Електронні платежі та безпека

Електронні гроші – це безстрокові грошові зобов'язання на пред'явника, емітовані банківською або іншою структурою у формі цифрових сертифікатів, які можуть бути використані для розрахунків через Internet і забезпечуються звичайними грошовими коштами у момент пред'явлення зобов'язання його емітенту. Таким чином, електронною готівкою є файли з певним змістом (номінал, номер, емітент і т. ін.), захищені електронним цифровим підписом. Схема проведення платежу зазвичай наступна. Покупець вносить до банку гроші і отримує на цю суму електронну готівку (файли). При оплаті покупки покупець просто пересилає магазину один або декілька файлів із загальним номіналом, що відповідає вартості покупки. Потім ця електронна готівка повертається емітенту і кошти переказуються на рахунок магазину.

Сьогодні з використанням електронних грошей можна не лише купувати товари, але і сплачувати за послуги мобільного зв'язку, IP-телефонії, доступ в Internet, супутникове телебачення, за доступ до інформації, Internet-рекламу, Internet-хостинг, за Internet-ігри, послуги Internet-аукціонів, комунальні послуги, купувати квитки та ін.

Тема 9. Локальні та регіональні інформаційні мережі в сучасних організаціях

Інструменти здійснення електронних комунікацій. Електронна пошта. Інструменти проведення електронних конференцій. Голосові конференції. Відеоконференції. Телеконференції. Чатові системи.

Найважливіша складова розвитку телекомунікаційних мереж – це можливість безпосереднього спілкування людей. Перші служби міжособового спілкування в Internet описано в табл. 11.5.

Спершу спілкування користувачів спрямовувалося на виконання ділових завдань – інформування, обговорення проблем, робочі комунікації. Із розповсюдженням і розвитком мережних технологій, з появою в мережі індивідуальних користувачів, із здешевленням самих комунікацій і устаткування у межах цих сервісів почали з’являтися співтовариства – групи людей, об’єднаних загальними інтересами (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Способи масового спілкування в Internet

№ з/п	Сервіс	Пояснення
Початкові способи масового спілкування в Internet
	Електронна пошта	Виникла найпершою, продемонструвала можливість спілкування за допомогою обчислювальних мереж. У початковій розробці вона була призначена для обміну повідомленнями між двома абонентами, а далі невелика модифікація дала змогу обмінюватися інформацією групам людей (наприклад, групи або списки розсилки)
	Телеконференції або групи новин	Надали можливість зберігання повідомлень і надання зацікавленим особам доступу до усієї історії обміну, а також різні способи групування повідомлень
	Інтерактивні бесіди	З розвитком телекомунікацій більшість користувачів починає працювати в Internet в режимі постійної присутності, і як логічний розвиток цієї ситуації з’являється сервіс спілкування в режимі реального часу, коли абонент отримує повідомлення протягом короткого проміжку часу (кількох секунд) після відправки його співбесідником. Спеціалізований сервіс такого роду отримав назву Internet Relation Chat (IRC) – чат. В цьому сервісі спілкування проходить через спеціальні вузли у межах загальних каналів
Розвинені способи масового спілкування в Internet
	Гостьові книги	Найпростіша форма організації спілкування у вигляді web-додатків. Проста гостьова книга є списком повідомлень, розміщених послідовно від останніх до перших. Кожен відвідувач може залишити своє повідомлення
	Форуми	Ця форма спілкування є розвитком ідеї телеконференцій. Повідомлення користувачів у форумах групуються за темами, які задаються, як правило, першим повідомленням. Усі відвідувачі можуть побачити тему і розмістити своє повідомлення – у відповідь на вже написані. Історично перші форуми з’явилися як удосконалення гостьових книг і організовували повідомлення в гілці – так само, як і в телеконференціях. Як правило, теми групуються в тематичні форуми, управління системою здійснюють адміністратори і модератори. Найрозвиненіші форуми мають перші ознаки соціальних мереж – між учасниками можуть бути встановлені соціальні зв’язки
	Блоги (від англ. web log – web-журнал, web-протокол)	У цих сервісах кожен учасник веде власний журнал, тобто залишає записи у хронологічному порядку. Теми записів можуть бути будь-якими. Найпоширеніший спосіб – це ведення блога як власного щоденника. Інші відвідувачі можуть залишати коментарі на ці записи. У цьому випадку користувач, крім можливості вести свій журнал, отримує можливість організовувати рядок перегляду – список записів з журналів «друзів»(friends), регулювати доступ до записів, шукати собі співбесідників за інтересами. На основі таких систем створюються співтовариства – журнали, які ведуться колективно. У такому співтоваристві його членом може бути розміщене будь-яке повідомлення за напрямом діяльності співтовариства
	Соціальні мережі	Сукупність учасників, об’єднаних не тільки середовищем спілкування, але й з явно встановленими зв’язками між собою. Загалом усі сучасні системи забезпечення роботи мережних співтовариств мають кілька загальних ознак: Здебільшого у співтовариствах передбачається реєстрація користувачів, тобто на кожного учасника повинен бути заведений обліковий запис. Під час реєстрації користувач повинен вказати якусь інформацію про себе для ідентифікації. Майже усі системи вимагають введення адреси електронної пошти і перевіряють його працездатність, висилаючи лист з кодом активації облікового запису. Якщо адреса неправильна, то активувати запис може тільки адміністратор системи. Такий підхід гарантує певний рівень унікальності учасника. Робота у середовищі проводиться сеансами. Кожен сеанс починається з того, що користувач вказує своє ім’я і підтверджує свою особу введенням пароля. Для зручності, сеансність участі переважно приховується від користувача технічними засобами, хоча ідентифікація користувача відбувається постійно. Крім облікових даних, користувач налаштовує оточення – зовнішній вигляд, додаткові дані про себе, вказує свої інтереси

