Характеристика суспільних класів

Вищий клас (<1%)	Еліта суспільства, яка походить від родовитих предків і живе на успадкованому багатстві, володіють більш ніж одним будинком, шикарними авто.
Ринок	Коштовності, антикваріат, туризм, нерухомість.
Нижчий вищий клас (2%)	Особи вільних професій, бізнесмени. Демонстративно витрачають гроші, гостро бажають перейти у вищий клас.
Ринок	Дорогі будинки, автомобілі, яхти.
Вищий середній клас (12%)	Проявляють турботу про освіту, духовне життя, культуру, політику.
Ринок	Нерухомість, авто, туризм.
Нижчий середній клас (30%)	Службовці, підприємці. Дотримуються норм та правил культури. Бажають заявити про себе в громадських справах і політиці.
Ринок	Товари типу “Зроби сам”, недорогі авто, побутова техніка
Вищий нижчий клас (35%)	Дрібні службовці, кваліфіковані робітники стурбовані проблемою свого становища в суспільстві
Ринок	Товари для домашнього господарства, пиво
Нижній клас (20%)	Некваліфіковані робітники, пенсіонери, безробітні, соціально мало захищені громадяни.
Ринок	Дешевого харчування, “Секонд хенд”, алкоголь.

4 Міжнародний маркетинг – маркетинг товарів і послуг за межами країни

перебування товаровиробника.

Для успішної роботи підприємства за рубежем потрібно:

1. вивчити середовище маркетингу в цій країні

2. обрати потрібні ринки

3. визначити методи виходи на ці ринки

4. розробити відповідний комплекс маркетингу

5. створити службу міжнародного маркетингу.

При цьому потрібно пам’ятати, що робота на зарубіжних ринках, особливо в розвинутих країнах має базуватись на концепціях соціально-етичного маркетингу (СЕМ). Концепція Сем розрізняє п’ять підходів до організації маркетингової діяльності:

· концепція виробництва – енергозберігаючі технології, використання досягнень НТП, утилізація відходів, зменшення екологічного забруднення середовища

· концепція товару – товар має бути екологічно чистим і відповідати міжнародним стандартам конкурентно спроможності

· концепція збуту – передбачає мінімальну кількість посередників

· концепція маркетингу – використовує його загальні теорії і тактики

· концепція СЕМ – базується на всіх попередніх

Ринок та суб’єкти маркетингу

1 Ринок – категорія економічного механізму, яка заснована на обміні продуктами суспільної праці.

Міжнародна класифікація ринків:

1. Ринок продуктів праці

2. Ринок ресурсів

3. Внутрішній

4. Національний

5. Регіональний

6. Світовий

7. Робочої сили

8. Грошовий

9. Капіталів

10. Спеціальний

До організаційних форм відносять:

Ø Базар – організаційна форма ринку, яка передбачає купівлю/продаж одиниці продукції або невеликих партій

Ø Ярмарок - організаційна форма ринку, яка передбачає в першу чергу оптовий продаж товару, як правило, за угодами або контрактами.

Ø Магазин - організаційна форма ринку, яка передбачає індивідуальний продаж товару.

Ø Аукціон - організаційна форма ринку, яка передбачає прилюдні торги за принципом зростаючої ціни

Ø Біржа - організаційна форма ринку, яка передбачає оптовий продаж товарів, яких не має в наявності. Біржа є посередником.

2 Ринок поділяється на ринковий сегмент, вікно, нішу.

Сегмент – умовний поділ ринку на частини за певними ознаками (демографічними, географічними, психографічними та поведінка споживача).

Демографічні: вік, стать, сімейний стан, національність, освіта, прибутки, релігія, розмір сім’ї.

Географічні: регіон, місто, приміська зона, сільська місцевість, чисельність населення, клімат.

Психографічні: стиль життя, особисті якості, тип особистості. Поведінка: шукані вигоди, ставлення до товару, статус користувача, привід для здійснення покупки.

Сегментування ринку є універсальний процес і йому піддається будь-який товар.

Вікно – сегмент ринку яким не скористався конкурент.

Ніша – сегмент для якого оптимальним є товар нашої марки.

В бізнесі виграє той хто зумів свій сегмент, вікно або нішу.

3 Для успішного функціонування будь-якого типу ринку він повинен мати свої організації та установи, які забезпечать його ефективну роботу. Такі організації та установи в маркетингу називаються інститутами і відносяться до поняття ринкова інфраструктура (ринок робочої сили має таку інфраструктуру: біржа праці, центри перекваліфікації, фонд зайнятості населення, пенсійний фонд, благодійні фонди).

