Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Економічна думка середньовічної Європи розвивалась на ґрунті феодальних відносин під всебічним та всеохоплюючим впливом християнства. Розвиток середньовічного суспільства країн Західної Європи умовно можна поділити на три періоди, які відображають еволюцію економічного, соціального та політичного устрою та визначають своєрідність економічних поглядів та ідей (табл. 3.1).
Таблиця 3.1. Економічна думка середньовіччя (західноєвропейські країни)
Раннє середньовіччя (V—Хет.) | Класичне середньовіччя (XI—XV ст.) | Пізнє середньовіччя (XVI—XVII ст.) | |||
Економічна думка відобразила проблеми розкладу общини, становлення феодальних відносин, поєднання в економіці різних укладів (патріархального, рабовласницького, феодального) тощо | Економічна думка відобразила проблеми розквіту феодалізму, економічного та політичного піднесення міст, розвитку товарного виробництва, еволюції феодального помістя, урізноманітнення феодальних повинностей тощо | Економічна думка відобразила початок розкладу феодалізму та зародження капіталізму, виникнення ануфактур, широкий розвиток товарно-грошових відносин, процес первісного наромадження капіталу, формування внутрішнього та зовнішнього ринків тощо | |||
Джерела: "Варварські правди": Салічеська, Бургундська, Баварська та ін.; господарські регламенти: "Капітулярій про вілли" (початок IX ст.), Саксонський капітулярій", (остання чверть VIII ст.) тощо | Джерела: зведення канонічного права (XII ст.); твори Фоми Аквінського (1225-— 274), Ніколи Орема (1323—1382), Георгія Пліфона (1360— 1452) та ін.; середньовічні єресі тощо | Джерела: меркантилізм як перший прояв економічних ідей буржуазного суспільства; соціалістичні утопії Т. Мора (1478—1535), Т. Кампанелли (1568—1639), Т. Мюнцера (близько 1490—1525); економічні вимоги антифеодальних рухів тощо |
У пам'ятках економічної думки раннього середньовіччя відобразились проблеми розкладу общини та родових відносин, становлення феодального устрою, поглиблення майнової та соціальної нерівності, переходу від традиційного звичаєвого права до "писаного" (закріпленого у спеціальних документах) феодального права.
Яскраве уявлення про економічні ідеї раннього середньовіччя дають "Варварські правди" (Бургундська, Салічеська, Баварська та ін.) — записи права германських племен, які осіли в Римській провінції, створивши королівство, а також господарські регламенти ("Капітулярій про вілли", "Саксонський капітулярій") — своєрідні інструкції для управителів великих феодальних помість.
Найбільш типовою є "Салічеська Правда" — зведення законів салічних (північних) франків, складене на початку VI ст. за розпорядженням франкського короля Хлодвіга, яке доповнювалось протягом чотирьох наступних століть його послідовниками. Первісний текст "Салічеської правди" до нас не дійшов, але зберігся у численних списках VIII—IX ст. їх основний зміст становлять тарифи вергельдів — судових штрафів за різні злочини, а також відомості про форми судочинства. Із 66 статей, які вважаються найдавнішими, 7 статей присвячені сімейним відносинам, власності та успадкуванню.
"Салічеська Правда":
1. дає уявлення про соціально-економічний устрій Франкського королівства: панування натурального господарства, достатньо міцних общинних порядків, пріоритетність права общинної власності на сільськогосподарські угіддя. Сільська община, до складу якої входили вільні сім'ї, визнаваласязаконною формою землеволодіння. Захищався суверенітет общини, зазіхання на її майно, проголошувалась рівність усіх вільних франків перед законом. Водночас общинні принципи організації суспільного життя поєднувалися з визнанням рабства, колонату, великого землеволодіння. Раби кваліфікувалися як панське майно, їх вбивство передбачало відповідну компенсацію власнику;
2. відображає процеси розкладу родового устрою і початку
диференціації суспільства на основі розвитку приватного землеволодіння та відособлення окремих домогосподарств.
Поняття приватної власності у "Салічеській правді" немає,
проте фіксується зародження земельного аллоду у вигляді
обмеженого права успадкування земельного наділу та нерухомості в межах великої сім'ї прямими спадкоємцями по
мерлого по чоловічій лінії.
Важливим джерелом історії економічної думки раннього середньовіччя є капітулярії — інструкції з управління феодальним маєтком. Так, виданий на початку IX ст. королем франків Карлом Великим (742—814) "Капітулярій про вілли" (Закон про маєтки) відобразив економічні погляди та економічну політику середньовічного суспільства щодо організації та управління феодальним маєтком:
Дата публикования: 2014-12-11; Прочитано: 267 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!