ПРОГРАМА. науково- дослідницької (стажистської) педагогічної практики з української літератури на робочому місці викладча ВНЗ для магістрантів спеціальності 8.010103

науково- дослідницької (стажистської) педагогічної практики з української літератури на робочому місці викладча ВНЗ для магістрантів спеціальності 8.010103 Українська мова та література

Вступ

Навчальним планом підготовки магістрантів – майбутніх викладачів філологічних дисциплін - передбачено проходження педагогічної практики на базі вищих педагогічних закладів освіти IV рівня акредитації або тих закладів освіти, де ведеться підготовка викладачів, яка триває 4 тижні.

Науково-дослідницька стажистська педагогічна практика проходить за етапами:

I. Настановчо-мотиваційний етап.

Напередодні початку педагогічної практики проводиться настановча конференція, на якій методисти-предметники знайомлять магістрантів із метою, змістом, завданнями і обов’язками практикантів.

Організація діяльності магістранта-практиканта:

З метою забезпечення найсприятливіших умов виконання завдань стажистської практики магістранти спеціальним наказом відділу педагогічних практик університету розподіляються за базами проходження практики, а також призначається керівник практики - методист-предметник, який водночас є й науковим керівником магістерської роботи, або ж досвідчений викладач кафедри української літератури.

Заступник декана з навчальної роботи проводить настановчу бесіду і розподіляє магістрантів за кафедрою факультету, а також за студентськими групами.

Зміст діяльності магістранта-практиканта:

Протягом визначеного терміну магістрант-практикант під керівництвом методиста-предметника здійснює навчальну роботу, передбачену розкладом занять філологічного факультету з літературознавчих та методичних дисциплін; виховну роботу, яку повсякденно виконує куратор чи тьютор студентської групи.

Мета педагогічної практики магістрантів-філологів:

- Сформувати у магістрантів-практикантів уміння у практичній діяльності застосовувати набуті теоретичні знання з літературознавчих, українознавчих, мовознавчих, психолого-педагогічних дисциплін під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах освіти у процесі виконання функцій викладача, а також у закладах освіти нижчого рівня, зокрема тих, у яких ведеться поглиблене вивчення української літератури;

- Виробити вміння складати робочу програму викладача на семестр із літературознавчої дисципліни;

- Сформувати вміння моделювати структуру вузівської лекції з літературознавчої дисципліни, за нею складати план-конспект лекції і проводити заняття;

- Виробити вміння моделювати структуру практичного, семінарського, лабораторного занять з літературознавчих дисциплін, складати за ними плани- конспекти і проводити заняття;

- Виробити вміння вести діагностичну та контрольно-корекційну діяльність викладача, зокрема рейтинговий контроль успішності студентів із літературознавчих дисциплін;

- Проводити науково-дослідну експериментальну роботу за матеріалами магістерського дослідження;

- Здійснювати аналіз та самоаналіз відвіданих та самостійно проведених занять із літературознавчих дисциплін;

- Виробити вміння розробляти план організаційної та виховної роботи куратора академічної групи;

- Сформувати вміння складати план роботи студентського гуртка, клубу, студії на семестр;

- Виховувати професійно значимі якості особистості викладача-словесника, потребу систематично займатися самоосвітою;

- Виховувати стійкий інтерес і любов до професії викладача-словесника;

- Виробити творчий, дослідницький підхід до педагогічної діяльності у вищому навчальному педагогічному закладі;

- Вивчити сучасний стан навчально-виховної роботи в вищому навчальному педагогічному закладі освіти;

- Сформувати адекватну професійну самооцінку майбутніх викладачів літературознавчих дисциплін;

- Збагачувати словниковий запас, формувати культуромовну особистість майбутніх викладачів літературознавчих дисциплін.

