Проаналізуйте завдання та етапи вивчення морфемної будови слова

Тема “Будова слова” як самостійна починає вивчатися в 2-му класі і закінчується в 3-му. Вона складається з таких основних етапів: підготовча робота до ознайомлення із смисловими частинами слова, яка полягає у спостереженні за спорідненими словами, доборі споріднених слів і побудові речень (2 клас); ознайомлення зі специфікою і роллю морфем (корінь, префікс, суфікс) у слові та з однокореневими (спорідненими) словами (3 клас); закріплення і поглиблення знань про морфемну будову слова, які пов’язуються із формуванням правописних і мовленнєвих умінь і навичок (3-4 класи).

А.П.Каніщенко, С.І.Лісова, Г.П.Лісова пропонують широко використовувати дидактичну систему вправ з вивчення учнями початкової школи теми “Будова слова”.

Учені-методисти розробили:

- пропедевтичні вправи, які вчителі можуть використовувати в букварний період навчання грамоти;

- стимулюючу систему вправ для поглибленого вивчення будови слова у 2 класі;

- вправи для удосконалення знань учнів з теми “Будова слова” у 3 класі;

- активізуючу систему вправ для поглибленого вивчення будови слова у 4 класі.

21. Розкрийте методику вивчення теми "Голосні звуки і позначення їх буквами"

Під час вивчення цієї теми учні мають одержати знання про те, що в укра­їнській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [є], [і], [и] — і що на письмі вони позначаються десятьма буквами: а, о, у, є, і, и, я, ю, є, ї.

Цей матеріал є чи не найскладнішим у початкових класах. Під час його опра­цювання найдоцільнішим буде прийом евристичної бесіди, яка проводиться на основі спостережень за мовним матеріалом, звуко-буквеного аналізу, зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються.

Засвоєння цього матеріалу умовно можна поділити на кілька етапів.

На першому проводиться зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються:

звук — [а] [о] [у] [е] [и] [і]

буква— а о у е и і

— Чи всі букви, які позначають голосні звуки, ми записали? — веде бесіду вчитель. Учні пригадують, що є ще букви я, ю, є, ї.

Учитель записує букви, які залишились, до ряду букв і ставить знак питання в ряду звуків. Учням слід дійти на основі спостережень висновку про те, яке зву­кове значення мають ці букви.

Отже, на наступному етапі проводяться спостереження над звуковим зна­ченням букв я, ю, є, ї.

Учням поступово пропонуються для звуко-буквеного аналізу слова, де за­значені букви знаходяться: а) на початку слова, складу (яма, Юра, біліє, їду); б) у середині складу (люк, ляк, синє).

У результаті спостережень за вимовою і звуко-буквеного аналізу учні повинні вирішити поставлену перед ними проблему. Над буквами я, ю, є, ї в ряду звуків має з'явитися такий запис:

[йа] ['а]

Я

[йу] ['у]

Ю

[йе] ['е]

Є

[йі]

Ї

Це завершальний етап опрацювання зазначеної теми. Графічна схема, скла­дена на основі висновку учнів, відіграє роль опорної і сприяє більш чіткому запам'ятовуванню матеріалу уроку.

Під час вивчення теми «Голосні звуки і позначення їх буквами» важливо запобігти помилкам, які є наслідком змішування звуків і букв. Так, досить часто на уроці можна почути: буква я вживається для пом'якшення попереднього при­голосного (наприклад, у слові ляк).

По-перше, слід пам'ятати, що буква аж ніяк не може впливати на м'якість
звука, оскільки звук сам по собі м'який (прислухайтесь: [л'як]).

По-друге, буква — це лише графічний знак, який вживається на письмі,
щоб передати (позначити) м'якість у цьому випадку звука [л'] перед [а].

Отже, м'якість звука не залежить від букви, яка його позначає, а навпаки — вживання тієї чи іншої букви залежить від звука, його якості.