Судова система. Після Люблінської унії на українські землі була роз­повсюджена і польська судова система

Після Люблінської унії на українські землі була роз­повсюджена і польська судова система.

Вищими судовими інстанціями були королівський та сеймовий суди, де судилися магнати та пани.

Для шляхти існували суди, які були створені ще в Ве­ликому князівстві Литовському: земські, гродські та підкоморські. Їхня компетенція не змінювалася. Гродські (замкові) суди здійснювали також правосуддя щодо простих людей.

Досить вагомою була судова компетенція Церкви. В українських землях існували два види церковних судів: духовні, які розглядали справи про порушення догматів православної віри і церковних обрядів, шлюбно-сімейні, спадкові справи і церковні доменіальні суди, які виступа­ли як суди власника над залежними від Церкви людьми. Юрисдикції останніх підлягали дрібні цивільні і кримі­нальні справи селян, що проживали на церковних землях. Аналогічними правами користувались монастирські суди.

Міщан королівських та приватновласницьких міст су­дила адміністрація цих міст, яка призначалася їхніми влас­никами.

Не змінилося судочинство і у містах з правом на само­врядування. Жалувані грамоти на самоврядування надавали міщанам право судитися згідно з положенням маг­дебурзького права. Тут діяли адміністративні та лавні суди.

В той же час майже припиняють свою дію копні (гро­мадські) суди, їх заміняють суди власників.