Ринок капіталу має дещо іншу інфраструктуру: фондові, валютні біржі, страхові компанії, аудиторські фірми, комерційні банки, ДПА, Фонд державного майна.

Кожен тип ринку має власну інфраструктуру.

4 Ємність ринку - обсяг товару, що реалізується протягом певного часу (рік, півріччя, квартал, місяць, тиждень).

Структурна формула для визначення ємності ринку любого товару має такий вигляд:

Єр – ємність ринку певного товару чи послуг

З – запаси продукції у товаровиробника з минулого року

І – імпорт даної продукції на протязі року

Е – експорт даної продукції на протязі року

Зм – зменшення нормативних запасів продукції у продавця

Зб – збільшення нормативних запасів продукції у продавця

Іо – подібний імпорт продукції

Ео - подібний експорт продукції

В – виробництво даної продукції на протязі розрахункового періоду

Подібний експорт та імпорт дуже важко обліковувати, тому у деяких випадках його у формулу не включають.

При визначенні ємності ринку користуються такими методами дослідження:

· Статистичний - дані минулих років

· Кабінетний – аналітично шляхом розрахунку

· Польовий – шляхом опитування споживачів, найчастіше анкетування

· Метод експертної оцінки –висновки роблять провідні фахівці галузі.

5 Реалізація товарів на ринку здійснюється фізичними та юридичними особами, які виконують різні функції.

Олігархи – товаровиробники або посередники, власники, які працюють і контролюють декілька галузей. Найкрутішими є Бродський, Волков, Франчук, Медведчук, Суркіс.

Трейдер – особливо крупний спеціалізований посередник, який діє в одній галузі і може бути товаровиробником.

Дистриб’ютор – крупний, спеціалізований посередник (Тимошенко).

Джобер – посередник швидкого перепродажу.

Брокер – посередник товарно-сировинної біржі.

Консепнатор – власник регіональних крупних складів.

Маклер – посередник на фондовій біржі.

Рілейтер – посередник з продажу нерухомості.

Ділер – представник фірми.

Торговий агент – працівник комісійної торгівлі.

Торговий представник – представляє якусь фірму чи підприємство і як правило працює на ярмарках і виставках.

Комівояжер – роз’їзний торговий агент.

Манчентайзер – адміністратор.

Супертайзер – організатор торгового відділу

Супервізер - організатор торгової секції.

Оператори ринку повинні відповідати таким вимогам:

Ø Фізичний стан

Ø Сенсорні якості

Ø Професійні якості

Ø Рівень інтелекту

Ø Професійні знання

Критеріями відбору операторів ринку є: фінансовий стан, організація та показники збуту, спеціалізація, репутація на ринку, охоплення ринку, запаси та складські приміщення, управління збутом.

6 Одним з основних питань якими переймається маркетинг є аналіз привабливості тих чи інших ринків. Аналіз починається з виявлення ринкової ситуації, в якій може діяти підприємство.

На ринку мають місце три класичні ситуації:

· Монополія

· Олігополія

· Конкуренція

Основними ринковими індикаторами, які приймаються до уваги при аналізу ринку є: попит, пропозиція, ціна, ринок робочої сили, ціна робочої сили (рівень зарплат), грошовий ринок, ринок капіталу, валютний курс.

Алгоритм вибору привабливості ринку зображений на схемі 3.1

Наступним етапом аналізу є оцінка привабливості ринку, при цьому найчастіше використовують метод Бостонської матриці, який передбачає оцінку ринків за такими показниками:

5 Торгово–політичні відносини на ринках

6 Можливі обмеження на торгівлю

7 Рівень конкуренції

8 Вимоги до якості продукції

9 Умови збуту продукції

10 Відносини зі споживачами

11 Ефективність реклами

12 Надійність інформації про ринок

Кожен з цих показників має певну питому вагу, що дозволяє скласти цифровий рейтинг привабливості ринку. Найпривабливішим важаться ринок, який максимальний рейтинг.

Одним з основних етапів аналізу ринку є аналіз конкурентних можливостей підприємства, при цьому теж використовується метод Бостонської матриці, яка дає можливість оцінити як власні можливості так можливості конкурентів, при цьому аналізуються такі економічні показники: обсяг виробництва, обсяг збуту, активи фірми, чистий прибуток, відрахування у фонди, амортизація, довгострокові зобов’язання, короткострокові зобов’язання, обсяги капіталовкладень, середні витрати виробництва, оборотні кошти, конкурентно спроможність товару, технічний рівень виробництва, технічний рівень продукції, оцінка організаційної структури.