Етапи становлення та розвитку 3 страница

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 2.1

1. Що таке наочне навчання?

2. У чому полягає принцип наочності?

3. Як ви розумієте «золоте правило» дидактики, сформульоване Яном Амосом Коменським?

4. За якими критеріями класифікуються засоби наочного навчання?

5. Як працювати з речовими пам'ятками?

6. Що таке умовно-графічна наочність?

7. Які види умовно-графічної наочності використовуються у процесі навчання?

8. Перерахуйте відомі вам прийоми навчальної роботи з умовно-графічною наочністю.

9. Які картографічні ігри вам відомі? Наведіть приклади їх використання у роботі з картою.

10. Що вам відомо про прийоми опрацювання контурних карт?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.2

Образотворча наочність у викладанні історії

Лекція (2 год.)

ПЛАН

1. Роль та функції образної (образотворчої) наочності у навчанні історії.

2. Навчальні картини та їх види (подійні, типологічні, культурно-історичні).

3. Твори історичного живопису, методика роботи з ними.

4. Використання карикатур на уроках історії.

Семінарське заняття

«Наочний метод навчання історії. Образотворча наочність»

(2 год.)

Мета:

- з'ясувати роль, види, функції образотворчої наочності на уроках історії;

- навчитися добирати і методично грамотно використовувати в процесі викладання типологічні, подійні картини, портрети, історичні пейзажі, карикатури, плакати.

Опорні поняття: образна наочність, навчальні картини, подійні картини, типологічні картини, твори історичного живопису, карикатури.

ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

1. Функції образотворчої наочності, її освітньо-виховне значення, класифікація образотворчих засобів навчання.

2. Навчальні картини та методичні прийоми їх застосування:

а) методика використання подійних картин;

б) методика роботи з типологічними картинами;

в) місце карикатури в навчанні історії;

г) використання ілюстрацій підручника.

3. Твори історичного живопису на уроках історії, специфіка роботи з ними.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Підготувати і провести фрагмент уроку з демонстрацією прийомів використання різних видів образної наочності (подійні, типологічні, історико-культурні картини, портрети, карикатури, твори історичного живопису).

Орієнтовні теми уроків:

1. «Римська республіка ІІ-І ст. до н.е. Суспільно-політична боротьба в Римі» (6 клас)	картина Т.Ксенофонтова «Бій Спартака з римським загоном»
2. «Початок Столітньої війни. Народні повстання. Подвиг Жанни Д'Арк» (7 клас)	картина М.Ройтера «Вступ Жанни Д'Арк до Орлеана»
3. «Утвердження Ярослава в Києві. Розбудова Києва. «Руська правда» (7 клас)	картина І.Я.Білібіна «Суд за часів «Руської правди»
4. «Передумови й початок Національно-визвольної війни українського народи проти польського панування» (8 клас)	картина М.Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким», картина М.Івасюка «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва»
5. «Запорізька січ у другій половині ХVІІ ст. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства» (8 клас)	картина І.Ю.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

Завдання для самостійної роботи №5

Користуючись шкільними підручниками з історії та рекомендованою методичною літературою, скласти перелік образної наочності (10-15 назв) для викладання шкільних курсів:

ІС-31 – Історія України. Вступ до історії (5 клас);

ІП-32 – Історія України. Всесвітня історія (інтегрований курс) (6 клас);

ІП-33 – Історія України (7 клас);

ІП-34 – Всесвітня історія. Історія середніх віків (7 клас);

ІП-35 – Історія України (8 клас).

Схема виконання завдання

Назва курсу, клас

(Наприклад: Всесвітня історія (кінець ХVІІІ - кінець ХІХ ст.) 9 клас)

Автор	Назва картини	Тема уроку (розділу), на якому вона використовується
Ілля Юхимович Рєпін	«Арешт пропагандиста», «Відмова від сповіді», «Не чекали»	Модернізація Російської імперії. Росія у пореформений період. Внутрішнє становище у країні. Народництво

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1968. – С.149-217.

2. Вакурко В.Е. Унаочнення уроків історії у восьмирічній школі. – К., 1980.

3. Годер Г.И. Приёмы работы с учебной картиной// ПИШ. –1964. – №4.

4. Гора П.В. Методические приёмы и средства наглядного обучения истории в средней школе. - М., 1971. – 230 с.

