Методика проведення роботи. Для визначення коефіцієнта в’язкості використовується капілярний віскозиметр ВК-4, флакони з дистильованою водою і водними розчинами спирту 24%

Для визначення коефіцієнта в’язкості використовується капілярний віскозиметр ВК-4, флакони з дистильованою водою і водними розчинами спирту 24%, 48%, 96%.

Для визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом підняття рідини в капілярі використовується набір капілярів різного діаметра, штатив з пробірками, заповненими розчином спирту різних концентрацій. Метод відриву кільця здійснюється за допомогою торсійних терезів, до коромисла яких підвішене на нитці тонке кільце. Кільце відривається від поверхні рідини, яка знаходиться в невеликій посудині на підйомному столику.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТКА В’ЯЗКОСТІ ВОДНОГО РОЗЧИНУ СПИРТУ КАПІЛЯРНИМ ВІСКОЗИМЕТРОМ

1. Користуючись інструкцією до віскозиметра ВК-4, визначити коефіцієнт в’язкості розчину спирту заданої концентрації.

2. Дослід повторити ще 2 рази.

3. Одержані результати занести в табл.2.

Таблиця 2

№ з/п	, мм	,мм	, мм	, мм
Середнє значення

4. Розрахувати коефіцієнт в’язкості за формулою:

де η₀ = 1 сПз - коефіцієнт в’язкості дистильованої води (еталону);

- переміщення рідин у капілярах, відповідно, води і досліджуваної рідини.

5. Обчислити похибки вимірювань і зробити висновок.

6. Вимірювання і обчислення (п.1-4) виконати для розчинів спирту інших концентрацій.

7. Побудувати графік залежності величини коефіцієнта в’язкості розчину від його концентрації і зробити висновок.