Договір доручення, комісії та управління майном

1. Договір підряду. За договором підряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик визначену роботу за завданням замовника з його чи своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Договір підряду є консенсуальним, двостороннім, сплатним.

Важливе значення договір підряду має для задоволення різних потреб громадян і організацій. Так, за допомогою цього договору громадянам здійснюються такі послуги, як ремонт житлових будинків і квартир, пошив і ремонт одягу і взуття тощо. Договір підряду має спільні риси з договором купівлі-продажу і трудовим договором. Особливу увагу необхідно приділити відмінностям договору підряду від трудового договору. Такими, насамперед, є:

- предметом договору підряду є кінцевий результат, а для трудового договору основним є сам факт трудової діяльності. Наприклад, не можна укласти договір підряду з фізичною особою на виконання нею функцій бухгалтера підприємства, оскільки в такому випадку предметом договору є виконання робітником певних трудових обов'язків, а не досягнення конкретного матеріального результату;

- роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних

матеріалів, або матеріалів замовника, між тим, як трудовій договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності;

- сторонами договору підряду можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а трудовій договір може укладатися лише з фізичною особою.

До договору купівлі-продажу договір підряду подібний тим, що ці договори спрямовані на сплатну передачу визначеного об'єкта у власність, окрім того, їх правова кваліфікація збігається: і перший, і другий договори є двосторонніми, сплатними та консенсуальними. Однак відмінності між ними полягають у тому, що предметом договору підряду в цих випадках є індивідуально-визначена річ, яку підрядник ще повинен виготовити, а предмет договору купівлі-продажу при укладенні договору вже наявним (за винятком, наприклад, купівлі-продажу за зразками), причому він може бути як індивідуально-визначеним, так і визначеним родовими ознаками. Хто є суб'єктом його виготовлення, значення не має. Крім того, у договорі підряду обумовлені права та обов'язки сторін, пов'язані з виготовленням предмета, а не тільки з його передачею й оплатою. Моменти укладення і виконання договору підряду ніколи не збігаються, тоді як у договорі купівлі-продажу вони можуть збігатися.

На момент складання будь-якого підрядного договору об'єкт фактично не існує, він буде створений у процесі реалізації правовідносин. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін і здається у вигляді, придатному для оцінки (наприклад, ремонт годинника, радіоприймача, телевізора без використання запасних деталей чи інструментів, риття траншеї, переміщення вантажу тощо). Такі роботи можуть бути визнані підрядними, оскільки їхня дія спрямована на відповідні зміни матеріальних об'єктів. Отже, за ЦК, предметом договору підряду є матеріалізовані результати створення, перетворення, поновлення і навіть ліквідації речей виробничого, споживчого та науково-культурного призначення. Сторонами у договорі підряду є підрядник (виконавець роботи) і замовник (кому передається готовий результат). Диспозитивна норма, що міститься в ЦК, надає підряднику право залучити за власною ініціативою до виконання його обов'язків третю особу — субпідрядника.

Генеральним підрядником є організація з правами юридичної особи, що взяла на себе виконання робіт за договором підряду, і яка залучила до їхнього виконання інших осіб (субпідрядників). Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам всього обсягу робіт зі збереженням за генпідрядником загальних функцій керівництва й організації виконуваних робіт. Субпідрядний договір — різновид договору підряду і до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства про договір, так і загальні положення про підряд, що містяться в гл. 61 ЦК.

Елементарна схема договірних зв'язків при підряді за участю третіх осіб: замовник укладає договір з підрядником, що іменується в такому разі генеральним підрядником, а останній — договір (договори) з третіми особами - субпідрядниками. генпідрядник несе відповідальність перед замовником за порушення субпідрядником його зобов'язань, а перед субпідрядником — за порушення зобов'язань замовником. Таку відповідальність генпідрядник вправі перекласти потім відповідно на субпідрядника і замовника, якщо порушення договірних зобов'язань було викликане їхніми діями. Пряме пред'явлення вимог замовника і субпідрядника одне до одного не допускається. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна. Ціна в договорі підряду — це грошова сума, яку замовник зобов'язується оплатити підряднику за виконання роботи. Ціна визначається за згодою сторін шляхом встановлення в договорі конкретної суми або способу її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

На виконання робіт може бути складений твердий чи приблизний кошторис. Однією з важливіших умов для підряду є умова про строки. Вона охоплює як початковий та кінцевий, так й проміжний строки. Невиконання робіт у визначений договором строк, так само як й неприйняття замовником виконаної роботи в строк, є порушенням зобов'язання, що іменується простроченням. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором.

Підрядником за договором побутового підряду можуть бути лише юридичні і фізичні особи, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності та зареєстровані згідно з законодавством. Замовником за договором можуть бути лише громадяни. Договір побутового підряду належить до двостороннє зобов'язуючих, консенсуальних і сплатних договорів. договір побутового підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі й оформлений договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона чи касового чека. Якщо замовник втратив документ, яким був оформлений договір, йому видається на вимогу дублікат.

Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.