II. Операційно-діяльнісний етап.

1. Упродовж першого тижня практики магістрант ознайомлюється:

- із специфікою роботи вищого навчального закладу чи нижчого рівня закладу освіти, філологічного факультету чи відділення, кафедри української літератури, академічних груп;

- із специфікою роботи викладачів літературознавчих дисциплін та тьюторів академічних груп;

- навчально-методичною та науковою роботою кафедри (відділення), за якою закріплений магістрант-практикант;

- із кафедральною документацією (навчальні й методичні робочі програми дисципліни, з якої будуть проводитися лекції, практичні, семінарські та лабораторні заняття; план роботи куратора академічної групи; план виховної роботи тьютора академічної групи; журнал академічної групи тощо);

- із змістом роботи секційних об’єднань, творчих та проблемних груп викладачів за спеціальністю;

- із студентським колективом академічної групи, за якою закріплений, визначає анатомо-фізіологічні, психологічні, вікові та індивідуальні особливості студентів групи, стан їхньої успішності;

- із програмно-методичним забезпеченням навчальної дисципліни, заняття з якої будуть проводиться магістрантом-практикантом;

- із фондами університетської бібліотеки.

2. Відвідує лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття з літературознавчих дисциплін, проведених керівником практики чи викладачем спорідненого навчального предмета, тьюторські чи кураторські години в академічній групі, за якою закріплений магістрант-практикант.

3. Робить методичний аналіз відвіданих лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять (всього 10) з літературознавчих дисциплін.

4. Визначається із темами пробних занять з літературознавчих дисциплін.

5. Складає індивідуальний план за такими розділами: навчальна робота, що включає проведення залікових лекційних (всього 3) занять, практичних (всього 1), семінарських (всього 1), лабораторних (всього 1) занять; методична робота, що передбачає виконання індивідуальних завдань, участь у роботі педрад, методичних об’єднань, методичних семінарів, творчих та проблемних груп тощо; науково-дослідна робота, що передбачає проведення експериментальної роботи за темою магістерського дослідження; виховна робота, що складає проведення тьюторської години в академічній групі, заняття студентського гуртка (клубу, секції), попередньо узгодивши його із викладачами відповідних дисциплін, тьютором, куратором академічної групи, після чого подає його на затвердження керівнику педагогічної практики.

6. Отримує індивідуальні завдання.

7. Отримує рекомендації щодо ведення щоденника педагогічної практики. Щоденник – це щоденні записи про зміст проведеної роботи у навчальному закладі, її аналіз, результати.

У щоденнику фіксуються:

- загальні відомості про базу проходження стажистської педагогічної практики, тобто відомості про навчальний заклад, факультет (відділення), кафедру, академічну групу;

- розклад занять у закріпленій за магістрантом-практикантом академічній групі;

- індивідуальний план практиканта, календарний план і графік відвідування (10 занять) занять з метою вивчення та аналізу методики роботи викладача та проведення пробних і залікових занять;

- відомості про загальну підготовку до проходження педагогічної практики (самостійна робота магістранта, консультації викладачів, інструктажі, схеми-алгоритми розумових операцій, схеми-опори, матеріали передового педагогічного досвіду тощо);

- підготовка до пробного заняття (консультації методиста, викладача, труднощі та способи їх подолання, самоаналіз щодо стану готовності до проведення заняття, враження від проведеного заняття, критичний самоаналіз та самооцінка щодо виконаної роботи);

- аналіз відвіданих занять з літературознавчих дисциплін, проведених керівником педагогічної практики, науковим керівником магістерської роботи, викладачами споріднених навчальних предметів (всього 10);

- результати спостережень та аналіз позааудиторної та виховної роботи усього навчального закладу, студентського самоврядування;

- відомості про участь у методичній роботі факультету, кафедри (відділення);

- результати спостережень за окремими студентами та всією академічною групою з метою складання психолого - педагогічної характеристики;

- аналіз проведеної роботи щодо вивчення кафедральної документації з дисципліни (типові навчальні програми, робочі програми з дисципліни, програмно-методичне забезпечення, плани роботи тьютора та куратора академічної групи тощо), зауваження та побажання;

- перелік роботи, виконаної за особистою ініціативою, виконання індивідуальних завдань;

- висновки та зауваження щодо організації та проведення педагогічної практики.

