Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
S
11 Na Натрий: [Ne] 3s1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 Mg Магний: [Ne] 3s2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
19 K Калий: [Ar] 4s1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | 3p6 | 4s1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20 Ca Кальций: [Ar] 4s2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | 3p6 | 4s2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
56 Ba Барий: [Xe] 6s2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | 3p6 | 3d10 | 4s2 | 4p6 | 4d10 | 5s2 | 5p6 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 N Азот: 1s2 2s2 2p3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p3 | ||||||||||||||||||||||||||||||
13 Al Алюминий: [Ne] 3s2 3p1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | 3p1 | ||||||||||||||||||||||||||||
16 S Сера: [Ne] 3s2 3p4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | 3p4 | ||||||||||||||||||||||||||||
24 Cr Хром: [Ar] 3d5 4s1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | 3p6 | 3d5 | 4s1 | ||||||||||||||||||||||||||
25 Mn Марганец: [Ar] 3d5 4s2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | 3p6 | 3d5 | 4s2 | ||||||||||||||||||||||||||
26 Fe Железо: [Ar] 3d6 4s2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
1s2 | 2s2 | 2p6 | 3s2 | 3p6 | 3d6 | 4s2 | ||||||||||||||||||||||||||
Основні положення теорії Вернера:
1. Ценртальне місце в комплексній сполуцізаймає комплексоутворювач. Це позитивно заряджений йон.
2. Навколо коплексоутворювача координуються ліганди або аденди. Це іони протилежного знаку, або цілі нейтральні молекули.
3. Число, яке показує скільки лігандів може утримувати комплексоутворювач називаються координаційним числом. Величина К.Ч. залежить від природи К.У. В першу чергу від електронної будови і визначається кількістю вільних орбіталей.
4. Ліганди комплексоутворювача утворюють внутрішню сферу комплексної сполуки.
5. Іони, що не ввійшьи у внутрішню сферу утворюють зовнішню сферу.
Класифікація комплексних сполук:
-За природою лігандів: аквокомплекси ([Ас(Н2О)6]Сl3); амінокомплекси ([Аg(NН3)2]Сl); ацидокомплекси (К2[РtСl6], К3[Fе(СN)6]; гідроксокомплекси (К3[Аl(ОН)6]).
-За характером сумарного електростатичного заряду розрізняють комплекси трьох типів: катіонні ([Сu(NН3)2]+Сl–), аніонні (К2+[РtСl6]2–) та нейтральні ([Nі(СО)4])
Номенклатура комплексних сполук:
У коплексних сполуках катіонного комплексу спочатку називають ліганди – кислотні аніони, нейтральні молекули, а потім центральний атом. Ліганди зберігаються свою назву до якої додають закінчення «о». Ліганди нейтральних молекул також зберігаються свою назву, але вода – аква, аміак – амін.Якщо кілька однакових лігандів, то 2- ді, 4- тетра, 5- пента і т.д.
Центральний атом К.У. зберігає свою українську назву, а ступінь окиснення в дужках пишуть римськими.
Для аніонного комплексу К.У. називаються латинізовано з додають закінчення –ат.
Біологічна роль комплексних сполук:
Сполуки, що здатні з йонами Ме утворювати хелати називають комплексонами. При отруєнні важкими металами вводять комплексон, який взаємодіє з небажаними йонами Ме утворюючи хелат. Ця сполука виводиться з організму.
В якості центрального атому в гемоглобіні є ферум +2, а кобатьт в В12 (важлива роль у формуванні еритроцитів).
Властивіть іонів металів утворювати міцні зв»язки з сірковмісними лігандами використовують при підборі ліків при отруєнні важкими металами.
Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 468 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!