Зміст законодавства з охорони праці

Отже, поняття «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці — це сис­тема правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі праці.

Головною метою охорони праці є створення на кожному ро­бочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації облад­нання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небез­печних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Створення без­печних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктив­ності та зниженню собівартості продукції. Підвищення продук­тивності відбувається за рахунок зниження стомлюваності пра­цюючих протягом робочого часу, його раціонального викорис­тання. Собівартість продукції знижується при зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв'язку з тимчасовою або стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на опла­ту пільг за роботу в несприятливих умовах.

У Законі «Про охорону праці» вперше в історії України еко­номічні заходи управління охороною праці зведені до рангу дер­жавної політики. Цим Законом у суспільстві стверджуються принципово нові взаємовідносини, що базуються на економічно­му механізмі управління умовами праці — формуванні у влас­ника (роботодавця) економічної зацікавленості у здійсненні заходів щодо поліпшення умов праці.