Художня культура України в 16 – перша половина 17 століття

Українська культура XVI - першої половини XVII ст. розвивалась у складних умовах. Негативно позначилися на ній посилення соціального та національного гніту після Люблінської унії.

Центрами розвитку освіти стали міста Острог, Львів, Київ. Багатою й різноманітною постає перед нами оригінальна і неповторна архітектура різних регіонів українських земель. Це дерев’яні споруди жителів Карпат, кам’яні храми та будинки Галичини і Наддніпрянщини. Нечисленні архітектурні пам’ятки України тієї епохи збереглися до нашого часу. Це собори і церкви, окремі приватні будинки. Незважаючи на вік, культові споруди і нині чарують витонченими архітектурними формами, білими стінами, чудовим ліпним орнаментом, різнокольоровими дахами, позолоченими куполами та багатством внутрішнього оздоблення. У стилі бароко виконали і встановили в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври надгробок князя Костянтина Острозького.

Високого рівня досягло й образотворче мистецтво України, зокрема, живопис - портретний і настінний, розпис, іконопис і графіка. Школи малярів і граверів існували по всій Україні. У них навчали талановитих юнаків малювати ікони і портрети знаті. У мистецтві з'являється образ живої людини, прагнення майстра відійти від канонічних візантійських іконописних зразків. У ньому більше земного, людяного, життєвого. Це помітно на портретах князя К. Острозького, купця К. Корнякта, митрополита Петра Могили, короля Стефана Баторія. До нас дійшли імена художників - Миколи Петрахновича, Федора Сеньковича, Себастьяна Корунки.

Певних успіхів досягли автори мініатюр у рукописних книгах і гравюр у друкованих. Яскравим прикладом високохудожнього і багатого оформлення кольоровими мініатюрами є «Пересопницьке Євангеліє». Перші гравюри на світську тематику з'явилися у 1622 р. Це ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб гетьмана Петра Сагайдачного», що написав ректор Київської братської школи Касіян Сакович.