Тема 11 . Конструкційно-експлуатаційні матеріали

1. Пластичні матеріали.

2. Клеючі матеріали.

3. Оббивні матеріали.

4. Ущільнюючі матеріали.

5. Електроізоляційні матеріали.

6. Матеріали з деревини.

7. Гумові матеріали.

1. Вдосконалення конструкції автомобіля пов'язане з постійним розширенням застосування різних видів пластмас в якості конструкційних матеріалів. Пластмасами називають такі матеріали, які містять в якості основного єднального компонента полімер. У загальному вигляді вони включають полімери, наповнювачі, пластифікатори, добавки проти старіння і барвники. Їх можна зварювати, пресувати і прокатувати як метал. З них можна відливати деталі найскладнішої форми.

До числа загальних позитивних техніко-економічних якостей пластичних мас відносяться наступні:

- нижча вартість пластмасових виробів порівняно з вартістю виробів з металів або інших матеріалів; - мала густина, як правило що не перевищує 1500 кг/м.куб.що приблизно в 5-8 разів нижче, ніж у сталі;

- високе відношення міцності до густини, тобто значна питома об'ємна міцність; - хороші электро-, тепло- і звукоізоляційні властивості;

- легка переробляємість у вироби, що вказує на високу технологічність;

- висока стійкість до різних агресивних середовищ;- можливість надання виражених антифрикційних або виражених фрикційних властивостей;

- хороша прозорість і здатність забарвлюватися; - стійкість до вібрацій.

Термопластичні полімерні матеріали при нагріванні набувають пластичності, при охолодженні повертаються в твердий стан, повторно і неодноразово плавляться без зміни властивостей матеріалу. До них відносяться: полістирол, поліетилен, виніпласт та ін.

Термореактивні пластмаси (реактопласты) при повторному нагріванні внаслідок протікання безповоротних хімічних реакцій перетворюються на тверді важкорозчинні речовини, що не розм'якшуються (неплавкі). Тому формування деталей з термореактивних пластмас повинно випереджати процес утворення самої пластмаси, оскільки в протилежному випадку воно буде ускладнено або неможливе.

До них відносять фенопласты, амінопласты, пресс-композиції на основі кремнійорганічних і поліэфірних смол.

2. Клеями називають рідкі або пастоподібні багатоокомпонентні системи, основою яких є високомолекулярні речовини, що мають високу адгезію до твердих поверхонь.

Склеювання вже давно застосовується для з'єднання деревянних і гумових деталей. Останніми роками створені клеї, що забезпечують надійне з'єднання тканинних матеріалів, пластмасових деталей і, нарешті, металевих деталей, а також металевих з неметалічними.

Клейові з'єднання не лише дуже технологічні, але і забезпечують високі споживчі якості автомобільної техніки. При склеюванні конструкція деталей або механізмів не ослабляется за рахунок отворів для болтів і заклепок і не утяжеляється із-за додаткової ваги кріпильного матеріалу і накладок. В той же час міцність клейового шва частенько не поступається міцності механічних з'єднань.

Клейові з'єднання не позбавлені і недоліків. Багато з них мають низьку теплостійкість а деякі з часом погіршують властивості внаслідок старіння клейового прошарку. Широке застосування знайшли клеї БФ-2, БФ-4 і БФ-6, ЕПО, ЕДП, ПВА, ПВБ, № 88.

3. Оббивні матеріали призначені для обробки (оббивки) сидінь і кузовів автомобілів. В результаті салони і кабіни стають комфортабельніші, покращується їх тепло- і звукоізоляція. Тип матеріалів, вживаних для оббивки подушок і спинок сидінь а також внутрішньої оббивки кабін і кузовів, впливає на вигляд автомобіля, його вартість, витрати по догляду за оббивкою під час експлуатації.

До основних вимог, які повинні задовольняти оббивні матеріали, відносяться: міцність на розрив і протидія стиранню, красива декоративна обробка, тепло- і звуконепроникність, довговічність, доступність і невисока вартість.

Для оббивки подушок сидінь вантажних автомобілів використовується дерматин або автобім. У легкових автомобілів для оббивки подушок і спинок сидінь також застосовують текстовініт, вельветон і інші матеріали.

4. При зборці автомобільних вузлів виникає необхідність герметизації місць зєднання деяких деталей одна з одною. Набивальні (ущільнюючі) матеріали застосовують для ущільнення проміжків між рухомими і нерухомими частинами для запобігання просочуванню і витоків газу і рідини а також захисту внутрішніх частин агрегатів і механізмів від пилу, вологи і бруду. Розрізняють ущільнення для обертального і зворотно-поступального руху; у першому випадку застосовують сальники, а в другому – манжети, атакож ущільнення для нерухомих деталей - прокладки.

