Оцінка фонових і аномальних умістів хімічних елементів в ландшафтних середовищах

Завдання роботи. Знайомство студентів з методами розрахунку фонових і аномальних умістів хімічних елементів.

Учбовий матеріал. Таблиці результатів хімічних аналізів грунтових проб на різні хімічні елементи (кількість елементів – за числом студентів, схеми відбирання проб. Конспект лекцій (тема 1.2) «ВИХІДНІ ГЕОХІМІЧНІ ДАНІ І МЕТОДИКА ЇХ МАТЕМАТИЧНОЇ ОБРОБКИ» (стор. 18-25). Методичні вказівки до лабораторного практикуму по агрогеохімії (геохімії грунтів). Учбові плакати з формулами для розрахунку основних статистичних параметрів геохімічної вибірки (визначення середніх умістів, дисперсії, коефіцієнту варіації). Учбові карти геохімічних полів. Листи міліметрового паперу і кальки формату А4.

Порядок роботи. Завчасно ознайомившись з теоретичними матеріалами, студенти, під керівництвом викладача, виносять на схеми опробування результати визначення умістів конкретного елементу. Потім вони розраховують основні статистичні параметри (середній уміст, дисперсію, коефіцієнт варіації) для даного елементу, спочатку, сприймаючи те, що закон його розподілення є нормальним, а потім – логнормальним. Перед розрахунком основних параметрів обов’язково проводиться передчасне чищення виборок для виключення явних аномальних значень. Після цього визначається поріг аномальності, як величина, яка відрізняється від середнього умісту на три середньоквадратичні відхилення (аномалія першого порядку).

Після цього визначаються фонові і аномальні умісти елементу. Потім розраховуються аномальні значення для аномалій різного порядку і на схемі опробування, у відповідності з умістами хімічного елементу в кожній точці відбору проб, оконтурюються (методом ізоліній) поля відповідних фонових і аномальних значень різної інтенсивності (порядку). Якщо величина порогу аномальності виявляється проміжною між значеннями в точках відбору проб, здійнсюється інтерполяція.

Після цього студенти готуються за учбовими картами геохімічних полів з основними методами виділення поліелементних аномалій, такими як:

1. Метод накладення.

2. Адиттивний метод (сумування значень).

3. Мультипликативний метод (перемноження значень).

Викладач звертає увагу студентів на те, що методи (2) і (3) прийнятні тільки для асоціацій елементів, тобто лише в тіх випадках, коли два елементи або більше тісно пов’язані між собою в процесах міграції.

Оформлення роботи. Результат роботи оформляється в робочих зошитах, в яких наводиться порядок розрахунку і значення фонових і аномальних умістів елементу і вклеюється схема відбору проб з нанесеними на неї результатами визначення умістів елементу і оконтуреними аномаліями різних порядків. Потім ці аномалії зафарбовуються кольоровими олівцями різним кольором: позитивні – червоним, а негативні – синім, причому інтенсивність зафарбовування визначається інтенсивністю (порядком) аномалій. Поля на схемі опробовування з фоновими умістами елементу не зафарбовуються або зафарбовуються жовтим кольором. Захист роботи здійснюється за формою співбесіди з викладачем.

Оформлення роботи. Результат роботи оформляється в робочих зошитах, в яких наводиться (вклеюються) побудовані гістрограми і формулюються висновки про характер (закон) розподілення (чи воно наближується до нормального чи логнормального) того чи іншого хімічного елементу. Захист роботи здійснюється в формі співбесіди з викладачем.