5. Ежова С., Лебедева И., Дружкова А. Методика преподавания истории в средней школе - М., 1986. - С.141-147.

6. Десятов Д. Використання картин історичної тематики на уроці: створення образів чи міфів? // Історія в школах України. – 2007. – № 5. – С. 17-23.

7. Десятов Д. Методика розвитку історичного мислення засобами наочності. - Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 141 с.

8. Десятов Д. Методичні прийоми роботи з портретом // Історія в школі. – 2007. – № 6. – С. 4-7.

9. Ионин Н.А. 100 великих картин. – М., 2001.

10. Картины по русской истории (из издания И.Н.Кнебеля). – М., 1989. – 32 открытки.

11. Козинець В.П. Живопис на уроках історії. – К., 1969. – С. 5-15, 86-125.

12. Комаров Ю. Методи роботи з візуальними джерелами // Сучасні підходи до історичної освіти. Методичний додаток до навчального посібника «Історія епохи очима людини». – Львів, 2009. – С.77-86.

13. Методика обучения истории в средней школе. Ч.І. – М., 1978. – С. 150-154.

14. Никифоров Д.Н. Наглядность в преподавании истории. – М., 1964.

15. Озерский И.З. Начинающему учителю истории. – М., 1989. – С. 140-145.

16. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К., 2005. – С. 171-176.

17. Предтеченская Л.М. Изучение художественной культуры в курсах новой и новейшей истории. – М., 1978. – С. 48-67, 99-113.

18. Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М., 2002. – С. 90-96.

19. Янік М., Урбановіч Б. Фотографія у викладанні та вивченні історії // Історична освіта і сучасність. Як викладати історію школярам і студентам. – К.: «К.І.С.», 2007. – С.339-353.

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 2.2

1. Якими є види образної наочності?

2. Визначте функції образної наочності у процесі навчання історії.

3. Чим відрізняється методика роботи з подійними, типологічними картинами, портретами, історичними пейзажами, карикатурами?

4. Відтворіть послідовні етапи роботи з картиною на уроці історії.

5. Як здійснюється мистецтвознавчий аналіз твору живопису?

\ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.3

Формування історичних знань школярів.

Історичні факти та уявлення

Лекція (2 год.)

ПЛАН

1. Основні компоненти змісту історичної освіти.

2. Історичні факти, їх класифікація.

3. Історичні уявлення, види уявлень.

4. Методика формування уявлень про час: історична хронологія.

Семінарське заняття

«Вивчення хронології на уроках історії. Методика формування часових уявлень»

(2 год.)

Мета:

- визначити роль і функції часових уявлень в системі історичної освіти школярів;

- вивчити прийоми ознайомлення учнів з основними категоріями часу (століття, тисячоліття, ера, лічба років в історії);

- оволодіти методикою закріплення часових уявлень школярів.

Опорні поняття: хронологія, століття, тисячоліття, ера, наша ера, до нашої ери, хронологічні таблиці, синхроністичні таблиці, стрічка часу, історичний календар, хронологічні рівняння.

ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

1. Мета і завдання формування часових уявлень школярів в історичному курсі. Основні категорії часу (століття, тисячоліття, ера, наша ера, до нашої ери).

2. Прийоми і засоби вивчення хронології на уроках історії:

а) стрічка часу і методика її використання;

б) хронологічні та синхроністичні картки, таблиці, календарі історичних подій;

в) хронологічні задачі й рівняння;

г) хронологічні ігри.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Підготувати і провести фрагмент уроку з демонстрацією різних прийомів вивчення та закріплення хронології, використавши такі засоби навчання як стрічка часу, історичний календар, хронологічні або синхроністичні таблиці, картки тощо.

Орієнтовні теми уроків:

1. «Відлік часу в історії» (5 клас);

2. «Вступ до історії стародавнього світу. Періодизація історії людства. Відлік часу в історії» (6 клас);

3. «Війни Риму в Східному Середземномор'ї» (6 клас);

4. «Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. «Тарасова ніч». Повстання І.Сулими. Національно-визвольне повстання 1637-1638 рр.» (8 клас);

5. «Російська держава наприкінці ХVІІ ст. Петро І та його реформи. Зовнішня політика Петра І, утворення імперії. Палацові перевороти» (8 клас);

6. «Паризька мирна конференція. Версальський договір. Мирні договори із союзниками Німеччини. Слабкі і сильні сторони Версальської системи» (10 клас).

