Шкільної правової освіти __________ _^______________

Цим наказом до навчальних планів у закладах освіти усіх форм власності у 1996-1997 навчальному році було вклю­чено обов'язкові спеціальні курси і дисципліни з вивчення Конституції України, затверджені їх програми [399, арк. 14]. Разом із цим, слід зазначити, що даний наказ зо­бов'язував керівників усіх закладів освіти організувати вивчення Конституції України. Для цього пропонувалося широко використовувати бесіди, лекції диспути, учнівські конференції, тематичні вечори, екскурсії, стенди, спеціа­льні стіннівки тощо з метою роз'яснення положень Основ­ного закону України [399, арк. 15].

У середині 90-х pp. XX ст. чимало уваги приділено тео­ретичному обґрунтуванню викладання у школі ще одного правового курсу "Практичне право" [259, с 32-34]. Про­понувалося вивчати курс у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Програма курсу "Практичне право" ознайомлювала школярів:

> з правом і юридичною системою, роллю права і юри­стів у житті суспільства, учила подолати правовий нігі­лізм, прищеплювала інтерес до права та мотивувала його використання;

> забезпечувала практичне розуміння права, що учні могли використати в повсякденному житті як звичайні громадяни;

> учила розуміти такі фундаментальні принципи і цін­ності, як права людини, демократія, правова держава, ри­нкова економіка тощо, що лежали в основі Конституції України, законів, правової системи й суспільства загалом.

Крім того, вона сприяла вихованню правової культури і становленню ефективної громадянської позиції, активної участі в розвитку громадянського суспільства і правової системи України.

Головне завдання курсу "Практичне право" - зацікави­ти учнів правознавством, надати їм уміння діяти у жит­тєвих ситуаціях відповідно до вимог норм права та по­ложень законів, закласти основи правових і громадянсь-

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

шшшшашяшшкшшвшшшашааштвшш^шштяшшшшяшшшшаатішшяяаш

ких знань. Курс не ставив завданням оволодіння учнями повним понятійним апаратом правової науки чи доклад­не вивчення нормативних актів держави. Тут важливим було оволодіння учнями мінімальними, але практично значущими для них знаннями, розумінням, поясненням і правильним застосуванням лише найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів навичок правомірної по­ведінки і способів дії у різноманітних життєвих ситуаці­ях, уміння аналізувати з правового погляду деякі явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, викорис­товувати правові знання та навички для реалізації і за­хисту своїх прав, формування внутрішньої мотивації й активної громадянської позиції [259, с. 33].

У кінці XX - на початку XXI ст. українські педагоги при­діляли багато уваги проблемам теоретичного обґрунтування викладання курсу громадянської освіти в школах та в на­шій країні. Громадянська освіта - це освіта, що готувала людину бути відповідальним громадянином, активно брати участь у політичному і громадському житті держави й бути здатною багато зробити для своєї країни.

Найважливішою передумовою досягнення мети грома­дянської освіти, її складовою, є освіта правова, що дає мо­лоді розуміння закону, правової системи та фундаменталь­них принципів і цінностей конституційної демократії. У 2002 р. було підготовлено програму з курсу "Громадянська освіта", який поступово запроваджувався у школах Украї­ни [303, с 21-26]. Одразу хочеться зазначити, що цей курс лише частково висвітлював питання правових відносин у нашому суспільстві, а тому не міг у повному обсязі задово­льнити школярів правовими знаннями.

Таким чином, у ході роботи досліджено проблеми еволю­ції та теоретичного обґрунтування українськими вченими шкільної програми з правознавства у 90-х pp. XX - на по­чатку XXI ст. Варто також зазначити, що українськими на­уковцями було теоретично обґрунтовано викладання кіль­кох правових курсів у школах України в досліджуваний період. Шкільні програми з правознавства стали основою