На підставі індивідуального плану та записів щоденника магістрант-практикант складає звіт про проходження стажистської практики.

Протягом наступних тижнів магістрант-пратикант виконує:

1. Навчальна робота:

- із метою набуття педагогічного досвіду відвідує заняття з літературознавчих дисциплін та предметні заходи, які проводить керівник педагогічної практики чи викладачі споріднених навчальних дисциплін, магістранти-практиканти, бере участь в обговоренні та аналізі відвіданих форм роботи;

- з допомогою викладача літературознавчої дисципліни, методиста, керівника практики проводить пробні заняття (лекції, практичні, семінарські, лабораторні);

- перед проведенням залікових занять магістрант-практикант зобов’язаний отримати консультації викладача відповідної дисципліни, методиста-предметника чи керівника практики, затвердити конспект залікового заняття викладачем та методистом;

- моделює структури та плани-конспекти лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять і проводить залікові заняття у визначеній академічній групі;

- моделює і проводить заліковий предметний захід з літературознавчої дисципліни;

- моделює і проводить заліковий виховний захід у закріпленій академічній групі;

- підбирає та виготовляє наочність, розробляє дидактичні матеріали, застосовує ТЗН;

- надає посильну допомогу викладачу-предметнику щодо поповнення програмно-методичного забезпечення дисципліни.

2. Методична та науково-дослідницька робота:

- ознайомлюється із планами методичної роботи кафедри, об’єднань та творчих груп викладачів-словесників, відвідує їх засідання;

- бере участь у роботі навчально-методичних семінарів, конференцій, які проводяться у вищому навчальному закладі в період практики;

- вивчає навчально-методичне забезпечення конкретної дисципліни;

- аналізує педагогічну діяльність професорсько-викладацького колективу навчального закладу, оцінює свій власний внесок у навчально-виховний процес;

- проводить дослідницьку роботу за темою наукової роботи, яку виконує в університеті (анкетування, опитування серед студентів та викладачів, бесіди, інтерв’ю, творчі роботи, апробує положення методичних гіпотез, систему дидактичних завдань за матеріалами магістерського дослідження тощо);

- вивчає передовий педагогічний досвід викладачів кафедри, факультету, навчального закладу.

3. Позааудиторна виховна робота:

- магістрант-пратикант бере участь у поточній виховній роботі;

- розробляє та проводить заняття студентського гуртка (клубу, студії) з літературознавчої дисципліни;

- розробляє та проводить тьюторську годину в академічній студентській групі;

- бере участь у організації та проведенні масових позааудиторних заходів (літературних тижнів, свят, вечорів, конференцій, круглих столів, дискусій тощо).

III. Контрольно-оцінний етап.

За результатами педагогічної практики магістрант оформляє звітну документацію, яка здається на кафедру української літератури.

Звітні матеріали з педпрактики:

1. Звіт магістранта про проходження стажистської педагогічної практики, у якому у систематичному вигляді описується робота, що особисто виконана за термін педагогічної практики. Звіт – це документ, який завіряється керівником бази та керівником практики від вищого навчального закладу.

Структура та зміст звіту з педагогічної практики

- Титульний аркуш звіту;

Міністерство освіти і науки України Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Навчально-науковий інститут гуманітарної совіти   Кафедра гуманітарної освіти й технологій навчання Затверджую Завідувач кафедри .................................. ..................................2013 р.   ЗВІТ про проходження науково-дослідницької педагогічної практики магістранта....................................................................... ........................................................................................... групи.......................................курсу..........................факультету, що проходив педагогічну практику в.................... ........................................................................................................ міста...............................................в період з............................до.................     Керівник педагогічної практики: ........................................................... Оцінка „................”................. Підпис керівника.................... Дата...................................

- Вступ, у якому коротко розкривається роль, місце та мета проведеної практики в системі професійної підготовки майбутнього викладача (основні принципи організації практики; основні завдання практики; визначення професійних умінь і навичок, які повинні формуватися та вдосконалюватися під час практики).