Завдання для самостійної роботи № 6

На основі вивчення рекомендованої літератури виготовити один із засобів вивчення й закріплення історичної хронології та скласти пам'ятку щодо можливостей і методичних умов його використання в шкільному навчанні історії:

ІС-31 – лінія (стрічка) часу для навчання лічбі років в історії (наша ера, до нашої ери);

ІП-32 – хронологічні картки (10-15 шт.) для вивчення і закріплення історичних дат (дата → подія → символ (малюнок);

ІП-33 – комплект дат для хронологічного комплексу з довільно обраної теми шкільного курсу історії;

ІП-34 – таблиця для вивчення арабських і римських цифр;

ІП-35 – 1 зразок тематичної хронологічної і 1 зразок синхроністичної таблиці з довільно обраної теми.

Виготовлені засоби навчання повинні відповідати методичним вимогам, мати естетичний вигляд, бути придатними для застосування в умовах шкільного викладання історії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х., 2008. – С.101-103.

2. Борисов С. Хронологічні завдання на уроках історії // Історія в школі. – 1998. – № 9. – С. 17-18.

3. Вагин А.А. Методика обучения истории в школе. – М., 1972. – Р.І. – Гл. 2.

4. Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1968. – С.329-336.

5. Вяземский Е., Стрелова О. Теория и методика преподавания истории в школе. – М.: Владос, 2003. – С.256-266.

6. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – М., 1988. – С. 98-109.

7. Демиденко Т. «Градусна мережа історії»: часові уявлення та методика їх формування в середній школі // Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання. – Полтава, 2008. – С. 241-251.

8. Кулагина Г.А. Сто игр по истории. – М., 1983.

9. Линко Г.М., Петрова Е.В. Работа с хронологией в школе. – М., 1960. – 82 с.

10. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1986. – С. 82-86.

11. Охредько О. Вивчення історичної хронології на уроках історії стародавнього світу за допомогою дидактичних ігор // Історія в школі. – 1999. – № 12.

12. Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М., 2002. – С. 117-131.

13. Фідря О. Чи можливо зрозуміти історію? (Методологія історії та формування хронологічних і просторових компетенцій учнів) // Історія в школах України. – 2004. - №5. – С.2-6.

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 2.3

1. Назвіть і охарактеризуйте основні структурні компоненти історичних знань.

2. Чому факти називають «повітрям історії»?

3. Які критерії відбору фактів до змісту уроку повинен брати до уваги учитель?

4. Подумайте, у чому полягає небезпека перенасичення розповіді вчителя фактами? Чим небезпечна нестача фактичного матеріалу?

5. Які види уявлень формуються в процесі навчання історії?

6. Перерахуйте основні часові категорії, які повинен знати учень з історичної хронології.

7. Пригадайте правило, яке вчить школярів співвідносити рік і століття.

8. У чому полягає різниця між хронологічними та синхроністичними таблицями?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.4

Методика формування історичних понять

Лекція (2 год.)

ПЛАН

1. Історичні поняття – стрижень історії. Класифікація історичних понять за різними ознаками.

2. Методика формування понять у навчанні історії.

3. Словникова робота, її види, прийоми.

Семінарське заняття

«Методика формування історичних понять

у шкільних курсах історії»

(2 год.)

Мета:

- визначите місце і роль понять у структурі історичних знань учнів;

- знати різні підходи до класифікації понять;

- оволодіти методикою формування історичних понять;

- вміти застосовувати прийоми словникової роботи на уроці історії.

Опорні поняття: терміни, конкретно-історичні, загально-історичні, соціологічні поняття, політично-правові, економічні, культурні поняття, етапи формування історичних понять, термінологічні диктанти.

ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

1. Історичні поняття – стрижень наукових знань. Класифікація понять у шкільних курсах історії.

2. Етапи, прийоми і засоби формування історичних понять.

3. Види і прийоми словникової роботи на уроках історії.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Підготувати і провести фрагмент уроку з демонстрацією основних етапів роботи по формуванню понять, їх закріплення, прийомів словникової роботи.