Ці матеріали повинні мати високу міцність, необхідну пружність і в той же час не дуже велику жорсткість, що забезпечує збереження при монтажі і демонтажі виробів з матеріалів ущільнювачів і щільне прилягання їхнавіть до сильно шорстких поверхонь при порівняно невеликих тисках.

До найбільш поширених прокладкових матеріалів відносяться пробка, різні види хімічно обробленого паперу (пергамент, картон, фібра, гранична робоча температура яких рівна 150 °С), повсть (нагрівати не вище 75 °С), азбест (працездатний до 350 °С), різні марки паронітів (листи з вальцьованих вулканізованих сумішей азбесту, каучуків і наповнювачів що допускають нагрів до 150 °С), маслобензостійкий пароніт МБП-5 (забезпечує надійне ущільнення до 250 °С), ферронит 101 (армований металевою сіткою пароніт, працездатний до 400 °С) та ін.

5. В якості електроізоляційних матеріалів можуть застосовуватися тільки такі матеріали, які не проводять електричний струм або проводять його дуже погано. Вони повинні також володіти необхідною механичною міцністю, тепло- і вологостійкістю. Такими матеріалами є вже розглянуті пластмаси, а також гуми, электроізоляційні лаки, азбест, фібра. Крім того, для цих цілей використовуються изоляційна стрічка, пресшпан, слюда та ін.

Ізоляційна прогумована стрічка представляє собою сурову тонку бавовняну тканину (миткаль), просочену з однієї або двох сторін липкою сирою гумовою сумішшю. Липка ізоляційна стрічка - це плівковий пластик покритий шаром перхлорвінілового клею. Изоляційні стрічки випускають різних розмірів і кольорів.

6. Основі лісоматеріалів - деревині властивий цілий ряд цінних властивостей:

- висока питома міцність; - хороша оброблюваність; - надійність з'єднання (склеюванням, цвяхами, шурупами); - легка забарвлюваність; - здатність до наповнення компонентами різноманітного складу.

Проте деревині властиві істотні недоліки, а саме:

- зміна физико-механических властивостей в залежності від вологості;

- неоднорідність будови, а отже, неодинаковость властивостей в різних напрямах; - гігроскопічність; - схильність до гниття і пораження грибковими захворюваннями; - підвищена горючість.

Експлуатаційні заходи розуміють під собою правильну експлуатацію виробничих машин, компресорних, котельних та інших силових установок та електрообладнання, правильнее утримання будівель та територій підприємства.

До організаційних заходів відносяться навчання виробничого персоналу протипожежним правилам та видання необхідних інструкцій та плакатів. Режимними заходами є обмеження або заборона у пожежонебезпечних місцях відкритого вогню, паління, виконання електрозварювальних та газозварювальних робіт.

Територія об’єктів повинна утримуватися в чистоті, все горюче сміття систематично повинне видалятися на спеціально відведені ділянки та по мірі накопичення вивозитися. Усі дороги та під’їзди до будівель, споруд та джерел води необхідно очищувати від завалів, утримувати у справності та освітлювати в нічний час. Проїзди та протипожежні розриви між окремими приміщеннями та спорудами не можуть використовуватися для складування горючих предметів, різного обладнання та будівельних матеріалів. Паління та застосування відкритого вогню у складах, гаражах, генераторних, акумуляторних і у всіх приміщеннях, у яких є горючі матеріали, категорично забороняється, про що на видних місцях повинні бути вивішені чіткі написи. У кожному цеху, майстерні, складі та іншихприміщеннях повинні бути вивішені таблички із зазначенням прізвища та посади осіб, відповідальних за пожежну безпеку. На дверях приміщення повинен бути великий напис: «Вогненебезпечно, з вогнем не заходити! Паління у приміщенні забороняється».

Контрольні запитання:

1. Який вплив здійснюють нафтопродукти на організм людини?

2. Які міри потрібно прийняв ти для профілактики отруєння вихлопними газами?

3. В чому небезпека використання мастильних матеріалів і спецрідин?

4. Яких правил особистої гігієни потрібно дотримуватись, що звести до

мінімуму, шкідливий вплив експлуатаційних матеріалів?

5. До яких речовин відносяться нафтопродукти в пожежонебезпечному

значенні?

6. Які міри потрібно прийняти для профілактики вибуху або пожежі при роботі з нафтопродуктами?

7. Які заходи забезпечують пожежний захист складів нафтопродуктів?

Розділ 3 Техніка безпеки та охорона навколишнього середовища при

використанні автомобільних експлуатаційних матеріалів.