Задачі ІІ типу

Деякі домінантні алелі лише частково (неповно) переважають над рецесивними. В такому випадку гібридна особина за фенотипом відрізняється від домінантної особини. Це явище дістало назву неповного домінування.

Якщо жодна з алелей взагалі не домінує над іншою, спостерігається явище проміжного успадкування.

Певний ген може бути представлений не лише двома алелями, а й більшою їх кількістю. При цьому слід пам’ятати, що в диплоїдних клітинах одночасно наявні дві алелі певного гена, а в гаплоїдних – лише одна.

За допомогою аналізуючого схрещування можна за фенотипом та генотипом нащадків визначити генотип та фенотип батьків. Аналізуюче схрещування ґрунтується на тому, що особини, гомозиготні за рецесивною алеллю, завжди подібні фенотипно та утворюють гамети лише одного сорту.

Відхилення від очікуваних результатів розщеплення часто пов’язане з фенотипним проявом летальних алелей, так як гомозиготи та гетерозиготи за деякими алелями мають різну життєздатність.

Летальним називають алельний ген, який, проявляючись у фенотипі, призводить до смерті особини.

Таблиця № 2.1.

Генотип батьків	Генотип потомства
Випадок повного домінування Р: ♀АА Х ♂АА Гам. А А А А F1 AA   Р: ♀ аа Х ♂аа одноманітність першого Гам. a а a a F1 aa покоління   Р: ♀АА Х ♂Аа Гам. А А А а F1 АА: Аа   Р: ♀АА Х ♂ аа Гам. А А а а F1 Аа
Гомо- та гетерозиготи Аа, самоопилюючись дають: Р: ♀ Аа Х ♂Аа Гам. А а А а F1 1AA:2АА:1аа розщеплення по фенотипу 3:1, по генотипу 1:2:1
Аналізуюче схрещування виглядає так: Р: ♀ АА Х ♂аа Гам. А А а а F1 Aa одноманітність   Р: ♀ Аа Х ♂аа Гам. А а а а F1 Аа:аа розщеплення 1:1
Випадок неповного домінування Р: ♀АА Х ♂аа Гам. А А а а F1 Аа одноманітність не така як при АА   Р: ♀АА Х ♂АА Гам. А А А А F1 АА одноманітність     Р: ♀аа Х ♂аа Гам. а а а а F1 аа одноманітність   Р: ♀ Аа Х ♂Аа Гам. А а А а F1 1АА: 2Аа: 1аа розщеплення по фенотипу та генотипу 1: 2: 1 Р: ♀ Аа Х ♂ аа   Гам. А а а а F1 Аа: аа розщеплення 1: 1   Р: ♀Аа Х ♂АА Гам. А а А А F1 Аа: АА розщеплення 1: 1   Р: ♀Аа Х ♂Аа Гам. А а А а F1 1АА: 2Аа: 1аа розщеплення 2: 1(АА) або якщо гомозиготи гинуть 1: 2 (аа).

Задача 1. Стійкість вівса до сажки домінує над сприйнятливістю до цієї хвороби. Який нащадок утвориться від схрещування гомозиготних імунних особин із рослинами, що вражаються сажкою?

Розв’язання:

Запишемо коротку умову задачі:

А – ген, що визначає стійкість вівса до сажки.

а – ген. що визначає сприйнятливість вівса до сажки.

АА – гомозиготна імунна рослина.

аа – гомозиготна рослина, що вражається сажкою.

F₁ -?

Розв’яжемо за допомогою схеми:

Р: ♀АА х ♂аа

Г: А А а а

F₁ Аа Аа Аа Аа

Відповідь: усі нащадки будуть стійкими до сажки й гетерозиготами за генотипом.

Задача 2. Плоди томата бувають круглими й грушоподібними. Ген круглої форми домінує. Якими є генотипи батьківських рослин, якщо серед нащадків виявилося круглих і грушоподібних плодів порівну?

Розв’язання:

Запишемо коротку умову задачі:

А – ген, що визначає круглу форму плодів.

а – ген, що визначає грушоподібну форму плодів.

F₁: круглі АА або Аа

грушоподібні аа

генотипи батьківських рослин -?

Розв’язання:

Якби одна із батьківських рослин була гомозиготою за домінантною ознакою АА, то, згідно з І законом Менделя, всі гібриди першого покоління були б одноманітними за цією ознакою. Так як у гібридів відбулося розщеплення 1:1. то можна припустити, що один із батьків був гетерозиготним, а другий – гомозиготним за рецесивною ознакою.

