Розподіл об'ємів туристської діяльності по регіонах України за 2013 р

п/п	Регіон України	Доля об'єму туристської діяльності %
	Автономна Республіка Крим, в т.ч. Севастополь
	Г. Киев
	Одеська область
	Закарпатська, івано-франківська, Львівська, Чернівецька області
	Херсонська, Миколаївська, Волинь і останні
Разом

Проте, займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 29,6% об'єму всіх рекреаційних ресурсів, 10% ємкостей готельного фонду, 40% ємкостей здравниць, більше 30% потоку іноземних туристів. У міжрайонному територіальному розподілі праці Крим виділяється, перш за все, виробництвом туристсько-екскурсійних і лікувально-оздоровчих послуг (70% і 11% від всіх цілей відвідин для організованих рекреантів). Всього ж 12 курортних регіонів Криму забезпечують прибуткову частину республіканського бюджету на 56%,

На Кримському півострові сформувалися крупні курортні зони, такі як Ялта, Алушта, Судак, Євпаторія, Феодосія, Бахчисарай, Гурзуф, Севастополь. Севастополь користується все більшою популярністю по відвідинах не лише туристами країн СНД, але і зарубіжними.

Але, навіть серед курортів України і СНД, півострів Крим займає перше місце по ємкості санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів з розрахунку на 1000 чоловік місцевого населення. Основна частина рекреаційних територій знаходиться в приморській зоні, яка займає 34% площ Криму. Тут зосереджене 75% населення, що складає 206 чол./кв.км. На Південному березі Криму розміщено 60% здравниць, на західному побережжі - 30%, на східному -4%, 97% оздоровчих установ знаходиться в трикілометровій прибережній зоні [59, с. 122].

З цього виходить, що антропогенне навантаження на півострові вище встановлених норм. Даний факт склався під впливом формування туристського комплексу в Криму, проте на сьогоднішній день виділяється проблемна ситуація, яка полягає в протиріччі між прибутковістю підприємств сфери туризму і погіршенням екосистеми регіону, обумовленої зростанням рекреаційних потоків.

Сучасний період розвитку рекреацій в Україні оцінюється як перехідний, на даному етапі виникають диспропорції між:

· прагненням підприємств до збільшення кількості туристів і посиленням антропогенного навантаження;

· необхідне залучення інвестицій неможливе без відповідних змін в податковому законодавстві країни;