Бюджетний дефіцит; причини, наслідки та межі

Бюджетний дефіцит - перевищення видаткової частини бюджету над дохідною.

Особливості розвитку економіки України, що зумовлюють бюджетний дефіцит:

структурна розбалансоеаність економіки та несвоєчасне й неефективне проведення структурних перетворень; збереження значної кількості планово-збиткових державних підприємств, що отримують бюджетні дотації; значний обсяг тіньового сектору економіки;

невідповідна наявним фінансовим можливостям держави структура бюджетних витрат; непродуктивний характер бюджетних асигнувань; втрати, розбазарювання виробленої продукції, що не стало об'єктом ефективного державного фінансового контролю.

Бюджетний дефіцит можна класифікувати за певними ознаками:

За формою прояву:

- відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет;

- прихований - офіційно не визнається. Проявляється у вигляді завищення планових обсягів доходів, включення в склад доходів бюджету джерел фінансування його дефіциту.

За причинами виникнення:

- вимушений - виникає внаслідок низького рівня виробництва ВВП;

- свідомий - визначається фінансовою політикою держави. Реалізується
шляхом зниження податків, зростання державних видатків і позик.

За напрямами дефіцитного фінансування:

- активний - передбачає спрямування коштів на інвестиції в економіку.
Це сприяє зростанню ВВП, однак в певний період призводить до загострення
інфляційних процесів;

- пасивний-зумовлюється покриттям поточних бюджетних витрат.
Джерелами фінансування бюджетного дефіциту виступають;

Державні позики, їх використання вимагає:

> наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів держави;

> довіри з боку кредиторів до держави;

> зацікавленості кредиторів у наданні позик. Це досягається за рахунок
високих гарантій повернення боргу та процентної політики;

> наявності реальних доходів від використання позичених коштів, що
дають можливість повернути борг і сплатити проценти.

Джерела погашення державних позик:

-> додаткові податкові надходження, зумовлені зростанням ВВП, внаслідок ефективного інвестування позичених коштів;

-> підвищення рівня оподаткування; -¥ зменшення бюджетних видатків; -> випуск нових позик.

Грошова емісія. Повинна супроводжуватися жорстким контролем за використанням випущеної готівки. За світовими стандартами обсяг емісії допускається в межах 2 - 3 % бюджетного дефіциту до ВВП.

Головним чинником дефіциту є напрям використання грошової емісії. За умови інвестування емітованих грошей в економіку інфляційний процес амортизується за рахунок реального приросту доходів. У випадку емісійного фінансування поточних видатків, інфляція набирає нових масштабів.

Подолання бюджетного дефіциту в Україні передбачає проведення низки заходів:

- Удосконалення податкової системи, забезпечення оптимального рівня
податкових платежів для формування бюджетів усіх рівнів і створення,
сприятливих умов для підприємницької діяльності.

- Посилення відповідальності суб'єктів господарювання за дотримання
вимог податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з
бюджетом та цільовими державними фондами.

- Удосконалення інструментів залучення до інвестиційної сфери
особистих заощаджень населення.

- Забезпечення фінансової підтримки малого та середнього бізнесу
шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого та
середнього підприємництва.

- Запровадження жорсткого режиму економії бюджетних коштів та
їх раціонального використання.

- Перехід від бюджетного фінансування до системи надання субсидій,
субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання.

- Запровадження науково обґрунтованої системи прогнозування
показників, що беруться за основу у процесі формування доходів і здійснення
видатків бюджету, використання при бюджетному плануванні нормативів
бюджетної забезпеченості.