Розв’яжемо за допомогою схеми:

Р: ♀Аа х ♂аа

Г: А а а а

F₁: Аа Аа аа аа

При такому схрещуванні розщеплення в нащадків буде відповідно 1:1, що відповідає умові задачі.

Відповідь: для того, щоб серед нащадків грушоподібних і круглих плодів було порівну, батьки повинні бути гомозиготою за рецесивною ознакою аа та гетерозиготою Аа.

Задача 3. У парниках висаджено розсаду томатів, вирощених із гібридного насіння. 31 650 кущів цієї розсади дали плоди грушоподібної форми, а 94 250 кущів – круглої форми. Скільки поміж них гетерозиготних кущів?

Розв’язання:

Визначимо домінантну та рецесивну ознаку. за умовою задачі 31 650 рослин мають грушоподібну форму, а 94 250 – круглу форму. Це відповідає розщепленню 1:3. Згідно з законами Менделя. це відбувається при схрещуванні гетерозигот. Домінантною ознакою буде кругла форма плодів(А), а рецесивною – грушеподібна (а). Гетерозиготи запишемо Аа. Проведемо схрещування.

Розв’яжемо за допомогою схеми:

Р: ♀Аа х ♂Аа

Г: А а А а

F₁: АА Аа Аа аа

Гетерозигот серед нащадків 50%.

Відповідь: серед вирощених гібридів 50% гетерозиготи.

Задача 4. У пшениці ген карликовості домінує над геном нормального зросту. Якими були генотипи вихідних форм. якщо серед нащадків ¾ рослин виявилися карликовими?

Розв’язання:

Ця задача схожа на попередню, але в ній вже дано готове співвідношення 3:1. Згідно з законами Менделя. це можливе лише при схрещуванні гетерозигот. З умови можемо визначити. що домінантна ознака А – ген карликовості, тоді а – ген нормального зросту. гетерозиготи мають генотип Аа.

Проведемо схрещування:

Розв’яжемо за допомогою схеми:

Р: ♀Аа х ♂Аа

Г: А а А а

F₁: АА Аа Аа аа

¾ рослин будуть мати домінантну ознаку, тобто будуть карликовими, а ¼ - нормальними.

Відповідь: генотипи вихідних форм – гетерозиготи Аа.

Задача 5. Гігантський зріст рослини вівса є рецесивною ознакою, нормальний зріст – домінантною. Які рослини треба схрестити, щоб одержати однорідних за зростом нащадків?

Розв’язання:

За умовою задачі, А – нормальний зріст вівса, а – гігантський зріст вівса.

Згідно І закону Менделя. одноманітність нащадків буде спостерігатися тільки при схрещуванні гомозиготних рослин.

АА – домінантна гомозигота (рослина нормального зросту).

аа – рецесивна гомозигота (рослина гігантського зросту).

Якщо ми схрещуємо рослину нормального зросту з рослиною гігантського зросту. то батьківські форми мають бути гомозиготами за данною ознакою.

Розв’яжемо за допомогою схеми:

Р: ♀АА х ♂аа

Г: А А а а

F₁: Аа Аа Аа Аа

Всі гібриди першого покоління будуть нормального зросту.

Відповідь: щоб отримати однорідних за зростом нащадків треба схрестити рослини, гомозиготні за домінантною та рецесивною ознакою.

Задача 6. У собак чорний колір шерсті домінує над коричневим. Чорна самка кілька разів схрещувалася з коричневим самцем. Усього було отримано 15 чорних і 13 коричневих цуценят. Визначте генотипи батьків і нащадків.

Розв’язання:

Запишемо коротку умову задачі:

А – чорний колір шерсті.

а – коричневий колір шерсті.

F₁ – 15 чорних(А), 13 коричневих цуценят (аа).

аа – коричневий самець.

А – чорна самка.

генотипи Р та F₁

По умові відбулося розщеплення 1:1. Це можливо при схрещуванні гетерозиготи (Аа) з рецесивною гомозиготою (аа). Дійсно. якби самка була гомозиготою АА, то у нащадків спостерігалась би одноманітність гібридів першого покоління. Так як відбулося розщеплення, то самка повинна бути гетерозиготою Аа.

Розв’яжемо за допомогою схеми:

Р: ♀Аа х ♂аа

Г: А а а а

F₁: Аа Аа аа аа

Аа – 50% - чорні цуценята.

аа – 50% - коричневі цуценята.

Відповідь: генотипи батьків: самка гетерозигота Аа, самець – рецесивна гомозигота аа, генотипи нащадків: 50% гетерозиготи Аа, 50% - рецесивні гомозиготи аа.