Соціальні мережі і сервіси, що підтримують їх, виявилися дуже ефективним методом забезпечення відвідуваності сайтів, зворотного зв’язку і поступово стали одним із засобів генерації контенту (вмісту, що має цінність). У цих групах почала формуватися деяка історія обміну – особиста і суспільна, з часом з’явилися і особисті стосунки між учасниками. Як правило, користувача в такому співтоваристві ідентифікує формальне ім’я, часто скорочене. Хоча один реальний користувач може виступати під різними іменами, ведучи у такий спосіб кілька віртуальних персонажів. Основним способом комунікації був і залишається обмін текстовими повідомленнями. Оскільки емоції звичайним текстом передати складно і не завжди такий текст сприймається однаково, то з часом з’явилися знаки, що позначають емоційне забарвлення тексту, – смайли (від англ. smile – усмішка).

Характерна особливість групи людей, що часто спілкуються, – нагромадження соціальної історії відносин, що активно використовуються (жартів, загальних ситуацій, способів вирішення конфліктів тощо). Така історія слугує частково і засобом пізнання «свій–чужий». У мережних співтовариствах однією з форм прояву такої історії є формування своєрідного стилю спілкування, діалогових скорочень, часто – жаргону.

Стиль спілкування у таких середовищах вільніший, ніж у звичайному житті. Це пояснюється тим, що спілкування ведеться найчастіше від імені віртуального персонажу, інколи без вираженої статі, що не має явного віку і соціального статусу.

До того ж сучасні форми спілкування в Internet багато в чому схожі на традиційні сервіси. Адже ці сервіси сформувалися на основі загальноприйнятих уявлень і звичок в обміні інформацією, а ці уявлення і звички значно інерційніші, ніж технології. Хоча, з іншого боку, вони стали набагато ширшими і різноманітнішими – за рахунок зростання технічних можливостей і, як наслідок, збільшення кількості залучених до спілкування учасників.

Найпоширенішими сучасними засобами спілкування є програми-браузери. Такий спосіб організовування дає змогу максимально полегшити входження в систему спілкування за рахунок використання добре вивченої програми, до використання якої вже звикли, максимального скорочення налаштувань системи, а також доступності – програми-браузери є стандартною складовою будь-якої персональної ОС. Завдяки розвитку телекомунікаційних мереж з таким сервісом можна працювати з будь-якої точки земної кулі, а також і з мобільних пристроїв.

Усе більше користувачів починають комунікувати через мережу, створюючи так звані «соціальні мережі».

Загальна характеристика комп’ютерної мережі Інтранет та Екстранет. Взаємозв’язок внутрішньої мережі підприємства із Екстранетом та Інтранетом. Застосування Інтранету сучасними компаніями: комунікації та співробітництво, управління бізнес-операціями. Ресурси Інтранет-технологій. Компоненти архітектури інформаційної технології Інтранет. Вартість Інтранету для сучасних компаній.

Основними характеристиками Intranet, безпосередньо пов’язаними з економічними аспектами діяльності сучасної установи, є:

§ простота і природність технології;

§ низький ризик і швидка віддача інвестицій;

§ інтеграційний і «каталітичний» характер технології;

§ ефективне управління;

§ комунікації між співробітниками установи.

Простота і природність технології. Intranet-тexнологія реалізується у компанії в межах простої схеми. Для побудови пілотного варіанта системи необхідні програма-браузер, що розташована на автоматизованому робочому місці користувачів, Web-cepвep як інформаційний концентратор і стандарти взаємодії між клієнтом і Web-сервером. На цій основі можна розширювати спектр функцій системи, додаючи такі сервіси, як пошук інформації, колективна робота з єдиним масивом інформації тощо.

Унікальна особливість нової технології полягає в тому, що ускладнення системи, розширення сервісів не вимагає від користувача нарощування спеціальних знань. Він вчиться працювати з інформацією один раз, а далі, користуючись у своїй повсякденній роботі засобами навігації інформаційним простором установи, знаходить нові можливості, які полегшують виконання його завдань, але при цьому його інструмент — програма-браузер — залишається тим самим.