Тематика уроків для демонстрації роботи над поняттями:

ІС-31 – «Історія як навчальний предмет і наука. Історія України – складова всесвітньої історії» (5 клас);

ІП-32 – «Поширення Реформації. Контрреформація. Кальвінізм. Орден єзуїтів. Тридентський собор» (8 клас);

ІП-33 – «Мистецтво Високого Відродження в Італії» (8 клас);

ІП-34 – «Давня Спарта» (6 клас);

ІП-35 – «Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Запорізька Січ – козацька республіка» (5 клас).

Завдання для самостійної роботи № 7

Одним з популярних прийомів словникової роботи, спрямованої на закріплення і перевірку вивчених історичних понять, є поетичний словничок для роботи з учнями 5-8 класів. Ось як, наприклад, подає поетичне тлумачення такого історичного поняття, як «чумаки» (Історія України, 8 клас) Я. Паладій у віршованій збірці «Абетка з історії України»:

«По степу широкім валкою ідуть,

На возах високих рибу-сіль везуть.

Де вони стояли, де вони пройшли,

Там кружляли хижі, степові орли.

Від Чорного моря сто доріг лягло.

Повернулась валка у своє село.

Ось вам сіль та риба на усі смаки!

Вже здолали шлях свій мужні …… (чумаки).

Спробуйте й ви скласти римоване тлумачення історичних понять у вигляді коротких віршів для школярів (2-3 зразки).

Перелік понять для використання в поетичному словнику:

ІС-31 – князь, дружина, вотчина, полюддя, віче;

ІП-32 – орда, хан, ярлик, баскак, ярмо;

ІП-33 – яничар, дервіш, візир, диван;

ІП-34 – варни, касти, раджі, сарі;

ІП-35 – унія, шляхта, фільварок, козак.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984. – С.35-36.

2. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х., 2008. – С.99-100.

3. Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1968. – С.341-365.

4. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – М., 1988. – С. 72-90.

5. Вяземский Е., Стрелова О. Теория и методика преподавания истории в школе. – М.: Владос, 2003. – С.248-256.

6. Демиденко Т. Деякі методичні умови формування понять історико-релігійного змісту // 2000-ліття християнства і шкільна історична освіта. – Полтава, 2000. – С. 175-184.

7. Запорожец Н.И. Словарная работа над историческими терминами // Развитие умений и навыков учащихся в процессе преподавания истории. – М., 1978. – С. 96-101.

8. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К., 2005. – С. 59-60, 67-69.

9. Хейлик Л. Організація словникової роботи на уроках історії // Історія в школах України. – 1998. – № 3. – С. 43-45.

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 2.4

1. Що таке історичні поняття? Якою є їхня структура?

2. Як класифікуються історичні поняття за сферою використання, за ступенем узагальнення?

3. Пригадайте основні етапи формування історичних понять.

4. Назвіть відомі вам прийоми словникової роботи на уроці історії.

5. У чому полягає значення термінологічних диктантів як способу закріплення вивчених історичних понять?

6. Як пов'язані між собою основні компоненти змісту освіти?

7. Чому проблема вибору історичного матеріалу, структурування змісту теми є складною і завжди актуальною проблемою методики?

8. Спробуйте скласти дидактичні кросворди для перевірки оволодіння учнями історичними поняттями з певної теми шкільного курсу історії.

Перелік індивідуальних творчих завдань до модуля ІІ

«Формування історичних знань школярів. Структура історичних знань»

1. Складіть методичну сторінку до органайзера вчителя історії «У чому важливість роботи з мапою?» Розкрийте значення в історичній освіті просторових уявлень, що формуються за допомогою картографічних наочних засобів.

2. Наведіть типологію історичних карт за змістом інформації, масштабом, охопленням території. Розподіліть історичні карти, назви яких наведені нижче, на 3 групи в залежності від змісту інформації: «Давня Русь у ХІХ – ХІІ ст.ст.», «Руські князівства в ХІІ ст.», «Зростання території Російської імперії з 1700 до 1914 р.», «Стародавні держави світу», «Перша світова війна 1914-1918 рр.», «Зростання Римської держави в період республіки та імперії», «Селянська війна в Німеччині в 1525 р.», «Національна-визвольна війна українського народу проти польського панування в середині ХVІІ ст.», «Завойовницькі походи Олександра Македонського».

3. Учні середньої вікової групи (основна школа) з неабиякою зацікавленістю сприймають ігрові прийоми роботи з картою. Розробіть два-три варіанти дидактичних ігор з історичною картою при вивченні теми «Народи Америки в ХV ст. Відкриття Америки Колумбом» (8 клас).

