Висновки. 1. Брестський мир - це безперечна перемога української де­легації, у неї не було іншого виходу, бо країни Антанти не

1. Брестський мир - це безперечна перемога української де­легації, у неї не було іншого виходу, бо країни Антанти не.

визнавали її і не допомагали.

2. Договір було підписано тоді, коли Центральна Рада вже виїхала з Києва до Житомира під впливом наступу більшо­вицьких військ.

3. Лише опинившись під загрозою повної втрати україн­ської державності, керівники Центральної Ради змирилися зі вступом німецьких військ в Україну. ______

Вступ військ Німеччини й Австро-Угорщини на територію УНР

Після підписання Брестського договору українська де­легація звернулася до країн Четверного союзу з проханням надати Україні збройну допомогу проти експансії з боку ра­дянської Росії.

21 лютого 1918 р. Німецькі війська вступили на територію України, які згодом підтримали частини австро-угорської армії. Загальна чисельність інтервентів становила 450 тис. осіб. На київському напрямку наступало 23 німецькі, на одеському— 10 австро-угорських дивізій.

До кінця квітня 1918 р. всю Україну було звільнено від радянських військ.

До столиці знову повернулася Центральна Рада.

В Україні німці фактично встановили окупаційний режим.

1. Німці безконтрольно хазяйнували в окремих галузях гос­подарства.

2. Видавали власні нормативні акти, що мали чинність в Україні:

• 6 квітня 1918 р. вийшов наказ головнокомандувача ні­мецьких військ в Україні Ейхгорна про повний засів зе­мельних площ;

• селяни не мали права брати більше поміщицької землі, ніж могли обробити;

• селянам заборонялося перешкоджати в засіві поміщикам;

• запроваджено військово-польові суди.

Поява такого наказу була спричинена побоюванням німців щодо неможливості отримати в Україні потрібної їм кіль-

кості хліба. Річ у тому, що селяни своїми силами не могли засіяти всю орну землю. Тому німці наказували відновити поміщицьке землеволодіння і заборонили селянам пере­шкоджати поміщикам засівати землю.

Центральна Рада розцінила ці заходи як грубе втручання
в економічне життя України і закликала український народ
не підтримувати незаконних дій німців. Назрівав конфлікт
окупаційних військ з Центральною Радою, Окупаційний
режим пішов на зближення з консервативними колами
України..

їхній вибір упав на Павла Скоропадського, якому німці обіцяли підтримку, якщо він:

• визнає Брестський мир;

• розпустить Центральну Раду;

• не буде скликати Установчих зборів;

• не допустить виборів до будь-яких законодавчих органів;

• поновить приватну власність.

Спираючись на німецькі збройні сили, до влади в Украї-. ні прийшов гетьман П. Скоропадський.

Останнє засідання Центральної Ради

(29 квітня 1918 р.)

У березні 1918- р. Центральна Рада затвердила герб УНР - тризуб та жовто-блакитний прапор. Схвалено новий територіально-адміністративний поділ України на 32 землі. Прийнято рішення про вивчення всіма службовцями укра­їнської мови в тримісячний термін, ліквідацію всіх написів та оголошень російською мовою. Законом заборонялося застосування найманої праці на селі, приватної власності на землю, що викликало незадоволення заможних селян.

29 квітня 1918 р. Відбулося останнє засідання Централь­ної Ради, на якому: 1) Прийнято Конституцію УНР.

Проект Основного Закону підготувала спеціальна консти­туційна комісія на чолі з М. Грушевським. Він складався з 8 розділів і 85 статей.

За Конституцією Україна проголошувалася суверенною, незалежною державою.

Законодавча влада належала Всенародним зборам, обраним на три роки.

Всенародні збори обирали Раду народних міністрів та Гене­ральний суд.

Населенню надавалися широкі громадянські й політичні права, незалежно від статі, віросповідування, національ­ності, рівня освіти, майнового стану.

2) Конституція мала стати основою для подальшого ство­рення законодавства та розбудови держави.

3) М. Грушєвського було обрано президентом У HP. Практичного значення для українського державотворення рішення останнього засідання Центральної Ради не мали, бо через кілька годин її було розігнано окупантами і вона припинила своє існування.

Підсумки першого етапу революції

З поваленням Центральної Ради завершився перший етап Української революції.