- Основна частина містить підрозділи з навчальної, методичної, науково-дослідної, виховної роботи магістранта-практиканта відповідно до конкретних завдань програми практики зі спеціальності. Розкриваємо й такі позиції: вказати місце проходження практики, вид навчальної дисципліни, прізвище методиста, термін проходження практики; аналіз програмно-методичного забезпечення навчальної дисципліни; перелік тем проведених навчальних занять та оцінки за них (конспекти лекцій (3), практичних (1), семінарських (1), лабораторних (1)занять додаються у додатках); перелік відвіданих занять з підписами викладачів, на чиїх заняттях був присутній практикант (розгорнутий аналіз (1) відвіданих занять (10) додається у додатках); перелік відвіданих позааудиторних виховних заходів; конспект проведеного заняття гуртка, проблемної групи, клубу, студії тощо; сценарій проведеного виховного заходу; оброблені та проаналізовані результати науково-педагогічних досліджень, якщо проводилися.

- Висновки узагальнюють та відображають систематизовані відомості про знання, уміння та навички здобуті магістрантом під час виконання завдань стажистської педагогічної практики, зауваження та пропозиції щодо удосконалення та покращення умов та організації виконання завдань педагогічної практики.

- Додатки: (щоденник практиканта з розділами: „Індивідуальний план практики магістранта”, з оцінками роботи, „Залікові заняття та заходи” з оцінками; відгук керівника практики від бази практики (декан факультету, заввідділення, завкафедри), відгук керівника практики від кафедри).

2. Розгорнутий методичний аналіз заняття з літературознавчої дисципліни, відвіданого магістрантом - практикантом.

3. Плани-конспекти залікових занять: лекцій (3), практичних (1), семінарських (1), лабораторних (1) з літературознавчої дисципліни, затверджені та оцінені викладачем, методистом - предметником.

4. Конспект проведеного заняття гуртка, проблемної групи, клубу, студії тощо.

5. Сценарій проведеного виховного заходу.

6. Список використаної літератури (до кожного заняття та предметного заходу окремий).

7. Характеристику практиканта з оцінкою викладача, підписану керівником бази практики.

8. Довідку з бази педагогічної практики із зазначенням терміну проходження практики та її оцінкою керівником бази (якщо проходив практику за межами університету).

9. Психолого-педагогічну характеристику на студента, студентський колектив.

10. Зразки наочності, дидактичних матеріалів, виготовлених до залікових занять (не менше 5 зразків).

Перелічена звітна документація здається старшому лаборанту кафедри української літератури для реєстрації в триденний термін по закінченню педагогічної практики.

Для підбиття підсумків педагогічної практики проводиться підсумкова конференція-захист, у роботі якої беруть участь магістранти-практиканти, методисти-предметники, консультанти із психології та педагогіки, керівники практики від бази (факультет, відділення), керівника практики від кафедри. Захист проводиться у формі співбесіди магістранта із членами комісії від факультету та відділу педагогічної практики університету.

Під час захисту студент:

- демонструє навички роботи із навчальними та робочими програмами з дисциплін кафедри;

- обґрунтовує вибір тем для залікових занять;

- обґрунтовує вибір типів занять та їх структури, шляхів реалізації освітньо-виховної мети їх;

- обґрунтовує принципи добору наочності та ТЗН;

- демонструє уміння оцінювати навчальні досягнення студентів за модульно-рейтинговою системою оцінювання;

- аналізує досягнення, вказує на недоліки у своїй практичній діяльності та причини їх усунення, демонструє матеріали індивідуальних завдань, вносить пропозиції щодо організації та проведення педагогічної практики.