4. Часом у людей краще спрацьовує пам'ять на засвоєння заборон, аніж дозволів. Спробуйте скласти пам'ятку для вчителя історії «Чого не можна роботи, працюючи з картою» (8-10 методичних «табу»). Наприклад, заборона № 1 – не можна проводити без карти жодного уроку історії і т.д.

5. Підготуйте перелік творів історичного живопису (10-15 назв), які можуть бути використані як засіб унаочнення, як джерело знань в курсі історії України та всесвітньої історії у 9 класі.

Схема виконання завдання:

Клас:

Курс історії:

Автор

Назва твору

Тема курсу, якій відповідає твір мистецтва

6. Складіть список творів живопису, що можуть слугувати засобом унаочнення або джерелом знань при вивченні у 10 класі курсів історії України та всесвітньої історії. Схему виконання завдання дивіться у попередньому варіанті.

7. Розробіть текст пам'ятки для вчителя історії «Як працювати з картиною на уроці?», в якій відобразіть послідовні кроки вчителя від моменту появи картини в класі до завершення роботи з нею. Додайте до тексту пам'ятки перелік методичної літератури, що стане в нагоді вчителеві при використанні образотворчої наочності (5-10 назв).

8. Складіть 10-15 запитань для історичної вікторини на тему «Історія, написана пензлем: видатні твори історичного живопису» для членів історичного гуртка, що об'єднує школярів 8-12 класів. Після кожного запитання наведіть бажаний варіант відповіді.

9. У спадок від радянської історичної дидактики ми дістали ідеологізовані образотворчі засоби, проте й вони можуть бути використані в сучасній школі. Подумайте, як це можна зробити, оформіть свої роздуми у вигляді методичного есе «Формування критичного мислення школярів на основі використання ідеологізованих наочних посібників».

10. Складіть 4 тематичні хронологічні комплекси для перевірки засвоєння учнями певних тем шкільних курсів історії (по одному для 5, 6, 7 і 8 класів). Вкажіть назву теми (розділу) курсу, тему хронологічного комплексу, значення кожної дати в комплексі.

Наприклад, тема «Перша світова війна 1914-1918 рр.», 10 клас, всесвітня історія, хронологічний комплекс «Причини і початок Першої світової війни». Завдання учням: визначити, чим пов'язані наведені нижче дати: 1879, 1882, 1904, 1907, 1914, 28 червня 1914, 1 серпня 1914…, де

1879 – укладення військово-політичного союзу Німеччини й Австро-Угорщини, початок формування Троїстого союзу;

1882 – приєднання до нього Італії;

1914 – укладення німецько-турецького договору;

1904 – англо-французька угода, початок створення Антанти…

11. Змоделюйте для завдань шкільної історичної олімпіади чотири хронологічних рівняння (8, 9, 10 і 11 класи). Зазначте, для якого класу вони складені, до запису рівняння додайте ключ для його розв'язання. Наприклад, хронологічне рівняння для 10 класу: А + Б – В + Г = дата? подія?

А – рік початку Першої світової війни;

Б – число січня 1919 р., коли відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР;

В – рік початку Лютневої революції в Росії;

Г – рік початку Першої російської революції.

Розв'язання:

1914 + 22 – 1917 + 1905 = 1924 рік – затвердження ІІ з'їздом Рад першої Радянської конституції СРСР.

12. Велику роль у формуванні часових (хронологічних) уявлень школярів відіграють засоби наочності. Опрацювавши рекомендовану до змістового модуля 2.3 методичну літературу, змоделюйте на її основі один з можливих наочних посібників з хронології (хронологічні «віконці», хронологічні кола тощо).

13. Складіть 4-5 кросдатів (кросвордів, в яких замість слів зашифровані дати) для закріплення хронологічних знань учнів на заняттях історичного гуртка школярів 5-7 класів.

14. Популярним методичним прийомом закріплення вивчених історичних понять є розгадування кросвордів, під час якого учні повинні правильно дібрати до наведеного визначення відповідний історичний термін. Складіть 2-3 кросворди для учнів 7 класу (курс історії України), використавши такі поняття як слов'яни, анти, князь, держава, Русь, віче, дружина, язичництво, християнство, закон, роздробленість, баскак, ярлик, орда та інші, знання і розуміння яких семикласниками передбачає шкільна програма.

