Звернув увагу на роль прибутку в забезпеченні розшире­ного відтворення та урівноваження сукупного попиту і сукупної пропозиції

На відміну від попередників, які вважали основною пробле­мою економіки нагромадження як передумову подальшого розширення виробництва, Т. Мальтус звернув увагу на проблему розподілу суспільного продукту як важливого чинника досягнення економічної рівноваги. Вперше в історії економічної думки вчений проаналізував механізм розподі­лу прибутку підприємців на споживання та нагромадження. Прагнучи виявити стан економіки, за якого, "враховуючи виробничі можливості і споживацькі переваги, стимули до зростання багатства будуть найліпшими"[39], Т. Мальтус ствер­джував, що "жодне значне і тривале зростання неможливе
без такого рівня бережливості, який щорічно нагромаджує
частину прибутку і створює надлишок продукту над споживанням"[40].

Водночас він розумів, що "капіталізувати дохід в той час, коли відсутній достатній попит на продукти, так само без­глуздо, як безглуздо заохочувати шлюби та розмноження населення, коли не існує попиту на робочі руки і фонду для приросту нового населення". У зв'язку з цим вчений наголошував на тому, що за умов, коли "споживання є більшим за виробництво... капітал в масштабах всієї країни зменшуєть­ся і її багатство поступово руйнується внаслідок недостат­ньої здатності виробляти". Однак якщо виникає проблема реалізації, то не спрацьовують стимули до нагромадження та виробництва внаслідок "недостатнього ефективного попиту тих, хто має основну частину купівельних засобів"[41]. Визначаючи основним стимулом нагромадження прагнен­ня підприємців до отримання прибутку, вчений конста­тував, що останній забезпечується за рахунок збільшення платоспроможного попиту та досягнення високого рівня зайнятості населення. Слід зазначити, що зростання зайнятості Т. Мальтус не вважав фактором збільшення фонду заробітної плати. Він стверджував, що за сталих розмірів номінальної заробітної плати нарощування обсягів виробництва та зростання пропозиції товарів сприятиме зниженню цін, уможливлюючи зростання реальної заробітної плати. Таким чином, зміни, які відбуваються у межах "природного" рівня фонду заробітної плати не матимуть негативних наслідків і не вплинуть на скорочення у подальшому обсягів виробництва.