Критерії оцінювання педагогічної практики

Уроки з української літератури, позакласні заходи, проведені студентом-практикантом під час педагогічної практики в загальноосвітній школі, лекційні, практичні, семінарські, лабораторні заняття та позааудиторна робота, проведені магістрантом під час педагогічної практики у вищому навчальному закладі, оцінюються за такими критеріями:

Оцінка "відмінно" (90 – 100 балів) ставиться, якщо студент (магістрант) самостійно, грамотно, на високому науковому та організаційно-методичному рівнях змоделював структури та конспекти залікових занять, позааудиторних заходів, чітко та обґрунтовано висував, ефективно вирішував навчально-виховні завдання, раціонально використовував різноманітні методи навчання та методичні прийоми активізації студентів, поєднував колективні, індивідуальні та групові форм занять для досягнення поставленої освітньо-виховної мети занять і позааудиторного заходу із врахуванням їх вікових особливостей та індивідуальних відмінностей, особистісно-зорієнтованого підходу до навчання; якщо магістрант-практикант виявив знання психолого-педагогічної теорії, творчий підхід і самостійність у доборі навчального та дидактичного матеріалу в процесі моделювання й аналізу занять.

Під час проведення залікових занять та позааудиторних предметних заходів магістрантом-практикантом:

- повністю досягнуто освітню, розвивальну та виховну мету занять;

- методично виправдано обрано тип заняття (форму проведення позааудиторного) відповідно до навчальної мети;

- правильно визначено структурні етапи залікових занять (позааудиторного заходу);

- ефективно використано методи навчання і методичні прийоми активізації студентів з урахуванням їх вікових особливостей та рівня літературознавчої освіченості, здійснює індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

- вдало підібраний літературознавчий матеріал для розкриття теми та навчально-виховної мети заняття, встановлено логічну послідовність у викладі навчального матеріалу;

- студент (магістрант) організовує різні шляхи аналізу художнього твору, різні форми роботи в процесі поглибленого вивчення тексту твору, використовує різні види творчих, проблемно-пошукових робіт при аналізі текстів художніх творів, характеристиці образів-персонажів, дослідженні індивідуального авторського стилю тощо;

- студент (магістрант) практично не допускає мовленнєвих недоліків, помічає помилки у мовленні студентів і вчасно, коректно їх виправляє;

- магістрант грамотно використовує наочність, технічні засоби навчання, які наявні, так і самостійно виготовлені;

- студент (магістрант) уміє викликати інтерес учнів чи студентів до виучуваного матеріалу;

- правильно розподіляє час заняття;

- епізодично практикантом використано конспект уроку, заняття, при потребі студент (магістран) може інтерпретувати зміст уроку (заняття) та скоригувати свою діяльність та учнів (студентів);

- правильно й аргументовано проведено оцінювання відповідей студентів із застосуванням різних форм контролю.

Оцінка "добре" (75 - 89 балів) ставиться, якщо практикант самостійно, грамотно, на високому науковому та організаційно-методичному рівнях змоделював структури та конспекти залікових уроків (занять), позааудиторних заходів, чітко та обґрунтовано висував, ефективно вирішував навчально-виховні завдання, раціонально використовував різноманітні методи навчання, проте недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації студентів, поєднував колективні, індивідуальні та групові форм занять для досягнення поставленої освітньо-виховної мети занять і позааудиторного заходу із врахуванням їх вікових особливостей та індивідуальних відмінностей, особистісно-зорієнтованого підходу до навчання; якщо магістрант-практикант виявив знання психолого-педагогічної теорії, творчий підхід і самостійність у доборі навчального та дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у моделюванні та проведенні занять.

Під час проведення залікових занять та позааудиторних предметних заходів магістрантом-практикантом:

- не до кінця реалізовано освітню, розвивальну та виховну мету занять;

- методично виправдано обрано тип уроку чи заняття (форму проведення позааудиторного) відповідно до навчальної мети;

- правильно визначено структурні етапи залікових занять (позааудиторного заходу);

- ефективно використано методи навчання і методичні прийоми активізації учнів (студентів) з урахуванням їх вікових особливостей та рівня літературознавчої освіченості, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

- вдало підібраний літературознавчий матеріал для розкриття теми та навчально-виховної мети заняття, встановлено логічну послідовність у викладі навчального матеріалу;