15. Складіть 2-3 дидактичних кросворди на перевірку й закріплення історичних понять в інтегрованому курсі історії України та всесвітньої історії (6 клас). Перелік понять випишіть із шкільної програми для 5-12 класів (К., 2005. – С. 76-89).

16. Змоделюйте фрагмент уроку, на якому вчитель пояснює учням значення нового для них поняття – мануфактура. Опишіть прийоми роботи вчителя за чотирьох етапною схемою (за О.О.Вагіним): створення загального уявлення про поняття → виокремлення його посутніх ознак → повідомлення та пояснення терміна → закріплення, словникові вправи.

17. Опрацювавши рекомендовану до змістового модуля 2.4 методичну літературу, складіть реєстр найпоширеніших прийомів словникової роботи вчителя історії (8-10 видів). Опис кожного прийому супроводжуйте конкретними прикладами з шкільних курсів історії.

18. Опрацювавши зміст програми з всесвітньої історії для 7 класу (К., 2005. – С. 90-97), випишіть і класифікуйте передбачені програмою історичні поняття, розподіливши їх на конкретно-історичні, загально-історичні та соціологічні. Порівняйте обсяг понять кожної групи, чи виправданим є таке їх співвідношення? Висновок обґрунтуйте.

19. Складіть чотири ланцюжки понять (5-10 понять в кожному) для організації такого прийому словникової роботи, як вправа «Знайди зайве поняття». Вкажіть клас, тему розділу курсу, до якого складено ланцюжок понять, зайве поняття виділіть іншим кольором, поясніть логіку об'єднання понять у ланцюжки.

20. Виправданим методичним прийомом закріплення і свідомого вживання нових історичних понять є складання учнями образних задач за заданою темою і визначеними опорними поняттями. Придумайте 5 тем образних історичних задач і 5 груп опорних історичних понять до кожної теми для закріплення знань школярів з курсу історії стародавнього світу (6 клас).

21. Складіть розгорнутий план виступу на методичному семінарі вчителів історії на тему «Структура історичних знань школярів», відобразивши в ньому інформацію про всі структурні компоненти історичних знань, методику роботи з ними.

22. Проаналізуйте зміст параграфа 22 підручника В.Власова «Історія України» (8 клас), здійснивши його структурний аналіз і виокремивши факти (елементарні, прості, складні; факти-події, факти-явища, факти-процеси; динамічні, статичні; головні, неголовні), історичні поняття різної широти узагальнення, причинно-наслідкові та інші зв'язки, тенденції суспільного розвитку.

Тестові завдання до модуля ІІ

1. Наведені нижче групи фактів розподіліть за: а) характером дії; б) за складом; в) тривалістю дії; г) педагогічною типологією:

факт-подія, динамічний факт, складний факт, неголовний факт,

статистичний факт, факт-явище, елементарний факт, факт-процес, простий факт, головний факт

2. Розподіліть наведені нижче структурні компоненти історичного матеріалу на а) фактичний і б) теоретичний матеріал:

історичні факти, події, явища, часові уявлення (історична хронологія), історичні поняття, тенденції суспільного розвитку, причинно-наслідкові зв'язки, просторові уявлення (історична картографія), статистичний матеріал

3. Класифікація історичних понять за ступенем узагальненості передбачає їх поділ на такі групи… (назвіть їх).

4. Класифікація історичних понять за характером змісту (яка сфера суспільного життя відображена у понятті) передбачає їх поділ на … (перерахуйте).

5. Термін «хронологія» є а)грецького; б) римського; в) англійського походження і в перекладі означає … (навести значення).

6. На які групи поділяються дати у шкільних курсах історії?

а) дати-процеси;

б) опорні;

в) другорядні;

г) дати-явища.

7. Хронологічна таблиця – це

а) відображення подій, розташованих послідовно по роках;

б) фіксація найважливіших подій і явищ, що відбуваються одночасно в різних країнах, регіонах.

8. Хронологічний комплекс – це

а) наочний посібник, що являє собою лінію, поділену на рівні відрізки з позначенням років;

б) низка логічно пов'язаних між собою дат.

9. Щоб дізнатися, до якого століття належить дата, необхідно … (сформулювати правило до кінця).

10. Слово «термін» походить від а) з грецької; б) з римської мови і є ім'ям а) бога меж і кордонів; б) бога риторики та красномовства.