Облік товарів

Товаром називається річ, призначена для продажу або обміну на інші цінності. Товари формують запаси торговельних підприємств.Товаром у широкому розумінні є матеріальна або нематеріальна власність, призначена для реалізації.

Облік товарів ведеться на рахунку 28 «Товари», до якого відкриваються наступні субрахунки:

281 «Товари на складі»; 282 «Товари в торгівлі»;

283 «Товари на комісії»; 284 «Тара під товарами»;

285 «Торгова націнка»; 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Облік товарів на підприємствах торгівлі може бути організований як у купівельних, так і в продажних цінах. Облік товарів за цінами придбання ґрунтується на тому, що товари оприбутковуються й обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку в цінах придбання.

У разі використання методу обліку товарів за цінами продажу товари відображаються в обліку за вартістю їхнього продажу, тобто за тією вартістю, за якою вони будуть реалізовані покупцям. При цьому підприємство оприбутковує товар, що надійшов, за первісною (купівельною) вартістю, після чого відображає суму торговельної націнки.

Торговельна націнка — це різниця між продажною й покупною вартістю товарів.

Реалізація товарів покупцям регламентується П(С)БО як вибуття товарів, отже, виникає необхідність визначити собівартість товарів, що вибувають. П(С)БО 9 «Запаси» передбачено методи списання вартості запасів, що вибувають, одним із яких є метод ціни продажу. Його застосовують підприємства, які мають значну й змінну номенклатуру товарів із майже однаковим рівнем торговельної націнки. Метод ґрунтується на розрахунку підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельних націнок.

Відповідно до П(С)БО, товари, як один з видів запасів, повинні бути відображені в балансі за найменшою з двох вартостей:

— первісною (тобто купівельною);

— чистою вартістю реалізації.

Кореспонденцію рахунків з обліку товарів подано в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3