентів та аспірантів, кількість навчально-методологічної літератури, соціально-побутові умови ВНЗ тощо [4].

Спеціалісти «ФОКУСУ» акцентують свою увагу більше не на внутрішніх досягненнях, а на визначності ВНЗ на світовому рівні. До факторів якості освітніх послуг долучили навчання іноземною мовою, лекції іноземних викладачів у ВНЗ, практика та навчання в університетах закордоном тощо [5].

Методологія «Компасу» пропонує звернути увагу на конкретно якісні характеристики, такі як задоволеність випускників вузів отриманими ними освітою і можливістю застосувати його в трудовій діяльності, сприйняття працедавцями якості освіти в українських ВНЗ, сприйняття експертами якості освіти в українських ВНЗ, співпраця між ВНЗ і компаніями-працедавцями [6].

Однак, слід відзначити, що як названі, так і усі відомі методи рейтингового оцінювання дозволяють оцінити якість освітніх послуг, що надаються окремим навчальним закладом і не дозволять охарактеризувати якість ринку освітніх послуг в цілому. Крім того, система статистичної інформації на рівні держави орієнтована переважно на кількісні показники, які дозволяють оцінити зміни на ринку освітніх послуг. Доповнити аналіз змін в системі вищої освіти їх якісною характеристикою та оцінити якість розвитку ринку освітніх послуг дозволяє розробка когнітивної моделі та розрахунок індексу якості розвитку ринку освітніх послуг.

Методологія когнітивного моделювання використовується для аналізу і прийняття рішень у погано визначених ситуаціях [7]. Цей метод моделювання провадиться через когнітивну карту, яка створена в результаті спостережень за активною взаємодією суб’єктів зовнішнього середовища (певної галузі).

На рис. 1 наведено алгоритм аналізу ситуації на ринку освітніх послуг під час дослідження якості його розвитку.

Рис. 1. Алгоритм діагностики якості розвитку ринку освітніх послуг (на основі індексу якості послуг (ІЯП))

В систему факторів, обраних для дослідження якості розвитку ринку освітніх послуг, було включено такі:

- фінансування освіти (частка бюджету, що виділяється на освіту та інвестиції в освіту). Значення даного показника характеризує увагу державу до цієї сфери, можливості установ сфери освіти створити необхідні умови для надання освітніх послуг у частині матеріально-технічного забезпечення, матеріального стимулювання викладачів тощо;

- кількість кандидатів та докторів наук характеризує якість наукових кадрів, задіяних у системі вищої освіти, що безпосередньо впливає на якість освітніх послуг;

- кількість аспірантів та докторантів характеризує перспективи підвищення якості освіти;

- кількість науково-дослідницьких інститутів (НДІ) відображає як політику держави у науковій сфері, яка тісно пов’язана із сферою вищої освіти, так і потребу народного господарства країни у наукових дослідженнях. Розвиток наукової сфери має безпосередній зв'язок із якістю освіти з точки зору науковості;

- доходи населення та освітян відображають, на погляд авторів, з одного боку, можливість доступу населення до освітніх послуг, а з іншого – зацікавленість у наданні цих послуг;

- технічне оснащення ВНЗ та НДІ характеризує можливості надання якісних послуг, адже на сьогодні є неможливим надання подібних послуг без використання ЕОМ, не кажучи вже про серйозніші механізми;

- кількість переможців студентських наукових конкурсів, учасників конференцій молодих учених. Даний показник, на думку авторів, є прямим індикатором якості послуг освіти, що надаються.

До переліку обраних показників було включено і показник кількості ВНЗ для відображення змін у доступності вищої освіти як однієї з її якісних характеристик. Абсолютні значення перерахованих показників за період 2000-2010 рр. наведені у табл.1.

Таблиця 1