Видатки державного бюджету

Видатки державного бюджету за своєю економічною сутністю є інструментом досягнення вищого критерію справедливості і корисності для кожного члена суспільства. На досягнення цієї мети повинно бути зорієнтоване бюджетне законодавство. Мова насамперед йде про те, що видатки бюджету повинні бути спрямовані на вирівнювання доходів окремих верств населення. Однак вирівнювання доходів виправдане тільки тоді, коли поліпшується становище найбідніших верств населення. Досягти вказаної мети можливо тільки в умовах економічного зростання і розвинених демократичних сил. На сучасному етапі бюджетне законодавство відповідає розстановці політичних сил в Україні і стану трансформації економіки.

Видатки державного бюджету – це економічні відносини, які складаються у суспільстві у зв’язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використанням по галузевому, цільовому і регіональному призначенню.

Згідно БКУ видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету,проведення їх бюджетного відшкодування;

Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;

Бюджетні видатки класифікуються за такими ознаками:

1. За роллю в суспільному відтворенні. Видатки бюджету поділяються на дві частини: одна частина пов’язана з розвитком матеріального виробництва, удосконаленням його галузевої структури, друга – використовується на утримання і подальший розвиток невиробничої сфери. За допомогою бюджетних видатків держава може регулювати розподіл коштів між матеріальним виробництвом і невиробничою сферою у відповідності з потребами в галузі економічного і соціального розвитку.

2. За суспільним призначенням. Видатки відображають виконувані державою функції: політичні, економічні, соціальні, оборонні та інші. У відповідності з суспільним призначенням усі видатки бюджету поділяються на групи: економічну діяльність, оборону, управління, зовнішньо-економічну діяльність, соціально-культурні заходи, соціальний захист та соціальне забезпечення.

В основу галузевого групування видатків бюджету покладено загальноприйнятий поділ економіки на основні галузі і сфери діяльності. Видатки у виробничій сфері підрозділяються на галузі (на розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку і інші), в невиробничій сфері – за видами діяльності (на освіту, охорону здоров’я, науку, культуру, фізичну культуру і спорт, управління, соціальний захист населення). Галузевий поділ видатків дозволяє регулювати міжгалузеві пропорції в розподілі бюджетних асигнувань, коригувати їх.

У бюджетному процесі України зберігається цільове призначення виділених асигнувань, яке відображає конкретні види затрат, що фінансуються державою. У складі видатків на економічну діяльність виділяються затрати на капітальні вкладення, дотації та операційні видатки, на заклади невиробничої сфери – це видатки на заробітну плату, придбання матеріалів, продуктів харчування, медикаментів, обладнання, капітальний ремонт.

Всі видатки з бюджету поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Видатки споживання – це видатки на фінансування сітки установ, організацій, які функціонують на початок бюджетного року, а також фінансування заходів по соціальному захисту населення.

Видатки розвитку – це видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, а саме: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субсидії та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

2. Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується Міністерством фінансів України.

До застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів використовується тимчасова класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів, яка затверджується Міністерством фінансів України. Складові частини цієї класифікації, що конкретизують програми і заходи з виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, для цілей цього Кодексу вживаються в контексті терміна "бюджетна програма".

3. Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Державне казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

4. Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов'язані з виконанням функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються видатки та кредитування бюджету на виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

5. Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.

Бюджетним кодексом України передбачено, що з Державного бюджету України здійснюються видатки на:

- державне управління: законодавчу владу, виконавчу владу, Президента України;

- судову владу;

- міжнародну діяльність;

- фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення

- національну оборону;

- правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави;

- освіту;

- охорону здоров’я;

- соціальний захист та соціальне забезпечення;

- культуру і мистецтво;

- державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;

- фізичну культуру і спорт;

- державні програми підтримки регіонального розвитку пріоритетних галузей економіки;

- програми реставрації пам’яток архітектури державного значення;

- державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій та інформатики;

- державні інвестиційні проекти;

- державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха;

- створення та поповнення державних запасів і резервів

- обслуговування державного боргу;

- проведення виборів та референдумів;

- інші програми, які мають виключно державне значення.

Протягом останніх років законодавчі акти, програми та інші нормативні документи, що визначають обсяги видатків державного та місцевих бюджетів, у переважній більшості приймаються без належного врахування можливостей економіки та населення у сплаті податків для формування доходів бюджету. Це призвело до структурної розбалансованості фінансів держави, значних (прихованих та наявних) дефіцитів державного бюджету. Розрив між потребою у видатках і обсягом ресурсів бюджету може бути подоланий лише за умови призупинення Верховною Радою чинності окремих законодавчих актів, видатки на виконання яких у бюджеті не передбачені або передбачені не в повному обсязі. Це дасть змогу суттєво оздоровити бюджетну систему і водночас запобігти зростанню заборгованості держави за зобов’язаннями держави, які не можуть бути виконані.

Актуальним завданням уряду є раціоналізація мережі закладів та установ, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, для підвищення рівня та якості послуг, що надаються громадянам, виконання у повному обсязі цільових програм соціально-економічного та гуманітарного розвитку, підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Програми та заходи, що не належать до пріоритетних, мають бути призупинені або передані на фінансування за рахунок небюджетних ресурсів.

Ключовим завданням бюджетної політики має стати подальше посилення соціальної спрямованості бюджету. На реалізацію програм соціальної спрямованості має бути зосереджено не менше 50% видатків зведеного бюджету.

Необхідні принципово нові підходи до політики капітальних видатків держави. Вони повинні скласти основу бюджету розвитку. До бюджету розвитку повинні бути включені передбачені у бюджеті централізовані капітальні вкладення, видатки на науку, галузеві програми розвитку та інші капітальні видатки. Бюджет розвитку має складатись за програмно-цільовим підходом та подаватись разом з проектом державного бюджету як складова частина програми економічного і соціального розвитку.