Низький ризик і швидка віддача інвестицій. Особливості впровадження Іntrаnеt-технології нетипові для нової революційної технології. Йдеться про простоту і невисоку вартість створення корпоративної Intranet-системи. Вартість початкових вкладень теж невисока, при цьому концептуальна простота спрощує і впровадження.

До початкових вкладень належить тільки вартість програм-браузерів (часто безкоштовних) і програмного забезпечення Web-cepвepy, бо організувати його можна практично на будь-якій уже наявній в установі комп’ютерній техніці.

Проблема традиційних інформаційних систем полягає в тому, що, починаючи планувати їх створення, появу перших результатів треба очікувати через рік-півтора.

Істотною особливістю Intranet є швидка віддача. Почавши процес створення Іntrаnеt-системи, уже через декілька тижнів можливо продемонструвати перші результати. Це сприяє впровадженню технології, оскільки користувач одразу бачить віддачу, користь від впровадження технології і тому охоче починає взаємодіяти з розробниками і допомагати їм.

Інтеграційний і «каталітичний» характер технологій. Ця характеристика Intranet полягає в можливості ефективного об’єднання програмних рішень (напрацьованих раніше, тих, що створюються зараз, і тих, що тільки проектуються) на основі різнорідного апаратного забезпечення в загальне інформаційне середовище з єдиними правилами створення і споживання інформації, з єдиним уніфікованим доступом до інформації.

На практиці Intranet дає змогу створити інформаційну систему установи на основі вже існуючої технічної інфраструктури. Сила Іntranеt-технології полягає в еволюційному характері її впровадження, завдяки чому можливо досягти майже стовідсоткового збереження зроблених раніше інвестицій. Все складне і дороге господарство — мережі, комп’ютери, бази даних, прикладні системи — усе це зберігається і використовується й надалі.

Повільне повернення інвестицій в інформатизацію сучасної компанії є однією з головних проблем її керівництва. В установі накопичується багато комп’ютерів і програм, ефективному використанню яких перешкоджає складний за своєю природою (а тому — повільний) цикл розробки і впровадження прикладного програмного забезпечення. Кошти, витрачені на придбання комп’ютерів і програм, часто — «мертвий вантаж», який не приносить ніякої користі. Тривала відсутність результатів інформатизації призводить до того, що керівництво установи починає скептично ставитися до самої можливості створення ефективно діючої інформаційної системи. Швидке отримання конкретних результатів за невеликих витрат визначає загальний напрям розвитку і вдосконалення інформаційної системи установи, в тому числі дає змогу систематизувати й упорядкувати подальші інвестиції в інформатизацію. Саме тому технологію Intranet можна розглядати як «каталізатор інвестицій».

Ефективне управління організацією. Ця здатність Іntrаnеt-технології актуальна передусім для керівника установи. Для нього інформаційна система є засобом, який допомагає в ефективному управлінні установи, що вимагає повного володіння в потрібний термін інформацією, яка адекватно відображає стан установи.

Традиційні підходи до побудови інформаційних систем припускають створення програмних застосувань типу автоматизоване робоче місце керівника, які реалізують обмежений набір функцій управління документами, контролю виконання тощо і ставлять керівника установи в надто жорсткі умови. Як правило, такі програмні застосування складні, надто незручні в роботі, вимагають навчання і на практиці керівниками не використовуються.

Керівник сучасної установи — людина зайнята, він не може витрачати час на освоєння складного програмного застосування. Однак йому необхідно мати об’єктивну повну інформацію про діяльність установи. Технологія Intranet є ідеальним варіантом. Від керівника не вимагається практично жодних знань про специфіку роботи програми-браузера, достатньо натискувати «мишею» на потрібні гіперпосилання, щоб отримати інформацію. Технічні працівники повинні тільки раціонально спроектувати і підготувати зміст інформаційного Web-cepвepy компанії.

Комунікації між співробітниками установи. Одним із основних чинників життєдіяльності Intranet в установі є сприйняття її співробітниками саме такого засобу отримання інформації: дані отримуються тоді, коли вони необхідні, в найбільш зручному вигляді. Достатньо лише завантажити програму-браузер і «перейти» за посиланнями до необхідного місця інформаційного сховища установи.

Як правило, в кожній установі існує проблема ефективних комунікацій між співробітниками різних підрозділів: вони працюють у суміжних напрямах, але не діляться між собою потрібною інформацією. Керівництво установи всіляко прагне подолати цю проблему, але існують комунікаційні бар’єри, пов’язані зі структурою установи, з методами її роботи, які перешкоджають інформації поширюватися швидко. Intranet має здатність руйнувати ці бар’єри, що позитивно впливає на ефективність роботи підприємства.