- студент (магістрант) організовує різні шляхи аналізу художнього твору, різні форми роботи в процесі поглибленого вивчення тексту твору, використовує різні види творчих, проблемно-пошукових робіт при аналізі текстів художніх творів, характеристиці образів-персонажів, дослідженні індивідуального авторського стилю тощо;

- студент (магістрант) практично не допускає мовленнєвих недоліків, помічає помилки у мовленні учнів (студентів) і вчасно, коректно їх виправляє;

- студент (магістрант) не завжди грамотно використовує наочність, технічні засоби навчання, які наявні, так і самостійно виготовлені;

- студент (магістрант) уміє викликати інтерес учнів (студентів)до виучуваного матеріалу;

- правильно розподіляє час заняття;

- практикант епізодично користується конспектом уроку (заняття), при потребі може інтерпретувати зміст заняття та в деяких випадках не може скоригувати свою діяльність та студентів;

- правильно, але не достатньо аргументовано проведено оцінювання відповідей учнів (студентів)із застосуванням різних форм контролю.

Оцінка "задовільно" (60 – 74 балів) ставиться, якщо практикант змоделював структури та плани-конспекти залікових уроків (занять), позааудиторного предметного заходу, помилявся при визначенні їх навчально-виховної мети, недостатньо ефективно застосував різні методи навчання, прийоми активізації студентів, невдало організовував індивідуальні, групові, колективні форми роботи на практичних та лабораторних заняттях, допустив ряд помилок у викладі матеріалу, аналізі художнього твору, образів-персонажів. Залікові заняття та позааудиторний захід проведено на належному методичному та організаційному рівні.

Під час проведення занять та поза аудиторних заходів з літературознавчих дисциплін магістрантом-практикантом:

- не до кінця реалізовано освітню, розвивальну та виховну мету занять;

- не завжди методично виправдано обрано тип заняття (форму проведення позааудиторного) відповідно до навчальної мети;

- мають місце порушення послідовності та взаємозв’язку між структурними етапами залікових занять (позааудиторного заходу);

- не завжди ефективно використано методи навчання і методичні прийоми активізації студентів з частковим урахуванням їх вікових особливостей та рівня літературознавчої освіченості, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

- не завжди вдало підібраний літературознавчий матеріал для розкриття теми та навчально-виховної мети заняття, має місце порушення логічної послідовність у викладі навчального матеріалу;

- студент (магістрант) недостатньо володіє уміннями організовувати різні шляхи аналізу художнього твору, різні форми роботи в процесі поглибленого вивчення тексту твору, відчуває труднощі у використанні різних видів творчих, проблемно-пошукових робіт при аналізі текстів художніх творів, характеристиці образів-персонажів, дослідженні індивідуального авторського стилю тощо;

- студент (магістрант) часто допускається мовленнєвих недоліків, не помічає помилки у мовленні студентів і вчасно не виправляє їх;

- магістрант не завжди грамотно використовує наочність, технічні засоби навчання, які наявні, не виготовляє їх самостійно;

- магістранту не завжди вдається викликати інтерес студентів до виучуваного матеріалу;

- відчуває труднощі у розподілі часу заняття;

- студент (магістрант-практикант) постійно користується конспектом заняття, не може інтерпретувати зміст заняття та при потребі скоригувати свою діяльність та студентів;

- часто неправильно, недостатньо аргументовано проведено оцінювання відповідей студентів без застосуванням різних форм контролю.

Оцінка "незадовільно" (35 – 59 балів) ставиться, якщо практикант змоделював конспекти залікових уроків (занять), позакласного предметного заходу чи позааудиторного заходу з літературознавчих дисципліни, але під час їх проведення не реалізував досягнення освітньо-виховної мети, нераціонально застосував методи навчання, методичні прийоми активізації учнів (студентів), допущено серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, неефективно використовував (не використовував взагалі) наочні посібники та ТЗН, не забезпечив дотримання дисципліни, виявив слабкі знання психолого-педагогічної, літературознавчої теорії, у мовленні допустив ряд помилок, які не помітив сам, не виправляв мовленнєві недоліки студентів; під час аналізу залікових занять був пасивним, не бачив засобів та шляхів усунення їх.

