Механізми утворення донорно-акцепторного зв'язку

Щоб утворився донорно-акцепторний зв'язок між двома контактуючими частинками (атомами, іонами, молекулами) необхідно, щоб одна частинка мала одну або декілька неподілених пар електронів у зовнішньому енергетичному рівні, а друга — вільні енергетичні орбіталі (комірки), як правило, у зовнішньому енергетичному рівні. Якщо такі частинки знаходяться у розчині, то зіткнувшись, вони утворюють Д. А. З. Механізм цього утворення полягає в тому, що одна частинка для утворення зв'язку надає неподілену пару електронів, а друга — вільну орбіталь (комірку). Утворення донорно-акцепторного зв'язку можна розглянути на такому класичному прикладі, як утворення комплексного іону амонію. Для цього треба провести реакцію між розчином соляної кислоти і розчином аміаку. У розчині соляної кислоти є вільні іони водню. Це практично протон водню, тому, що у нього немає електрона в енергетичному рівні, таким чином, орбіталь у нього вільна. У молекулі аміаку атом азота у зовнішньому енергетичному рівні має неподілену пару електронів. Якщо розчини соляної кислоти і аміаку злити разом, то в суміші будуть рухатись хаотично всі іони. Настане такий момент, коли іон водню зіткнеться з молекулою аміаку. Неподільна пара електронів азоту зайде в поле діяння ядра водню, тобто в орбіталь, а вийти з неї не зможе. Так утворився донорно-акцепторний зв'язок:

H

H N: +ٱH Cl→Hٱ←:N H→NH₄⁺→|HNH₃|Cl.

H

Та частинка, яка надає для утворення донорно-акцепторного зв'язку енергетичну орбіталь (комірку),називається акцептором, а частинка, яка надає неподільну електронну пару, називається донором електронів.