Пояснювальна записка. Педагогічна практика – форма навчання у вищій школі, яка спрямована на пізнання закономірностей та принципів професійної діяльності

Педагогічна практика – форма навчання у вищій школі, яка спрямована на пізнання закономірностей та принципів професійної діяльності, оволодіння способами її організації, а відтак, на підготовку майбутнього вчителя як професійно компетентного фахівця.

Специфіка педагогічної практики полягає в тому, що вона поєднує в собі організацію як навчально-практичної, так і самостійної діяльності.

Мета педагогічної практики – підготувати до самостійного і цілісного виконання функцій учителя української мови і літератури та класного керівника в загальноосвітньому навчальному закладі, сприяти вдосконаленню мовнокомунікативної, літературознавчої, психологічної, педагогічної, методичної компетенцій студентів-філологів, опануванню сучасних освітніх технологій, набуттю навичок виконувати науково-педагогічне дослідження.

Особливістю педагогічної практики є можливість інтегрувати теоретичні знання з різних дисциплін, досвід, набутий у навчальних експедиціях, в єдину систему професійних знань і вмінь, оволодіти сучасними методами і формами організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах різних типів, виховувати потребу в саморозвитку і самовдосконаленні.

Завдання педагогічної практики -набути професійних якостей майбутнього вчителя-словесника, що відповідають сучасним вимогам; поглибити зв’язок теоретичних знань на основі практичної діяльності з реальним педагогічним процессом, використовувати їх у розв’язанні конкретних навчальних і виховних завдань; сформути у майбутніх учителів професійні уміння та навички, необхідні для успішного здійснення навчально-виховної роботи; ознайомити студентів із сучасним станом навчально- виховної роботи в школі і передовим педагогічним досвідом; сформувати у студентів психологічну готовність до роботи в школі; сформувати творчий дослідницький підхід до педагогічної діяльності, набуття студентами навичок аналізу результатів своєї роботи, сформувати потребу до самоосвіти.

Педагогічна практика, передбачена навчальними планами філологічних факультетів на 4, 5 курсах, надзвичайно важлива складова частина професійної підготовки спеціаліста, є завершальним етапом загальної підготовки вчителя-словесника з фаху. Під час цієї практики поглиблюються і закріплюються теоретичні знання з літератури та літературознавчих дисциплін, методики викладання літератури, набуті за роки навчання в університеті, виробляються навички й уміння використовувати їх практично в педагогічній діяльності предметника і класного керівника. При цьому студенти цілком самостійно виконують обов’язки вчителя української мови та літератури, класного керівника, що підвищує їх відповідальність за педпрактику.