Студент (магістрант), який не виконав програму педпрактики з поважних причин, має право на проходження практики повторно.

Студент (магістрант), який отримав негативну оцінку з педпрактики, надається право виконати завдання практики повторно.

При повторному невиконанні завдань педагогічної практики студент (магістрант) відраховується з вищого навчального закладу.

Методичні рекомендації до педагогічних практик

Схема аналізу уроку літератури №1

І. Загальні відомості про урок:

1. школа, клас, учитель;

2. місце проведення уроку;

3. тема і мета уроку;

4. тип уроку;

5. форма заняття (нетрадиційний урок);

6. обладнання.

ІІ. Мета відвідання уроку літератури.

ІІІ. План уроку та його реалізація:

1. як проведена актуалізація опорних знань учнів;

2. як повідомлені тема, мета уроку;

3. методи, методичні прийоми роботи на всіх етапах уроку, їх ефективність;

4. доцільність видів роботи на різних етапах уроку;

5. використання наочності та ефективність цієї роботи;

6. активність, самостійність учнів; чинники, що їм сприяли;

7. мова вчителя і керівництво зв'язним мовленням учнів;

8. самобутність уроку літератури, досягнення мети.

IV. Методика роботи вчителя на етапі домашнього завдання учням.

V. Загальні висновки про урок, побажання, пропозиції.

Схема аналізу уроку №2

1. Педагогічна основа, виховна цілеспрямованість уроку, відповідність його змісту завданням усебічно, гармонійно розвинутої особистості.

2. Науковий рівень змісту уроку, відповідність повідомлюваної інформації останньому слову даної науки.

3. Систематичність і послідовність у навчанні учнів основам наук.

4. Тематичність у викладі наукової інформації й у виявленні одержаних знань та вмінь.

5. Наступність в організації учнів для вивчення даної науки. Використання міжпредметних зв’язків з метою економії часу й зусиль школярів.

6. Доступність викладу знань учителем і свідомість засвоєння їх учнями, активність школярів у навчанні.

7. Розвиваюче навчання: розвиток розумових сил учнів (мислення, мови, уяви, пам’яті і т.д.); три рівні пізнавального інтересу (елементарний, описовий, встановлення причинно-наслідкових зв’язків виучуваних явищ).

8. Раціоналізм, комплексність у застосуванні методів, прийомів і засобів, у т.ч. і ТЗН.

9. Доцільність структури уроку, взаємодія його компонентів.

10. Результативність уроку, його ефективність.

Критерії оцінки уроку літератури

1. Досконала організація школярів упродовж усього уроку.

2. Чітке розуміння мети, цілей і завдань уроку.

3. Наукова та ідеологічна витриманість повідомлених знань.

4. Обґрунтованість відбору змісту матеріалу, доступність і яскравість викладу знань.

5. Самобутність уроку.

6. Виховна й розвиваюча спрямованість уроку: ідейний зміст його, стимулювання активності учнів, формування навичок самостійної роботи, виховання старанності, працьовитості, розвиток відтворюючої й творчої уяви, міцної, продуктивної пам’яті, довільної уваги, логічного та образного (творчого) мислення.

7. Рівень знань учнів, правильність оцінювання знань.

8. Культура поведінки учня на уроці.

9. Ерудиція вчителя, його загально педагогічна та методична підготовка, виховний вплив особистості вчителя на уроці.

10. Уміння самостійно готуватися до уроку, творчо застосовувати методи й прийоми навчання.

Структури традиційних уроків з української літератури

Структура уроку засвоєння нових знань

і розвитку на їх основі вмінь і навичок

1. Актуалізація опорних знань.

2. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

3. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

4. Підсумок уроку.

5. Домашнє завдання.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань

1. Актуалізація опорних знань.

2. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

3. Повторення, узагальнення, систематизація знань.

4. Підсумок уроку.

5. Домашнє завдання.